У кроці від грошей: що заважає Україні отримати нову кредитну програму МВФ

Затвердження нової кредитної програми МВФ для України затягується. Все тому, що Верховна рада прострочила з прийняттям закону про неповернення банків-банкрутів їх екс-власникам. Це безпосередньо стосується спроб Ігоря Коломойського через суди отримати назад ПриватБанк.

У "Слузі народу" пропонують свою версію цього документа, яка, втім, поки не влаштовує ні Кабмін, ні МВФ. Якщо у найближчі дні сторони не знайдуть компроміс, це питання може затягнутися на невизначений термін. Детальніше – у матеріалі РБК-Україна.

Цього тижня в Україну приїхали експерти Міжнародного валютного фонду. МВФ, анонсувавши цей візит, уник якоїсь конкретики, використавши обтічні для таких випадків формулювання – "технічні обговорення" з українською владою.

Що планують обговорювати? Ключове питання, яке цікавить кредитора, зводиться до одного: чому досі не прийнятий проект закону (№2571), що забороняє повернення неплатоспроможних банків їх власникам. І, за великим рахунком, це єдина причина, що змусила МВФ відправити інспекцію у Київ.

Кабмін вніс у Раду цей законопроект ще у грудні минулого року. Документ був узгоджений з МВФ. Він передбачає, що разом із забороною на повернення збанкрутілих банків буде прописана опція грошової компенсації екс-власникам, якщо вони доведуть у суді, що понесли збитки при виведенні банку з ринку.

Закон, серед іншого, повинен стати свого роду страховкою від претензій Ігоря Коломойського на ПриватБанк, націоналізований три роки тому. Саме тому МВФ чекає прийняття цього документа, перш ніж відкрити для України нову кредитну лінію.

Юристи Коломойського у судах намагаються оскаржити націоналізацію, і вже здобули кілька перемог, що, зрозуміло, насторожує Фонд. Враховуючи розмір банку та його вплив на фінансову систему країни, ці побоювання цілком зрозумілі.

До речі, про нову трирічну програму на 5,5 млрд доларів сторони домовилися ще у кінці минулого року. І від позитивного рішення Ради директорів МВФ Україну відділяє затягування з банківським законом.

Українська делегація на зустрічі з главою МВФ у Давосі (Фото: president.gov.ua)

Формально Рада не встигла розглянути законопроект №2571, оскільки спіткнулася через земельне питання. Як повідомляло РБК-Україна, через тисячі правок до земельної реформи робота парламенту, по суті, зупинилася. І за найбільш оптимістичними очікуваннями до інших питань Рада дійде не раніше квітня.

І що найголовніше, у "Слузі народу" усе ще немає єдиної думки щодо "антиколомойського" законопроекту. З критикою документа виступив голова профільного фінансового комітету парламенту Данило Гетманцев ("Слуга народу"), запропонувавши внести у нього зміни і подати у Раду альтернативний проект.

Ще кілька тижнів тому членам комітету розіслали доопрацьований документ, який, як і урядовий проект, передбачає табу на повернення неплатоспроможного банку його екс-власникам, але дещо спрощує процедуру компенсації.

Так, якщо Кабмін пропонував розраховувати суму збитку як різницю між вартістю активів та зобов'язань банку, яку має підтвердити міжнародний аудитор, то у проекті Гетманцева це питання віддали на відкуп суду.

У "комітетському" проекті також прописано, що якщо суд визнає незаконність виведення банку з ринку, у екс-власника буде шість місяців, щоб домовитися з Нацбанком і Кабміном про суму компенсації. Якщо ні, тоді спір про суму збитку вирішить суд.

Як пояснили РБК-Україна співрозмовники, знайомі з деталями візиту експертів Фонду, у найближчі 3-4 дні у них відбудеться ряд зустрічей з Кабміном, НБУ, Офісом президента і депутатами.

"У понеділок-вівторок повинна бути конкретика, і стане зрозуміло – чи вдалося домовитися про компроміс", – сказало обізнане джерело.

