Кабінет міністрів затвердив оновлений макроекономічний прогноз розвитку економіки на 2020-2022 роки. І тепер на підставі цього документу уряд перегляне проект держбюджету-2020. Про те, чи будуть переглянуті соціальні стандарти, які галузі економіки в пріоритеті для іноземних інвестицій і чи вдасться владі нейтралізувати ризики за держборгом, в інтерв'ю РБК-Україна розповів заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Сергій Ніколайчук.
Сергію, Кабмін минулого тижня затвердив новий макропрогноз. У документі розраховані два сценарії: консервативний із зростанням економіки у 2020 році у 3,7% і оптимістичний – 4,8%. На вашу думку, яким із цих сценаріїв наша країна все ж буде йти у наступному році?
Є всі шанси йти за оптимістичним сценарієм. Але для цього дійсно треба багато зробити у сферах захисту прав кредиторів, реформи судової системи та правоохоронних органів, боротьби з корупцією і т.д. Якщо це зробимо, не бачу особливих проблем у тому, щоб економічне зростання суттєво прискорилося.
Раніше зазначалося, що зростання економіки за оптимістичним сценарієм можливе, якщо у країну будуть активно йти як внутрішні, так і зовнішні інвестиції. На вашу думку, в яких галузях іноземні інвестори найбільш зацікавлені реалізовувати проекти?
Думаю, сьогодні в економіці України є досить цікавих сфер, куди іноземний інвестор може вкладати кошти. Насамперед, це сільське господарство, харчова промисловість. Також не варто забувати про ті сектори, які в останні роки демонструють досить високі темпи зростання. Це ІТ, охорона здоров'я.
Крім цього, зараз високий потенціал мають проекти в енергетиці, інфраструктурі. Нещодавно уряд відкрив можливість для концесії і запустив пілотні проекти у двох українських портах – Ольвія, Херсон. Це також доволі привабливі можливості для іноземних інвесторів.
Також планується масштабна приватизація у наступному році. Там можуть бути цікаві варіанти для вкладення зовнішніх інвестицій.
А якщо говорити про внутрішні інвестиції, куди, крім купівлі ОВДП, українці можуть вкладати кошти, щоб це допомогло і зростанню економіки?
Якщо говорити про внутрішні інвестиції, то українці можуть використовувати в основному фінансові інструменти. А якщо брати до уваги інвестиції для зростання економіки, то в цілому треба більше говорити про вкладення у конкретні проекти.
У цьому плані на перше місце варто поставити земельну реформу і можливість купівлі землі. У першу чергу, це торкнеться тих людей, хто працює на землі, – фермерів, малого та середнього бізнесу, підприємств харчової промисловості і т.д.
Ці дні країна чекала не тільки прогноз Мінекономіки, але і НБУ, а також міжнародних партнерів. Чому так важливо почути оцінки розвитку нашої економіки від всіх інституцій? Який з цих прогнозів будуть ключовими для перегляду проекту держбюджету-2020?
Згідно з Бюджетним кодексом, бюджет безпосередньо базується на макропрогнозі, який готує Міністерство економіки. Чому важлива співпрацю між інституціями – Мінекономіки, МВФ, Світовим банком, Нацбанком? Кожна з цих структур готує власний макроекономічний прогноз. Але бажано було, щоб всі ці інституції, які визначають або впливають на економічну політику в Україні, мали одне бачення щодо того, як буде розвиватися наша економіка, які чинники будуть впливати на це.
Тому так важлива тісна координація між цими інституціями. І останній місяць це дійсно вдалося забезпечити. Було багато зустрічей на технічному рівні між експертами цих організацій. Йшло обговорення ситуації в Україні - як поточної, так і майбутньої. І зараз всі ми маємо приблизно одне бачення щодо розвитку української економіки.
Якщо говорити про підготовку бюджету до другого читання, цікаво дізнатися: на підставі макропрогнозу Мінекономіки які позиції можуть бути суттєво переглянуті у проекті держбюджету?
Весь цей час ми працювали у тісній зв'язці з експертами Міністерства фінансів. Зараз фактично вони коригують окремі статті доходів, які залежать від макроекономічних показників. Це пов'язано з тим, що Мінекономіки оновило макропрогноз.
Також Мінфін коригує певні статті витрат. Наприклад, що стосуються обслуговування зовнішнього боргу, що залежать від обмінного курсу. Плюс Мінфін враховує ініціативи, що були озвучені у парламенті. Також можуть бути певні корекції за доходами та видатками, оскільки бюджет повинен бути збалансованим.
Коли Кабмін презентував проект держбюджету-2020 до першого читання у Верховній раді, документ називали консервативним. А яким буде оновлений документ?
Якщо порівнювати з травневим макропрогнозом, то у цьому році українська економіка за фактом зростає більш високими темпами. Тобто у нас з'являється більше реального продукту. Одночасно ми бачимо більш міцний обмінний курс нацвалюти, а інфляцію – нижче. І цей тренд має зберегтися у 2020 році.
