Рибалка прокоментував законопроект про антикорупційний суд
Проект закону про Вищий спеціалізований антикорупційний суд необхідно приймати після суттєвого доопрацювання, і цей процес необхідно прискорити. Таку думку в блозі висловив народний депутат, член фракції Радикальної партії Олега Ляшка Сергій Рибалка.
Зокрема, він зазначив, що в США, де він проводив робочі зустрічі з політиками, чиновниками і представниками неурядових організацій, обговорюючи хід реформ, створення антикорупційного суду сприймають, як шанс завершити створення незалежної системи органів для боротьби з корупцією.
На думку експертів, найбільш ефективно допрацьовувати президентський варіант законопроекту про антикорупційний суд, оскільки його статус швидше дозволить отримати підтримку фракцій більшості. Втім, з урахуванням суттєвого доопрацювання.
Зокрема, йдеться про процедуру обрання суддів Антикорупційного суду, а також системи їх контролю. Так, Рибалка зазначає, що необхідно наділити правом вето міжнародних експертів, які будуть брати участь у відборі кандидатур на посаду суддів цього суду.
"Для міжнародних експертів права дорадчого голосу мало. Тоді його рекомендації будуть просто ігнорувати і призначати виключно лояльних до президентської адміністрації людей. Потрібно передбачити механізм, щоб Рада міжнародних експертів мала право вето, як мінімум, щодо кандидатур, які, на його думку, не відповідають вимогам, встановленим законом", - вважає політик.
За словами Рибалки, такий підхід, з одного боку, зніме питання про безсилля громадськості в питанні контролю над процесом відбору суддів, з іншого - дозволить заручитися підтримкою міжнародного співтовариства і наших західних партнерів у питанні визначення доброчесності того чи іншого кандидата.
"Рівень легітимізації антикорупційного суду – виходячи з двосторонньої підтримки і кваліфкомісією, і міжнародниками – буде найвищим у судовій системі. Тому є надія на такий же високий рівень довіри до ухвалюваних ним рішень", - упевнений Рибалка.
Крім того, він також вважає, що документ повинен в рамках Конституції містити норми, які не дозволять президенту затягувати призначення суддів антикорупційного суду.
Кілька застережень є і щодо критеріїв та вимог щодо самого кандидата, які навіть суворіше, ніж до кандидата на посаду судді Верховного суду.
"Зокрема, мова йде про розмиті критерії "значний досвід" у впровадженні кращих світових антикорупційних практик, роботу в міжнародних судових органах і неурядових організаціях. Ці критерії застосовуються на додаток до стандартного юридичного стажу і очевидно вимагають більш чіткого формулювання", - зазначає Рибалка.
Серед корупційних ризиків він також називає можливість тиску на суддів через перевірки на підставі інформації з ЗМІ або інших джерел.
"Приклад - корупціонери за гроші розмістили в засобах масової інформації фіктивні матеріали про нібито корумпованість судді та, з використанням цього вступили в змову з корумпованими працівниками прокуратури. У результаті Генеральна прокуратура відкриває кримінальне провадження на основі фіктивних матеріалів у засобах масової інформації. І потім використовує це, фактично, фіктивне кримінальне розслідування для тиску на суддю і Національне агентство з питань запобігання корупції", - описує політик можливі наслідки появи такого механізму.
Він також вважає важливим уточнити запропонований законопроектом механізм проходження поліграфа кандидатами на посаду судді і самими суддями.
"Отримати фіктивну медичну довідку буде дуже просто. Але навіть без неї будь-корупціонер може створити власний експертний центр для перевірки на поліграфі, і не тільки отримати собі фіктивну довідку про успішне проходження перевірки, але й заробляти на таких фіктивних довідках. Тому для перевірки суддів ВАКСУ з допомогою поліграфа варто було б визначити єдину міжнародну структуру", - вважає Рибалка.