Реструктуризація валютних іпотечних кредитів піде по шляху представника Президента в Раді
Сьогодні в Раді відбулося голосування по законопроектах №4185а, №4185а-1, і №4185а-2 "Про реструктуризацію кредитних зобов'язань з іноземної валюти у національну валюту України - гривню".
У підсумку В першому читанні був прийнятий законопроект № 4185а-2 нардепа від фракції "Батьківщини", представника Президента України в Раді Руслана Князевича (на фото), який передбачає реструктуризацію кредитів на суму до 1 млн грн, які погашалися своєчасно до 1 січня 2014 року. Переклад позик, згідно з проектом, має бути здійснений за офіційним курсом на день проведення реструктуризації - 12 грн, якщо це буде відбуватися у найближчий місяць. Кредитна ставка залишається на нинішньому рівні.
Варто відзначити, що цей законопроект отримав певну підтримку в банківському секторі. Експерти Українського кредитно-банківського союзу прийшли до висновку, що шлях до розв'язання проблеми лежить через компромісне розподіл фінансової відповідальності між банками та фізичними особами-позичальниками за допомогою держави. Саме тому УКБС закликав парламентаріїв голосувати за проект закону № 4185а-2 Князевича, який передбачає такі норми.
Головний фінансовий аналітик рейтингового агентства "Експерт-рейтинг" Віталій Шапран в коментарі РБК-Україна не так позитивно оцінив цю ініціативу. Експерт вважає, що "комусь він допоможе, але не принесе користь в масовому порядку". За його словами, основною причиною кредитного ризику стала девальвація, в якій не винні ні банки, ні позичальники. Законопроект № 4185а передбачав виділення бюджетних коштів (близько 2 млрд дол.) на реструктуризацію валютних кредитів, але "пройшов варіант, який передбачає реструктуризацію за рахунок банків. Я вважаю, що це не правильно". Саме №4185а, на думку Шапрана, був близький до тієї моделі, яка дозволила б покращити якість кредитного портфеля системи банків.
Саме проект №4185а, запропонований 8 депутатами, був основним конкурентом проекту Князевича. Документ передбачає переклад споживчих валютних кредитів розміром в еквіваленті не вище 1,5 млн грн. Банки повинні будуть конвертувати борг за курсом Нацбанку на день проведення реструктуризації (12 грн/дол.) і за курсом НБУ на 1 січня 2014 року (7,99 грн/дол.). На суму, конвертовану по 7,99 грн, буде нараховуватися 16,5% річних.
Примітно те, що № 4185а розроблявся і був підтриманий робочою групою, створеної для розробки законодавчих змін для мінімізації негативного впливу девальвації на фізосіб-валютних позичальників. Ця група була створена ще в травні спікером Олександром Турчиновим.
У банківській сфері нововведення, що містять у законопроекті, були прийняті в багнети. Так, УКБС вважає абсолютно неприйнятним проект закону №4185а, а також аналогічні йому законопроекти №№ 4185а-1, 4895, 4895-1, 4957, 4979. "(Ці законопроекти) є черговою популістською ініціативою парламентарів, відверто ігнорують економічну сутність функціонування фінансової системи. Вони прагнуть узаконити схеми ухилення від сумлінного виконання кредитних договорів, зобов'язуючи банки продавати недобросовісним боржникам право викуповувати у фінустанові свої безнадійні борги за неринкової вартості, що тільки заохочує аферистів, які брали позики без наміру їх повернення", - йдеться в повідомленні УКБС.
Найбільше банкіри критикували законопроект Миколи Рудьковського № 4185а-1. Документ передбачав перерахувати кредити обсягом в еквіваленті не вище 2 млн грн у гривню за офіційним курсом на день укладання кредитного договору (5,05 грн/дол.) і на день реструктуризації (12 5,05 грн/дол.). Різниця між цими сумами (7 грн) ділиться на дві рівні частини (по 3,5 грн). Позичальник повинен погасити суму конвертації на момент укладення кредитного договору і цю надбавку (тобто по 8,5 грн). З іншої частини (3,5 грн), як і у випадку з попереднім законопроектом, треба заплатити одним платежем з розрахунку 0,1% за весь термін реструктуризованого кредиту.
Незалежна асоціація банків України (НАБУ) зазначила, що "популістські законодавчі ініціативи (наприклад, перерахунок валютних кредитів за курсом 5,05 грн/дол" спрямовані на дестабілізацію банківської системи і загрожують національній безпеці.
Попри критику законопроекту Рудьковського з боку експертів і банкірів за відвертий популізм, в Раді все ж знайшлося 170 депутатів, які проголосували за цю ініціативу.
Сергій Гвоздков