Тому, думаю, що у номінальних показниках держбюджету, які об'єднують і цінові зміни, і зміни реального продукту, особливого перегляду не очікується.
У ході прийняття бюджету багатьох українців турбує, яку зарплату і пенсію вони будуть отримувати у наступному році. Чи вплине новий макропрогноз на збільшення соцстандартів? Або ці показники залишаться незмінними?
У макроекономічний прогноз закладалося те ж саме підвищення соціальних стандартів у номінальному вимірі, що було опубліковано і у травні. Наприклад, мова йде про підвищення мінімальної зарплати до 4723 гривень. І хоча номінальні соцстандарти залишаються без змін, але інфляція буде нижче, тобто ці показники в реальному вимірі матимуть більшу купівельну спроможність.
Також на наступний рік закладаємо більш міцний обмінний курс гривні, тому соціальні стандарти в доларовому еквіваленті будуть вище, ніж очікувалося в травні. Це і є відображенням того, що економіка зростає швидше.
Тобто, якщо економіка продемонструє зростання у 2020 році, то, можливо, навесні або влітку влада зможе знайти додаткові ресурси для незапланованого підвищення соцстандартів?
Звичайно, якщо економіка буде рости швидше, то це стане базою для підвищення номінальних доходів населення. Кабмін у своїй програмі чітко озвучив, що додатковий продукт, який буде створюватися в країні, планується розподіляти таким чином: 30% – на підвищення соцстандартів, 70% – на нові інвестиційні проекти.
Цей підхід, у свою чергу, допоможе створити базу для зростання економіки та підвищення соціальних стандартів на майбутнє.
Незважаючи на очікуване у 2020 році зростання економіки, цей сценарій з підвищенням соцстандартів може не здійснитися через високі виплати за зовнішніми боргами. Як Україна може нейтралізувати ці ризики?
Виплати були високими і у цьому році. Такими ж залишаться у 2020 2021 роках. Це періоди є піковими у питанні виплат за зовнішніми боргами. Але як бачимо, цей рік Україна пройшла без проблем. І зараз є ресурси для погашення зобов'язань до весни.
Тим не менш, думаю, що зовнішні та внутрішні ринки будуть відкриті для України, що допоможе залучати нові фінансові ресурси і перекривати виплати за держборгом. Зараз, щоб уникнути проблем, важливо продовжувати макроекономічну політику у тому ж руслі, як це здійснювалося останні роки.
Також потрібно зберігати довіру інвесторів до української економіки. І якщо при цьому наша країна виявиться успішною в реалізації озвучених реформ, то ставки за зовнішніми та внутрішніми боргами будуть знижуватися. Це дозволить контролювати питання погашення державних позик і їх рефінансування.
Мінекономіки заявляло про те, що Україна повинна збільшувати експорт продукції та знижувати імпорт, щоб отримати подальше зростання економіки. Чи це реально, якщо ситуація на світових ринках для товарів українського експорту буде несприятливою? На які товари варто звернути увагу?
В останні роки значними темпами зростає продуктивність праці в сільському господарстві. У майбутньому цей процес може прискоритися з урахуванням амбітних планів по земельній реформі.
Можна говорити про ефективну роботу ІТ-сектору, який щорічно нарощує обсяги створення продукції. Крім цього, спостерігається хороше зростання у сфері охорони здоров'я. Бачимо, що у медицині активно розвивається приватний сектор.
Думаю, ця тенденція збігається зі світовими трендами, так як за кордоном високими темпами зростає сфера послуг. Також можна говорити про сектор роздрібної торгівлі, який стимулюється активним внутрішнім попитом і тому зростає досить швидко. При цьому значна частка продукції ІТ-сектора і сільського господарства йде на експорт.
У цьому році українські експортери почували себе непогано, оскільки ціни на основних товарних ринках залишалися досить високими. Наприклад, ціни на залізну руду, металопродукцію, товари сільського господарства.
У майбутньому потенціал нашого експорту сильно залежить від ситуації на світових ринках. І тут доводиться робити прогнози з обережним консерватизмом, оскільки світова економіка перебуває у фазі уповільнення. Але у цих непростих умовах частка українського експорту має потенціал рости і далі. В цілому, наша країна може нарощувати експорт, використовуючи потенціал Угоди про асоціацію з ЄС, продовжуючи виходити на азіатські та африканські ринки.
Тема перепису населення – одна з найбільш гарячих зараз. Тому хотілося б дізнатися, яку базу для макропрогнозирования Мінекономіки використовує у своєму аналізі? Як ви вирішуєте проблему того, що насправді ніхто не знає, скільки людей живе в Україні? Саме з цієї причини деякі економісти перестали робити розрахунки у розрізі на душу населення.
Наші прогнози базуються на офіційних даних Держслужби статистики, як і в інших країнах. Ми більше орієнтуємося на показники, агреговані по всій економіці. Звичайно ж, ці показники не включають ні Крим, ні тимчасово окуповані території.
