Зростання цін на облігації ДТЕК на 40% пов'язане з візитом в Україну двох великих груп інвесторів, привезених банками Nomura і Barclay, і ніякої прив'язки до збільшення тарифів на комунальні послуги, зростання цін на облігації не має. Про це сказано у відкритому листі компанії ICU.
"Всім, хто цікавиться діяльністю Групи ICU. Насамперед, дозвольте подякувати всім, хто за покликом серця, або за гроші, вже багато місяців рекламує нашу компанію. Чим же займається ICU? Ми надаємо брокерські послуги при купівлі-продажу цінних паперів – зараз, цей бізнес дихає на ладан, і ніщо не говорить про його швидке одужання, хоча нам дуже хотілося б. Ми допомагаємо порадою та професійною експертизою бажаючим придбати або продати бізнес, залучити інвестиції, реструктуризувати борги – крім останнього, всі решта десь поруч з брокерською діяльністю. Ми керуємо активами інвестуємо кошти, залучені в наші фонди, і власний капітал", - йдеться в листі.
Наголошується, що "в ці активи входять і інструменти боргового ринку (ті самі облігації). "Якщо дуже просто, то управління активами – це купи дешевше, продай дорожче. Виглядає просто, але на практиці для цієї роботи потрібні чітка інвестиційна стратегія (ми її стверджуємо кожен рік), якісні аналітики (у нас одна з найбільших і визнаних аналітичних команд на ринку), вміння приймати складні рішення і здатність "тримати удар". Все що може рости, точно так само може падати, і не завжди ринок поділяє переконання інвестиційного менеджера", - зазначили в листі.
Також повідомляється, що "компанія інвестує практично у всі доступні інструменти – акції, облігації, валюти, сировинні ринки та всі похідні від них".
"Наша стратегія – торгувати на макроекономічних трендах. У нас одна з найкращих аналітичних команд. Ми аналізуємо цілі регіони, країни, окремі компанії та інвестуємо у те, що, на нашу думку, має найбільший потенціал. Так вже склалося, що на початку діяльності нашої компанії вибухнула глобальна фінансова криза 2008/09 років. Звідси і наша спеціалізація і любов до проблемних активів (distressed assets), на яких ми заробили суттєві гроші в минулу кризу", - йдеться в листі.
Підкреслюється, що "всі активи, що торгуються з дисконтом 60 – 70% до номіналу нам цікаві, ми їх уважно вивчаємо, і готові інвестувати (за винятком очевидного шахрайства, коли основна причина дешевизни не макро-фактори, а шахрайство акціонерів і менеджменту)".
"З точки стратегії і спеціалізації облігації і кредити українських емітентів в кризові періоди нам були цікаві завжди. Ми інвестували у внутрішні та зовнішні зобов'язання уряду України, Метінвест, ДТЕК, ПУМБ, Приватбанку, Укрексімбанку, Ощаду і т. д., брали активну участь у реструктуризаціях, борючись за свої інвестиції (той же, ПУМБ у 2010 і 2014 рр..) одноосібно, або об'єднавшись з іншими кредиторами. З "підручника" проблемні активи мають великий потенціал віддачі, але і ризики великі. А завдання інвестиційного керуючого зважувати і вирішувати – брати чи не брати на себе ці ризики", - зазначається у листі.
Також в документі йдеться, що "група СКМ з її Метінвестом, ДТЕК і ПУМБом є найбільшим емітентом корпоративних облігацій в країні – близько 2,3 млрд дол. США".
"Займатися українським ринком, і не купувати єврооблігації цього позичальника – практично неможливо. На якомусь етапі облігації позичальників СКМ купували як більш прибуткову альтернативу суверенного боргу країни. Правильно чи ні, кожен відповідає собі сам. Ми купували облігації багатьох емітентів, чому ж тільки зараз пішло масоване вкидання "сенсаційної" інформації саме про ДТЕК, і про зростання їх облігацій на 40% (Метінвест, наприклад, за три останніх місяці виріс на 67%)? Ми почали купувати ці облігації в травні 2013 року, тому що цей папір був самим дохідним серед активів СКМ. Після зниження ціни, ми прийняли рішення докупити ДТЕК в 2015 і знизити середню ціну придбання цих облігацій", - наголошується в листі.
Також підкреслюється, що "стійке зростання цін на облігації українських позичальників спостерігалось з другої половини минулого року".
"Без урахування сплачених купонів, ціни виросли з мінімальних рівнів на 67% -- Метінвест, 62% -- ПУМБ, 100% -- Приватбанк, наприклад. А ДТЕК до стрибка ціни на минулого тижня стояв на місці, як стійкий олов'яний солдатик. Чому ж облігації ДТЕК виросли в ціні саме в кінці травня? Адже перший проект нової методології тарифо-утворення був опублікований для обговорення на сайті НКРЕКП 18 листопада 2015 р., другий – 28 січня 2016 року, цей же другий проект був прийнятий регулятором 3 березня і вступив в дію 30 березня 2016 р. після публікації в Урядовому Кур'єрі. Саме нові тарифи маніпулятивно підносяться як причина стрімкого зростання ціни облігацій, але хронологія подій це не підтверджує. Хочемо додати, що ДТЕК перебуває тільки на початку процесу реструктуризації своїх зобов'язань і ще чекають непрості переговори з кредиторами і не до кінця зрозумілою є перспектива їх результату", - йдеться в документі.
Насправді, підкреслили автори листа, "відповідь пов'язана з приїздом в Київ на тижні з 16 травня двох великих груп інвесторів, привезених банками Nomura і Barclays, після чого і стався стрибок у ціні на облігації ДТЕК".
"В перекладі на зрозумілу мову, потопаючі в надлишковій ліквідності інвестори повірили в історію ДТЕК, як у найдешевший український корпоративний папір на тлі, як мінімум, дозволу урядової кризи і перспектив прискорення реформ. (Зауважте, інвестиційну історію під назвою "Україна" продають японці і британці, а не українці). Якщо комусь із читачів імпонує наша стратегія інвестування, детальна інформація представлена на www.icu.ua. Запрошуємо всіх бажаючих взяти участь, як підносять, в "нестримному заробітоку мільйонів доларів структурами, близькими до П. Порошенка, В. Гонтарєвої, В. Демчишина і Д. Вовка". Всі наші фонди відкриті для підписки за умови задоволення вимог щодо ідентифікації клієнта та походженням капіталу. Будучи відповідальними керуючими активами, нагадуємо - результати роботи фондів в минулому не гарантують доходність у майбутньому", - резюмується в листі.