У Верховній Раді України (ВР) зареєстрований проект закону № 2034, ініційований народними депутатами від Партії регіонів Олександром Долженковим і Юрієм Воропаєвим, яким пропонується, що документальна невиїзна перевірка платника податків повинна проводитися за його згодою, пише "Комерсант-Україна".
Згідно з текстом законопроекту "Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо удосконалення деяких положень Податкового кодексу України)", документальна невиїзна перевірка платника податків повинна проводитися за його згодою, а не так, як зараз - виключно на підставі рішення керівника податкової служби. При цьому будуть чітко прописані терміни проведення таких перевірок: до 15 днів - для великих підприємств, 10 днів - для малого бізнесу; 5 днів - для решти. "Зараз приймається рішення провести таку перевірку, її тихо проводять, вивчають документи, спілкуються з контрагентами, а платник нічого не знає, - каже Юрій Воропаєв. - Він повинен знати про перевірку, адже тоді у нього буде право на захист". Якщо ж платник не дає згоди на перевірку, податківці проведуть виїзний аудит зі всіма витікаючими наслідками, вважає голова комісії з питань економічної політики Українського союзу промисловців і підприємців Юлія Дроговоз.
Другим важливим нововведенням стане те, що узагальнюючі податкові консультації будуть реєструватися в Міністерстві юстиції, а значить, їх можна буде оскаржувати в суді, якщо платник вважає, що вони суперечать законодавству. За словами пані Дроговоз, зараз є можливість оскаржувати тільки індивідуальні роз'яснення. Крім того, законопроектом скасовується найвищий розмір штрафу за ненарахування, несплату податків, у тому числі і податковим агентом - 75% від суми податку, якщо таке порушення було зафіксовано три рази і більше. Залишаться тільки ставки в 25% і 50% (при повторному порушенні). Одночасно депутати пропонують ввести новий вид штрафу - за нереєстрацію в єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 510 грн (при повторному порушенні - 1020 грн). Солідарна відповідальність буде скасована, і платник зможе претендувати на податковий кредит, навіть якщо його контрагент не включить накладну в реєстр. Юлія Дроговоз побоюється, що і ця пропозиція не затвердять у Верховній раді, оскільки ще рік тому Мінфін оцінив його негативно.
Ще одна норма, яку запропоновано змінити, стосується сплати авансових платежів з податку на прибуток з 1 січня. Правка стосується можливості сплати авансів за рахунок переплачених наперед (7 млрд грн) або сплачених помилково сум. Підприємства, які звернулися до податкових органів для повернення переплат, зіткнулися з перевірками. "Їм потрібні і переплати, і аванси, тому що якщо сплачені наперед податки зарахують у рахунок авансу, бізнес нічого не заплатить, і бюджет виявиться порожній", - говорить Юлія Дроговоз. Вчора в Міністерстві доходів і зборів ініціативи не коментували.
Депутати погоджуються з необхідністю прийняття таких норм. "Введенням солідарної відповідальності влада переклала свої проблеми на плечі бізнесу. Ті формулювання, які вивірені і будуть працювати, ми, звичайно, підтримаємо", - говорить заступник голови комітету з питань податкової та митної політики Андрій Сенченко ("Батьківщина"). "Закривати платежі за рахунок переплачених сум доцільно і нормально. Нонсенсом вважаю те, що бізнесмен відповідає за дії контрагента", - погоджується перший заступник глави комітету з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики Владислав Лук'янов (Партія регіонів). Однак він вважає, що ці пропозиції навряд чи знайдуть підтримку в умовах кризи бюджету: "Зараз не найкращий час для їх введення. Для бюджету це велике навантаження".