Звичайно, є велика невизначеність, коли ми рахуємо такі показники, як ВВП на душу населення. Але це не основний фокус нашого макропрогнозу. Такі показники використовуються в основному для порівняння між країнами.
Чи враховує Мінекономіки у макропрогнозах той обсяг грошей, що заробітчани надсилають в Україну? Наскільки ця фінпідтримка допомагає зростанню нашої економіки?
Звичайно, це важлива частина нашого платіжного балансу. Мова йде про потік валюти, яка надходить у країну. Це більше 11 мільярдів доларів у минулому році. І не виключено, що в цьому році може бути близько 12 мільярдів.
Ці перекази від мігрантів є не тільки серйозним джерелом валютних надходжень у країну, а й істотно впливають на обмінний курс. Дані потоки стрімко зросли за останні п'ять років. У майбутньому вже не очікуємо такого стрімкого зростання переказів від мігрантів.
Бачимо, що вже у цьому році темпи міграції суттєво сповільнилися. Тому у майбутньому очікуємо збільшення обсягу валюти з-за кордону не за рахунок додаткової міграції, а за рахунок зростання номінальних доходів "заробітчан".
Чиновники неодноразово заявляли, що зростання економіки допоможе вирішити серйозну проблему останніх років – відтік робочих кадрів. У своїх макропрогнозах Мінекономіки враховує сценарій по можливому поверненню людей в країну?
Наш базовий сценарій ґрунтується на припущенні, що ефект міграції буде нульовим. Тобто приблизно однакова чисельність населення буде приїжджати в країну і виїжджати. А в умовах оптимістичного сценарію ми бачимо потенціал повернення населення в Україну.
У цьому сценарії, завдяки припливу інвестицій, створюються додаткові робочі місця, зростають зарплати, зміцнюється обмінний курс нацвалюти. І це ще більше зменшує різницю у доходах в нашій країні і за кордоном. Думаю, великим стимулом для повернення українців на батьківщину виявиться якраз можливість працевлаштування та здобуття гідного доходу.
В Україні давно говорять про необхідність перегляду бюджетного процесу – щоб планування йшло не один, а три роки. Чи планується зайнятися вирішенням цього питання найближчим часом? Наскільки трирічне бюджетне планування буде ефективно в Україні для відстеження показників економіки і боротьби з кризами?
Однозначно, ми не повинні говорити про планування терміном на рік. У нас вже є бюджетна декларація на три роки. Наступної весни знову будемо оновлювати макроекономічний прогноз під бюджетну декларацію. А вже восени повинні відходити від того, щоб приймати бюджет на рік. Краще приймати на три роки. Звичайно, це неможливо гарантувати. Але це ті цілі, до яких ми повинні йти.
Ще десять років тому флагманом економіки була важка промисловість, зараз – сільське господарство. Які сектори виявляться пріоритетними для країни у найближчі 2-3 роки? Де ще є прихований потенціал для забезпечення зростання економіки?
Думаю, потрібно концентруватися не на певних секторах, а на наших політиках, які повинні створювати сприятливе бізнес-середовище для всіх сегментів економіки. Особливо тих, які є конкурентоспроможними у всьому світі і у глобальній перспективі.
Ми вже говорили про те, що в Україні є потенціал АПК, ІТ-сектора, інфраструктури, транспорту, охорони здоров'я. Все це може активно розвиватися у майбутньому. Умовно кажучи, коли ми будуємо дорогу або залізничну колію, то пов'язуємо українського виробника із зовнішнім світом.
Але таким чином спостерігається не тільки розвиток транспортної інфраструктури, але і створюються умови мультиплікативного ефекту для всієї економіки. Зокрема, такий підхід дозволить українським виробникам, особливо з регіонів, комфортно і швидко доставляти свою продукцію за кордон.
А якщо говорити про високотехнологічні проекти, на світовій арені вже присутні цифрова держава Естонія або центр стартапів Ізраїль. Чи можна щось аналогічне створити в Україні?
Однією з переваг України залишається високий людський потенціал. Наша країна однією з перших увійшла в проект Світового банку з розвитку людського капіталу. І нещодавно я був на зустрічі у Світовому банку, де обговорювалися попередні результати цього проекту. Україна з підготовки кадрів знаходиться на досить високих позиціях.
Та ці показники набагато вищі порівняно з такими рейтингами в таких сферах, як бізнес-клімат, боротьба з корупцією і т.д. Думаю, саме тут закладений високий потенціал для розвитку наукоємних галузей, зокрема, програмування, телекомунікаційних і фінансових послуг.
Влада зараз активно говорить про необхідність виведення економіки з "тіні". Зокрема, мова йде про легалізацію грального бізнесу, вирішення проблем з видобуванням бурштину. У своїх макропрогнозах Мінекономіки враховує потенціал зростання економіки, яке країна може отримати після рішення старих проблем?
Багато проблем пов'язані з питаннями у роботі правоохоронних органів. І якщо ці проблеми вдасться вирішити, то можливий ріст економіки буде швидше наближатися до оптимістичного сценарію макропрогнозу Мінекономіки.