Росія і Азербайджан не можуть домовитися про продовження оренди Габалінської РЛС
Переговори Росії і Азербайджану про продовження угоди "Про статус, принципи та умови використання Габалінської радіолокаційної станції (РЛС) "Дарьял", ледь розпочавшись, зайшли в глухий кут. Як стало відомо виданню "Комерсант-Україна", Баку вимагає підвищити орендну плату з нинішніх 7 млн дол до 300 млн дол.
Представники Міноборони РФ в бесіді з виданням цю ціну назвали неадекватною і пообіцяли зовсім піти з Габали, якщо Баку не стримає апетити. Тим самим, може повторитися український сценарій, коли Росія відмовилася від використання станцій у Севастополі та Мукачево.
Про труднощі, які виникли в російсько-азербайджанських переговорах щодо продовження оренди Росією РЛС "Дарьял" в Габалі (розрахована на відстеження стартів балістичних ракет в Азії і акваторії Індійського океану, дальність виявлення цілей - від 300 до 7200 км, висота - від 100 до 6000 км), виданню повідомили джерела в Міністерстві оборони і МЗС РФ. Проблеми, за їх словами, почалися вже під час першої в новому році зустрічі глави російського військового відомства Анатолія Сердюкова з віце-прем'єром Азербайджану Ягубом Ейюбовим (вони очолюють переговорні групи двох країн, які займаються питанням продовження оренди РЛС в Габалі), яка відбулася в Москві в середині лютого. Як розповів виданню інформований чиновник Міноборони РФ, Баку, який раніше задовольнявся орендною платою за РЛС у розмірі 7 млн дол. у рік, раптово запросив 300 млн дол.
Інтрига навколо переговорів, що почалися, пов'язана з тим, що в цьому році закінчується десятирічний термін дії угоди "Про статус, принципи та умови використання Габалінської радіолокаційної станції "Дарьял"", укладеної в 2002 р. між Росією та Азербайджаном. За умовами угоди, вона автоматично продовжується на наступні трирічні періоди, якщо жодна зі сторін за півроку до закінчення терміну дії документу не повідомить іншу про намір розірвати ці домовленості. Чергові півроку закінчуються 9 червня. Саме до цього часу сторонам потрібно встигнути залагодити всі формальності. Москва ставить завдання надовго закрити питання з Габалою, продовживши угоду не на три роки, а на 25.
"Ця сума нічим не обґрунтована і вкрай висока, ми будемо домагатися її зниження, причому істотно, - говорить співрозмовник видання в оборонному відомстві.- У нас ще є надія прийти до угоди". Інший високопоставлений військовий в розмові з виданням був більш категоричний: "Якщо Баку не зменшить свої фінансові апетити, ми підемо з Габали".
Втім, відхід з Азербайджану може створити для Росії значні проблеми. Функціонально Габалинській радар частково може замінити більш нову РЛС в Армавірі "Воронеж-ДМ", проте її другий сегмент, який повинен відслідковувати ракетні пуски в зоні відповідальності Габали, ще потрібно ввести в дію. Між тим, на покинутий російськими військовими азербайджанський об'єкт можуть швидко знайтися претенденти з числа країн НАТО, насамперед - США і Туреччина. Тоді Москва не тільки втратить один із козирів на переговорах з Вашингтоном, але і віддасть американцям станцію, яка може допомогти їм вести бойові дії проти Ірану.
Схожі проблеми виникали у Росії і у відносинах з Україною. До 2008 р. РФ, відповідно до українсько-російської міжурядової угоди від 28 лютого 1997 р., експлуатувала РЛС в Мукачевому і Севастополі (станції були розраховані на відстеження стартів балістичних ракет в Північній Африці, Європі і Середземномор'ї). Щорічна орендна плата за використання об'єктів в Мукачевому і Севастополі становила 1,5 млн дол.
У січні 2008 р. держдума РФ денонсувала угоду 1997 р., пояснюючи це тим, що українські РЛС "виробили свій ресурс". В той же час, представники військового відомства РФ називали та іншу причину - таке рішення було прийнято у відповідь на прагнення України в 2008 р. отримати план дій щодо членства в НАТО. Примітно, що, відмовляючись від українських РЛС, Росія також заявляла, що обидва радара їй замінить станція "Воронеж-ДМ". У 2009 р. Росія припинила їх експлуатацію, а в квітні 2011 р. голова Державного космічного агентства Юрій Алексєєв запропонував повністю демонтувати обидві станції, оскільки їх модернізацією ніхто не займався, а в існуючому вигляді вони Україні не потрібні.
