Бізнес і експерти критикують поспішні ініціативи нової влади
Парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики вирішив кавалерійським наскоком збільшити "збори" з гірничодобувної галузі, яка генерує 4,3% ВВП і 6,3% українського експорту. Про це йдеться в статті "Рада руді не рада: вплив законопроекту №1210 на залізорудну галузь" на ГМК-центр.
Автор матеріалу підкреслює, що головним бенефіціаром запропонованих змін є не держбюджет, не галузь, не економіка країни в цілому, а прямі конкуренти – Росія, Бразилія, Австралія. Саме ці країни отримають найбільший "профіт" від збільшення податкового навантаження на українських видобувачів залізної руди, вважає автор.
Як зазначається, "надприбутки" ГЗК-експортерів – всього лише ілюзія. Після низки липневих максимумів цін на залізну руду на ринку настало "протверезіння".
"З початку серпня котирування залізорудної дрібниці в КНР круто покотилися вниз, просівши відразу на 20-25% – до 88-93 дол./т. Більш того, влада Австралії прогнозує подальше зниження цін: 2019 року – до 80 дол./т, у 2020-му – до 61,4 дол./т і в 2021 році – до 57,4 дол./т", - йдеться в матеріалі.
Представники компаній ГМК і експерти привели цілий ряд аргументів, чому законодавчі новації не принесуть ніякої користі ні бюджету, ні економіці країни.
Зокрема, вони зазначили, що за висновком аудиторсько-консалтингової компанії PwC, в разі прийняття законопроекту частка рентних платежів щодо комерційного прибутку металургійних підприємств України у 10 разів перевищить аналогічні показники країн-конкурентів. У разі прийняття законопроекту №1210 рівень рентного навантаження в Україні становитиме 22,2% від комерційного прибутку, тоді як в ПАР – 11,8%, в Австралії – 10,6%, в Казахстані – 8,5%, в Китаї – 4,4%, в РФ – 2,5%.
Згідно з рекомендаціями МВФ, розподіл часток економічної вигоди від видобутку корисних копалин між державою і надрокористувачем має бути на рівні 40/60. Але у випадку із законопроектом №1210 паритет буде порушений. Частка вигоди держави зросте до 87%, частка вигоди галузі знизиться до 13%. Це позбавить видобуток економічної доцільності, зазначили в ГМК.
Крім того, експерти наголосили, що окремі українські підприємства і без податкових змін вже працюють на межі рентабельності. Якщо в I півріччі 2018 року АМКР отримав прибуток у розмірі 4,2 млрд грн, то за той же період 2019-го – збиток у 79 млн грн.
"Якщо перейти від галузевих наслідків до загальноекономічних, то необдумане підвищення ренти за видобуток залізної руди може призвести до зниження виробництва та експорту залізорудної сировини, втрати ринків збуту, скорочення податкових відрахувань і доходів бюджету, заморожування інвестпроектів і навіть до скорочення робочих місць", - йдеться в матеріалі.
Як відомо, в скандальному законопроекті №1210 пропонується не тільки підвищити рентну плату за видобуток залізної руди з 8% до 10%, але і збільшити нижній поріг рентабельності залізорудної сировини з 14-25% до подвійної облікової ставки НБУ - сьогодні це 33%.
Голова комітету Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, який є ініціатором податкових нововведень, заявив, що до другого читання законопроект №1210 буде доопрацьований на 50-70%.