Вітчизняне законодавство, що регулює агропромисловий комплекс, інтенсивно адаптують до вимог ЄС. Така оперативність Міністерства аграрної політики і продовольства, на думку експертів, пов'язана з тим, що після гармонізації законів українська сільгосппродукція зможе вийти на новий перспективний ринок Європи. І насамперед, на переконання аналітиків, необхідно адаптувати законодавство у сфері якості та безпеки агропродукції.
Як повідомив аналітик аграрних ринків Руслан Швець, робота над гармонізацією законодавства почалася ще в минулому році. Така оперативність, на переконання експерта, свідчить про те, що Мінагрополітики покладає великі надії на угоду про асоціацію з ЄС. За умови його підписання експорт українських сільгосптоварів може збільшитися в десятки разів.
"Підписання угоди про асоціацію вимагає адаптації вітчизняного законодавства до вимог ЄС. І оскільки створення зони вільної торгівлі з Європою дуже вигідно для вітчизняного АПК, профільне міністерство вже давно працює над гармонізацією нормативної бази. Так, вже розроблено близько 9 документів, необхідних для адаптації законодавства. Вони стосуються таких питань, як сільгоспкооперації, органічна продукція, якість і безпеку продукції і т.д.", - зазначив експерт.
Адаптацію законодавства у сфері якості та безпеки продуктів харчування вже кілька років тому почала Державна ветеринарна і фітосанітарна служба. Саме вона, за європейським прикладом, повинна контролювати безпеку харчових продуктів за принципом "від поля до столу". На переконання експерта аграрного бізнесу Андрія Китаєва, гармонізація законодавства в цій сфері є однією з найважливіших при створенні зони вільної торгівлі.
"Питання безпеки та якості продуктів харчування на сьогоднішній день є одним з пріоритетів у міжнародній торгівлі. І тому при створенні ЗВТ з ЄС необхідно це враховувати. Хоча пристосування до нових стандартів вимагатиме від українських виробників збільшення витрат у короткостроковій перспективі. Однак у довгостроковій це буде сприяти підвищенню конкурентоспроможності та збільшення її експорту", - зазначив Китаєв.
З тим, що неповна гармонізація вітчизняного законодавства може стати перешкодою для експорту сільгосппродукції, погоджується і аналітик Української аграрної асоціації Мар'ян Заблоцький.
"Невідповідність українського законодавства вимогам ЄС може стати основним бар'єром для поставок вітчизняної продукції на зовнішні ринки. Однак потрібно не лише підготувати норми в законах, але і самі сільгосппідприємства. Так, наприклад, ми не можемо експортувати м'ясо, тому що не гармонізовані вимоги до нього", - зазначив експерт.