Росія може ввести санкції проти України, Грузії та Молдови
Введення ненульових мита для імпортних товарів з України, Молдови і Грузії - не єдиний можливий відповідь Росії на угоду про асоціацію трьох країн з Євросоюзом. Москва може ввести обмеження на торгівлю з сусідами за прикладом західних санкцій, випливає з урядових документів. Однак цей сценарій загрожує розглядами у СОТ.
В уряді обговорюється три варіанти того, як Росія може захистити свій внутрішній ринок після набуття чинності угод про евроассоціаціі України, Молдови і Грузії. Це випливає з робочого документа Мінекономрозвитку (є у РБК), справжність якого підтвердили три урядовці.
Перший варіант відомий, про нього неодноразово говорили чиновники Білого дому. Для захисту Росія може застосувати шосте додаток до договору про зону вільної торгівлі в СНД. За ним країни - учасниці зони вільної торгівлі можуть встановлювати нульові ставки мит до країн зони, якщо в результаті стався суттєве зростання імпорту іноземних товарів в одну з країн.
У документі чиновники пропонують використовувати цей варіант для випадку з Молдовою. Зараз у відношенні більшості товарів, що надходять на російський ринок з цієї країни, діють нульові імпортні мита. Москва підвищить їх до рівня режиму найбільшого сприяння СОТ, якщо побачить загрозу зростання сірого імпорту з Євросоюзу, пояснював РБК раніше заступник міністра економічного розвитку Олексій Лихачов. У цієї пропозиції є ризики: імпортери можуть обійти вимогу про сплату ненульових мит, перенаправивши поставки через треті країни.
"Якщо Білорусь і Казахстан не здійснять аналогічних дій, виникне питання додаткового контролю поставок в рамках Митного союзу (МС), хоча це теж вирішити завдання", - вважає голова комітету ТПП з питань економічної інтеграції країн ШОС і СНД Володимир Саламатов.
Другий варіант - призупинення дії договору про зону вільної торгівлі для країни, що підписала договір з ЄС. Зробити це можна, якщо вдасться довести, що країна порушила договір чи відбулися зміни, корінним чином змінюють ситуацію, при якій договір був підписаний.
З точки зору наслідків для торгівлі обидва сценарії рівнозначні.
"Застосовуючи шосте додаток, Росія встановлює режим найбільшого сприяння, тобто торгувати, наприклад, з Україною вона буде на тих же умовах, як і з країнами, з якими немає взагалі ніяких торгових угод. Фактично денонсація договору і шосте додаток рівнозначні", - говорить директор Центру досліджень міжнародної торгівлі ИПЭИ РАНХиГС Олександр Кнобель.
Але припинення договору більш вигідна для Росії з політичної точки зору і з цієї ж причини важка у виконанні. Для цього потрібна згода всіх членів зони вільної торгівлі СНД, каже Кнобель. Однак домовитися про спільні дії Росії не вдалося навіть з партнерами по Митному союзу. На нараді 23 червня віце-прем'єри Росії, Білорусі і Казахстану повинні були узгодити спільні заходи реагування на асоціацію України з ЄС, але за підсумками зустрічі перший віце-прем'єр Ігор Шувалов повідомив, що рішення про захист національного ринку буде прийматися на рівні уряду Росії.
Третій варіант, самий жорсткий, передбачає захисні заходи з міркувань національної безпеки. Фактично він означає повну заборону на торгівлю за певними товарними групами. Зробити це можна, керуючись 16-ю статтею Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).
"16-я стаття ГАТТ - це такий джокер, яким країна може скористатися, так як у всіх своє суб'єктивне поняття про цю безпеки", - пояснює Кнобель.
Це запасний варіант, його використовувати не рекомендується, визнають самі чиновники. "У практиці СОТ посилання на такі положення в обґрунтування застосовуваних заходів автоматично означає визнання членом СОТ факту того, що такий захід суперечить його зобов'язаннями в рамках СОТ", - йдеться в документі.
Всі три версії є технічними, Росія взагалі постарається піти від їх застосування, сказав РБК директор департаменту взаємодії з органами МС і економічного співробітництва з країнами СНД Мінекономрозвитку Олександр Цибульський. "Ми більше займаємося тим, що обговорюємо з нашими партнерами питання невідповідності раніше взятих на себе зобов'язань і нових зобов'язань, які виникають після імплементації угод з ЄС у всіх трьох країн", - уточнив він.
За його словами, у вересні пройдуть переговори на рівні міністрів, де сторони спробують досягти компромісу, а до цього моменту працюватиме експертна група, яка оцінить ризики російської сторони.
"11 липня в ЄС вперше визнали, що Росія може понести втрати від евроассоціаціі країн зони вільної торгівлі. Тому ми виходимо з того, що якщо ми зможемо довести істотне розходження в зобов'язаннях, то наші партнери, в тому числі європейські, підуть шляхом укладення додаткових протоколів", - сподівається чиновник.
