Рахункова палата зазначила недостатнє держфінансування мінерально-сировинної бази

Рахункова палата провела перевірку ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих у 2011-2012 рр. на розвиток мінерально-сировинної бази, який є все більш актуальним як з точки зору стимулювання економічного розвитку держави, так і рішення ряду соціальних питань. Про це повідомляє прес-служба Рахункової палати.

Перевірка показала, що в Україні існує можливість для забезпечення як своїх власних потреб, так і експорту важливих корисних копалин і продуктів їх переробки. Сформоване нормативне та організаційне забезпечення розвитку мінерально-сировинної бази, прийняті базові закони, затверджена відповідна загальнодержавна програма, розроблені механізми її реалізації, визначено заходи та суми необхідних коштів, а також відповідальні центральні органи виконавчої влади.

Однак, як показала перевірка, вже перший етап (2011 - 2012 рр.) Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 р. був недофінансовано з держбюджету. Протягом цього етапу Міністерство екології та природних ресурсів України, як головний розпорядник бюджетних коштів, спрямованих на розвиток мінерально-сировинної бази, державний замовник вказаної програми і держзамовлення на отримання приросту запасів корисних копалин, отримало 1,4 млрд грн, або 60,9% від передбаченого на цей період програмою обсягу (2,3 млрд грн).

Разом з тим протягом перевіреного періоду Державна служба геології та надр України, як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, використовувала 88,1% від доведених бюджетних асигнувань. Як наслідок, завдання першого етапу загальнодержавної програми не досягнута, план технічного переоснащення підприємств геологічної галузі не виконаний.

Колегія Рахункової палати наголосила на необхідності підвищення ефективності використання коштів держбюджету, спрямованих на розвиток цієї галузі, зокрема, шляхом удосконалення механізму реалізації загальнодержавної програми через держзамовлення на приріст запасів корисних копалин (і критеріїв, за якими це замовлення формується), а також перегляду показників державного замовлення , визначених порядком проведення геологорозвідувальних робіт за рахунок коштів державного бюджету з урахуванням мети, заходи і завдань загальнодержавної програми.