Росія недостатньо використовує свій потенціал торгівлі з Китаєм і Індією, а також з деякими країнами G8, включаючи США, Італію та Німеччину, вважає Світовий банк. Як зазначається в стислому огляді банку "Диверсифікація експорту шляхом розвитку конкуренції та інновацій", число країн, з якими Росія, очевидно, веде недостатньо активну торгівлю, збільшується, якщо з моделі виключити нафтогазову галузь. Так, незважаючи на збільшення питомої ваги Китаю у світовій торгівлі, частка експорту в Китай в загальному російському експорті в 1998-2008 рр. практично не змінилася і залишилася на рівні 4-5%. Цей результат дозволяє припустити доцільність дослідження інших можливостей для диверсифікації експорту в Росії.
На думку експертів Світового банку, розширення вузької експортної бази економіки Росії, очевидно, потребуватиме вирішення питань, що визначають відносно невисокий рівень внутрішньої конкуренції. Відносно високий рівень переважання в економіці державних підприємств, як вважають у банку, послаблює здорову конкуренцію. За наявними у Світового банку даними, під контролем федеральних, регіональних або муніципальної влади знаходиться, як мінімум, одне підприємство в 16 з 19 проаналізованих секторів. Це досить високий показник в порівнянні з середнім показником в країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), де в характерній для країн-членів економіці участь держави зафіксовано лише в дев'яти з тих же самих секторів, відзначається в огляді.
Крім того, відбувається деформація економіки за рахунок великої частки держвласності, так як при наданні держдопомоги перевага віддається більш великим, давно працюють компаніям з низькою продуктивністю. Як відзначають у Світовому банку, державна допомога часто нерівномірно розподіляється між регіонами, секторами і підприємствами. Умови конкуренції на внутрішніх ринках також залежать від заходів, що вживаються регіональними властями.
В огляді Світового банку зазначається, що російським експортерам важко не тільки вийти на зовнішні ринки, а й утриматися на них. В період з 1999 р. по 2009 р. експортні відносини змогли зберегтися протягом більше двох років тільки в 57% всіх випадків виходу російських підприємств на зовнішні ринки. Для Китаю, наприклад, коефіцієнт "виживання" експорту перевищує 70%. Показники Бразилії та Індії також краще, ніж у Росії (але гірше, ніж в Китаї).
Ймовірність того, що російські експортери зможуть зберегти відносини зі своїми контрагентами протягом 5 років, за оцінкою Світового банку, становить 22%. При цьому в огляді вказується, що коефіцієнти "виживання" експорту в інших країнах БРІК (Бразилія, Росія, Індія, Китай) набагато вище. Відповідний результат, на думку експертів Світового банку, вказує на те, що в російській стратегії диверсифікації експорту особливу увагу, ймовірно, слід приділяти факторів, що впливає на "виживання" експорту продукції, що виходить за рамки традиційного набору природних ресурсномістких товарів.