Росія збирається почати вивіз боєприпасів, що зберігаються уже понад два десятиліття на складах у невизнаній Придністровській Молдавській республіці, повідомляє видання "Комерсант-Україна". За інформацією видання, саме з цією метою сюди минулого тижня прилітав голова Міноборони РФ Валерій Сердюков. Процес вивезення, запевняють джерела в МЗС РФ, почнеться до кінця року. Україна готова виконати раніше взяті зобов'язання щодо пропуску через свою територію небезпечного вантажу і буде уважно стежити за дотриманням норм безпеки при його транспортуванні.
Про те, що Москва почала підготовку до вивезення боєприпасів з Придністров'я розповіли військовий і дипломатичний джерела в делегації, що супроводжує російського віце-прем'єра Дмитра Рогозіна в ході його візиту в Кишинів і Тирасполь.
"Завдання вивезти боєприпаси поставлена. Почалася підготовка її виконання", - розповів інформований дипломат. Про терміни початку формування ешелонів і їх відправки в Росію він вважає за краще поки не поширюватися, запевнивши лише: "Процес точно буде запущено до кінця року".
За словами співрозмовників видання, саме в підготовці до вивезення боєприпасів був головний сенс недавнього візиту в Придністровську Молдавську республіку (ПМР) глави Міноборони РФ Валерія Сердюкова. Він відвідав Придністров'я 13-14 квітня в обстановці суворої секретності, прибувши в Тирасполь не через Кишинів, як зазвичай добираються сюди російські офіційні особи, а на вертольоті з Одеси, що обурило молдовську владу. Роз'яснювати справжні цілі поїздки міністра Кишиневу ніхто не став. Пізніше лише було оголошено, що він відвідав з інспекцією оперативну групу російський військ (ОГРВ). В її штаб Валерій Сердюков дійсно заїхав, а заодно побував в селі Колбасна, де і зберігаються російські боєприпаси: за різними даними, їх зараз тут від 20 тис. до 25 тис. т.
З 1956 р. на території Молдови і Придністров'я дислокувалася 14-а гвардійська загальновійськова армія Одеського військового округу. На знаходився в її складі 1411-й артилерійський склад боєприпасів у селі Колбасна з кінця 1980-х рр.. при виведенні радянських військ зі Східної Європи було вивезено значну кількість боєприпасів. На початок 1990-х на складі знаходилося до 43,5 т боєприпасів. Після розпаду СРСР 14-а армія перейшла під юрисдикцію Росії.
Закриті зустрічі в Тирасполі відбулися і у Дмитра Рогозіна - з начальником ОГРВ Валерієм Плохотнюк і з Президентом ПМР Євгеном Шевчуком. Останній, як запевняють члени російської делегації, зайняв "конструктивну позицію" з проблеми подальшої долі арсеналів. Його попередник Ігор Смирнов вважав арсенали мало не придністровської власністю і наполягав на отриманні від РФ компенсації в разі їх вивезення, а місцеві патріотичні організації не без відома президента навіть перекривали залізницю, блокуючи проїзд ешелонів.
Зараз російські дипломати запевняють, що це не повториться і що політична частина питання вирішено. "Якщо Смирнов вважав боєприпаси своїми і як міг перешкоджав їх вивезення, то Шевчук цього робити не збирається", - говорить співробітник дипкорпусу РФ. Не повинно бути перешкод і з боку України, через територію якої транзитом пройде вантаж. Ще в 90-і роки між РФ і Україною було підписано угоду, що регулює саме вивіз боєприпасів з Молдавії - воно продовжує діяти до цього дня.
Глава парламентського підкомітету з питань оборонно-промислового комплексу та військово-технічного співробітництва, народний депутат Анатолій Кінах (Партія регіонів) заявив, що Україні буде виконувати цю угоду з урахуванням всіх вимог з транспортування зазначених спеціальних вантажів. "В цьому відношенні немає ніяких ні політичних, ні економічних проблем із взаємодії", - зазначив пан Кінах. За його словами, згідно з домовленостями, під час проходження ешелонів зі зброєю по території Україні за станом вантажу - а це міни, снаряди, авіабомби - буде здійснюватися постійний контроль, що включає в себе вимірювання рівня вібрації вантажу і надійності шляхів.
У МЗС РФ вважають, що вивезення боєприпасів створить сприятливий фон для політичного врегулювання придністровського конфлікту. Правда, це не єдина умова для примирення двох берегів Дністра. За словами співрозмовника, в МЗС РФ, не менш важливий консенсус Росії і Заходу у поглядах на регіональну безпеку в усьому Чорноморському регіоні. "Якщо подивитися на розклад сил, ми побачимо, що він зараз не на користь Росії. Наприклад, співвідношення російського Чорноморського флоту до турецького - приблизно 1:3. До румунському - десь 1:1. Приплюсуємо сюди ще натовську Болгарію, Грузію і начебто нейтральну Україну. Все це не може нас не турбувати", - говорить співрозмовник.
За його словами, Москву міг би задовольнити постійний нейтральний статус Молдавії, який би гарантував її неприєднання до військових блоків (насамперед до НАТО). Такий статус закріплений в молдавській конституції. Однак у силу того, що в Кишиневі час від часу лунають заяви не тільки про приєднання до ЄС, а й про входження до складу Румунії, Москві хотілося б більш твердих гарантій нейтралітету. Раніше російські переговорники вже робили спроби узгодити з США та ЄС додаткові міжнародні гарантії молдавського нейтралітету, під якими підписалися б Москва, Вашингтон і Брюссель. Ця ідея, за словами російського дипломата, знову актуальна.