Враховуючи, що останнє слово у цьому питанні залишається за Радою, без консультацій з фінансовим комітетом тут явно не обійдеться. Але, як пояснив виданню Данило Гетманцев, особисто він поки не зустрічався з представниками МВФ і ні про який компроміс з ними не говорив.

"Люди приїхали, зустрічаються з Кабінетом міністрів, якісь є у них загальні теми, я не посвячений, мене не запрошували на зустріч з МВФ", – сказав РБК-Україна депутат у четвер. На питання про те, на якому етапі знаходиться доопрацювання альтернативного проекту, Гетманцев відповів, що "поки ніяких новин немає, поки що працюємо".

Маркер для кредиторів

Унікальність нинішньої ситуації у тому, що переговори з МВФ вже як такі не потрібні. Потрібно виконати тільки те, що вже домовлено, вийти на Раду директорів Фонду, а потім – отримати черговий транш, говорить член Ради НБУ Віталій Шапран.

І хоча історія з банківським проектом закону все ще не завершена, це не означає, що програма МВФ для України під питанням, вважає він. "Є staff agreement, тобто є домовленість з Фондом – що потрібно зробити для того, щоб питання було винесено на Раду директорів, а це вже не мало", – міркує експерт.

Наявність staff agreement, на його думку, дозволяє уряду взяти певну паузу без особливих втрат для відносин з інвесторами, які купують українські євробонди та ОВДП.

"От якщо Україна анулює вже досягнуті угоди з МВФ, тоді, швидше за все, ми отримаємо негативну реакцію інвесторів, які сприймають програму України з МВФ, швидше, не як програму реформ, а просто як наявність зовнішньої підтримки, яка знижує ймовірність дефолту", – говорить співрозмовник.

Важливо також, що відсутність діючої програми МВФ впливає на отримання допомоги від інших донорів України, говорить старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович. Серед іншого, за його словами, мова йде про другий транш макрофінансової допомоги ЄС і можливий запуск нової програми гарантій від Світового банку.

"Сукупно це орієнтовно 1,6 млрд доларів, що становить лише частину коштів, необхідних для валютних виплат, які Україна повинна зробити у цьому році – близько 9 млрд доларів. У разі якщо кошти від ЄС і Світового банку не надійдуть, вони можуть бути заміщені як новим випуском єврооблігацій, так і з внутрішніх джерел – через випуск валютних ОВДП або купівлю валюти з резервів НБУ", – пояснює аналітик ICU.

Програма МВФ дає інвесторам більше впевненості у правильному русі реформ і економіки країни, але затримка з її затвердженням поки що не створює жодних проблем, вважає Котович. За його словами, інтерес іноземних інвесторів до ризикових, але дохідних інструментів підтримує попит на українські єврооблігації і має дозволити Україні зробити нову позику, якщо буде така необхідність.

"На даний момент ринок дуже прихильний до України, і прибутковості існуючих єврооблігацій не перевищують 5,8%. Але конкретні параметри нового випуску будуть залежати від ринкової ситуації в той момент, і, можливо, нова позика буде не найдешевшою в історії, як у січні, але на досить вигідних умовах", – вважає Тарас Котович.

Пікові виплати за зовнішнім держборгом в уряду заплановані на березень, травень і вересень, не кажучи вже про валютні погашення внутрішніх боргів. Але як зазначив Віталій Шапран, піки виплат часто означають не самі виплати, а рефінансування за ним.

"Успіх в управлінні держборгом у 2020 році буде залежати від того, наскільки ми зможемо знайти нове фінансування, щоб замінити старе", – упевнений член Ради НБУ.

Ризиком номер один для України, на думку Шапрана, є все ж не МВФ, а зміни на світовому ринку капіталів, а саме – початок відтоку капіталів з ринків. "Передбачати такі події складно і залежать вони, як правило, від руху процентних ставок центральних банків – емітентів резервних валют. Поки ми не бачимо серйозних ризиків у 2020 році, але завжди є зграя "чорних лебедів": вірус у Китаї, вибори в США і т.д".