Крок до цензури?: навіщо депутатам блокувати інтернет-сайти
Що передбачає законопроект №6688?
Законопроект №6688 про протидію загрозам національній безпеці в інформаційній сфері пропонує тимчасове блокування сайтів без рішення суду на термін до 48 годин. Воно можливе тільки в кримінальних провадженнях, які розглядаються за спеціальною процедурою. Автори законопроекту – Іван Вінник (БПП), Тетяна Чорновол і Дмитро Тимчук (обидва - "Народний фронт").
Хто зможе прийняти рішення про блокування сайту?
Рішення про блокування сайту без рішення суду може прийняти прокурор або слідчий за погодженням з прокурором. Також рішення про блокування ресурсу може прийняти слідчий суддя під час досудового розслідування за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором або за клопотанням прокурора. В ході судового провадження суд за клопотанням прокурора також може тимчасово обмежити доступ до сайту. Блокування онлайн-ресурсу буде можливе і за рішенням Ради національної безпеки і оборони про введення санкцій проти даного сайту.
Які сайти зможуть заблокувати?
У законопроекті прямо не зазначено, якого роду онлайн-ресурси можуть бути заблоковані, як і немає в документі згадки терміна "ЗМІ". Відсутність чіткого визначення того, які сайти можуть бути заблоковані, передбачає, що обмежити доступ можна буде до будь-якого інтернет-сайту, в якому слідство побачить загрозу кібертероризму.
Як буде відбуватися блокування?
Екстрене блокування інтернет-сайтів буде можливим лише в рамках кримінального провадження за спеціальною процедурою. Після закінчення терміну в 48 годин суд може продовжити обмеження або розблокувати ресурс. Рішення про заборону суд передає на розгляд Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації. Якщо НКРЗІ згодна з необхідністю блокування сайту, провайдери під контролем комісії, СБУ і Державної служби спецзв'язку і захисту інформації зобов'язані заборонити доступ до сайту. Порядок блокування після прийняття закону повинен бути прописаний Кабміном. В обов'язки НКРЗІ також увійде створення єдиного реєстру ресурсів, які підлягають блокуванню.
У свою чергу, провайдери і телеком-оператори повинні будуть за свій рахунок встановити спеціальне обладнання для блокування інтернет-ресурсів. У разі, якщо вони не заблокують доступ до сайту, на який введено обмеження, провайдерам загрожує штраф у розмірі 1% від доходу за попередній рік, та 5% - за повторне порушення.
Що кажуть автори законопроекту?
Іван Вінник переконаний, що цей законопроект забезпечить органи досудового розслідування дієвими механізмами для максимально швидкого припинення кібератак, а також для боротьби з інформаційним тероризмом. Він також упевнений, що законопроект не несе загрози для ЗМІ, а спрямований проти "пропагандистів". Вінник також сказав, що в ході підготовки документа до винесення у сесійну залу Ради можливе внесення поправок до тексту законопроекту для виправлення "невдалих формулювань". Він впевнений, що до другого читання в законопроект будуть внесені зміни.
Що говорять противники законопроекту?
Проти законопроекту виступили "Інтерньюз-Україна", "Детектор медіа", "Інститут масової інформації", "Інформаційна безпека", Національна спілка журналістів України. Авторам законопроекту дорікають у наслідуванні методів Росії, згортанні прав і свобод громадян та переслідування політичних опонентів безвідносно до захисту безпеки країни.
В Інтернет асоціації України заявили, що законопроект пропонує ввести інтернет-цензуру в позасудовому порядку. Голова асоціації Олександр Федієнко також прогнозує, що прийняття законопроекту призведе до подорожчання послуг інтернет-доступу і монополізації інтернет-ринку. За оцінкою експертів, загальна вартість технічних засобів, які повинні будуть закупити інтернет-провайдери для забезпечення виконання закону, складе близько 1,5 млрд доларів.
Перший заступник голови комітету ВР з питань свободи слова та інформаційної політики Ольга Червакова (БПП) виступила проти законопроекту і назвала його "поверненням навіть не до Януковича, а до самого Сталіна". Вона заявила, що "здійсненням впливу на органи державної влади" можна позиціонувати будь-який громадський контроль або звичайний пікет. І це в разі прийняття закону буде вважатися тероризмом.
Яка думка правозахисників?
У Харківській правозахисній групі і Гельсінській спілці з прав людини вважають, що законопроект порушує свободу вираження поглядів. "Запропоновані положення законопроекту підривають саму суть свободи вираження поглядів, що заперечують її як таку", - сказано в спільній заяві організацій. На думку правозахисників, під визначення технотероризму можуть потрапити будь-які дискусії в інтернеті. На думку правозахисників, законопроект фактично ініціює введення державної цензури в інтернеті.