З поліпшенням економічних умов банки Казахстану, Росії та Україні поступово набирають обертів, - S&P

Банківські системи Казахстану, Росії та Україні (КРУ) повільно, але вірно повертаються до нормальної діяльності після важкої фінансово-економічної кризи 2009-2010 рр. Про це йдеться у спостереженнях cлужби кредитних рейтингів Standard & Poors.

Свідченням є 11 підвищень рейтингів і більше 30 позитивних змін прогнозів по рейтингах - рейтингові дії, вжиті Standard & Poor's щодо фінансових інститутів зазначених країн починаючи з 1 квітня 2010 р., і це - у порівнянні всього лише з двома зниженнями рейтингів.

«Ми бачимо, що з поліпшенням макроекономічної ситуації та умов діяльності тиск на фінансові показники і бізнес-профілі банків КРУ поступово знижується. По всій видимості, кредитоспроможність цих банків буде поступово поліпшуватися, що призведе до ще більшого числа підвищень рейтингів у найближчі 12 місяців. При цьому необхідно враховувати, як і раніше низький рівень рейтингів в банківському секторі КРУ в порівнянні із середнім рівнем рейтингів фінансових інститутів інших країн, що обумовлено все ще високими галузевими та економічними ризиками, характерними для регіону», - йдеться в звіті S&P.

В агентстві очікують подальших позитивних змін рейтингів і рейтингових прогнозів, тому що передбачають розвиток наступних основних тенденцій в банківській галузі:

• поступове скорочення обсягу проблемних кредитів;
• стабілізація витрат на формування нових резервів на помірному рівні;
• підвищення здатності банків абсорбувати збитки завдяки накопиченню резервів, зростанню капіталізації за рахунок вливань капіталу акціонерами або використання нерозподіленого прибутку і зниження очікувань щодо зростання активів;
• збільшення частки ліквідних активів;
• зростання коштів клієнтів;
• покращення можливостей рефінансування;
• підвищення прибутковості завдяки стабілізації чистої процентної маржі і особливій увазі до контролю за витратами;
• продовження зовнішньої підтримки, в тому числі з боку органів влади;
• позитивні зміни в режимі регулювання.

«Під час вивчення питання про підвищення рейтингу того чи іншого фінансового інституту ми будемо шукати підтвердження того, що якість його активів характеризується значними і стійкими позитивними тенденціями: у наявності явні ознаки поліпшення фінансових показників, прийшли в норму структури кредитного портфеля і ресурсної бази, зміцніла система ризик-менеджменту, знизилася концентрація бізнесу на окремих контрагентах», - відзначають аналітики.

«Ми вважаємо, що при збереженні поточних макроекономічних тенденцій знижень рейтингів буде менше, ніж підвищень, а відбуватися вони будуть на тлі ризиків, обумовлених злиттями й поглинаннями, погіршення фінансового профілю: ліквідності, якості активів і капіталізації, а також недостатньої стійкості зростання прибутковості (або негативних тенденцій у цій сфері)», - говорять в S&P.

«Слід зазначити, що вплив світової економічної кризи на банківські системи даних країн різнився за ступенем тяжкості. Він виявився найбільш болючим для банків України (рейтинги за зобов'язаннями в іноземній валюті: В+/Стабільний/В; рейтинги за зобов'язаннями в національній валюті: ВВ-/Стабільний/В) і Республіки Казахстан (рейтинги за зобов'язаннями в іноземній валюті: ВВВ/Стабільний/ А-3; рейтинги за зобов'язаннями в національній валюті: ВВВ+/Стабільний/А-2; рейтинг за національною шкалою: kzAAA). Фінансові інститути Російської Федерації (рейтинги за зобов'язаннями в іноземній валюті: ВВВ/Стабільний/А-3; рейтинги за зобов'язаннями в національній валюті: ВВВ+/Стабільний/А-2; рейтинг за національною шкалою: ruAAA) постраждали менше внаслідок значної підтримки з боку держави реального сектора економіки і банківської системи, більш низької частки заборгованості за кредитами, меншої залежності банківської системи від фондування з боку іноземних банків та організацій. На сьогоднішній день найслабшою, на наш погляд, є Україна, тому що обсяг виробництва в цій країні в період кризи скоротився в найбільшою мірою і вона успадкувала досить серйозні структурні недоліки та диспропорції», - стверджують аналітики.

Тим не менш, в S&P вважають, що перед банківськими системами всіх трьох країн стоять одні й ті ж проблеми, а саме:
• диверсифікація та розширення бізнесу;
• стягнення прострочених кредитів;
• поповнення клієнтської бази новими кредитоспроможними позичальниками;
• підтримання достатніх резервів;
• диверсифікація та стабілізація джерел ресурсів при одночасному зниженні вартості запозичення;
• підтримання достатніх «подушок» ліквідності;
• підвищення капіталізації;
• вдосконалення ризик-менеджменту;
• зміцнення систем корпоративного управління;
• підвищення прибутковості;
• оптимізація структури витрат;
• подолання труднощів, пов'язаних з несприятливими умовами конкуренції і домінуванням найбільших банків.