Україна і Росія готуються до нового торговому протистояння. І хоча головний фронт у боротьбі двох країн буде лежати в газовій сфері, чимало скандалів варто очікувати і у двосторонній торгівлі товарами. Очікуваний торговий конфлікт вже був анонсований російським урядом.
Юрій Панченко, економічний журналіст, спеціально для РБК-Україна
Україна і Росія готуються до нового торговому протистояння. І хоча головний фронт у боротьбі двох країн буде лежати в газовій сфері, чимало скандалів варто очікувати і у двосторонній торгівлі товарами. Очікуваний торговий конфлікт вже був анонсований російським урядом.
Як заявив у п'ятницю прем'єр РФ Дмитро Медведєв, Росія вживе " жорсткіших заходів" щодо захисту свого аграрного ринку в разі виходу України з СНД або підписання Договору про асоціацію з Євросоюзом. "Якщо наші українські партнери або вийдуть із СНД, або підпишуть договір про асоціацію з ЄС, а їхні нинішні керівники про це говорять, нам доведеться переглянути умови співпраці в галузі аграрного бізнесу і вжити заходів із захисту російського аграрного ринку в рамках СОТ", - заявив Дмитро Медведєв. "Це жорстке рішення, але нам доведеться на це піти", - наголосив він.
Питання введення торгових обмежень для українського експорту був одним з головних аргументів російської влади в минулому році. Саме ця загроза, а також фактична блокада українського експорту в серпні, і стала причиною різкої зміни курсу попередньої української влади.
На даний час торговельні взаємини України та Росії регламентуються Договором про створення зони вільної торгівлі в рамках СНД, який набрав чинності 20 вересня 2012 року. Цей багатосторонній документ замінив ряд двосторонніх угод, укладених ще в 1990-х роках. На даний час, крім України та Росії, його ратифікували Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизія і Молдова.
Україна спочатку була одним з ініціаторів цієї угоди - у багатосторонньому документі набагато простіше домогтися гарантій виконання його норм, ніж у двосторонньому. Зокрема, Росії набагато складніше розірвати цю угоду - виключити з неї Україну можна лише у вигляді виходу всіх учасників з режиму вільної торгівлі.
Однак при підписанні документа у 2011 році до нього було внесено низку неузгоджених позицій, які істотно знизили його привабливість для України. У першу чергу мова йде про Додаток №6. Згідно із цим додатком, учасники Митного союзу мають право в односторонньому порядку вводити додаткові мита щодо імпорту з країни-учасника угоди, якщо ця країна уклала договір про зону вільної торгівлі із третьою стороною, результатом чого стало різке зростання імпорту до країн Митного союзу.
Від самого початку було зрозуміло, що ця норма спрямована на зрив підготовки Україною і Молдовою Угоди про асоціацію з ЄС. При цьому раніше українські чиновники заявляли, що наявність протоколу №6 є некритичною для українсько-російських торговельних зв'язків. Зокрема, за їх оцінкою, для введення нових мит Митний союз повинен спочатку довести факт "різкого зростання імпорту", довівши, що він був викликаний саме створенням режиму вільної торгівлі із третьою стороною. Проте в Росії з таким трактуванням не погоджуються, заявляючи, що додаток дозволяє вводити нові обмеження без попередніх консультацій.
Таким чином, Росія може в односторонньому порядку підвищити мита на будь-які українські товари до рівня, визначеного умовами свого членства у Світовій організації торгівлі. Втім, для цього необхідне підписання Україною договору про ЗВТ із Євросоюзом. У політичній частині Договору про асоціацію, підписаного сторонами минулого місяця, цей режим відсутній. Україна і ЄС домовилися підписати і ратифікувати економічну частину угоди лише після президентських виборів. Тим самим, у найближчі півтора-два місяці підстав для перегляду ставок для українського експорту у Росії не буде.
Більше того, Україна захистила себе від такої загрози як мінімум до кінця поточного року. Це було досягнуто завдяки рішенню ЄС про одностороннє відкриття свого ринку для українського експорту. Це рішення має набути чинності із середини червня і діятиме до 1 листопада нинішнього року. Така підтримка з боку ЄС, за оцінками українських чиновників, дозволить збільшити в нинішньому році обсяги експорту до Євросоюзу на 400-500 млн євро. Одночасно український ринок залишається захищеним від європейського імпорту, надаючи вітчизняним компаніям термін на підготовку до жорсткості конкуренції.
Подібний варіант лібералізації торгівлі був українською ініціативою. Крім підтримки українського експорту, одностороннє відкриття європейського ринку не дає Росії можливості для застосування норм додатка №6. Саме тому не виключений варіант, що й після 1 листопада такий режим буде збережений.
У такій ситуації у розпорядженні Росії залишаються численні нетарифні бар'єри. Йдеться про невідповідність української продукції технічним регламентам Митного союзу, виявлення шкідливих домішок або ж невідповідність заявленій рецептурі. Цей прийом і раніше активно застосовувався Москвою, зробивши прозивним прізвище колишнього головного державного санітарного лікаря Росії Геннадія Онищенка.
Нинішні дії України, схоже, лише провокують Росію до застосування цього випробуваного інструменту. Так, в українській Держспоживінспекції минулого тижня вже заявили, що сир, шоколад і рибопродукти з Росії не відповідають вимогам українських законів "Про безпечність та якість харчових продуктів", "Про захист прав споживачів", а також нормам Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів. Досі українські чиновники уникали подібних звинувачень, побоюючись, що введення обмежень, нехай навіть і обґрунтованих, призведе до дзеркальних заходів у Росії щодо українського експорту. А враховуючи, що обсяги продуктового експорту з України до Росії в середньому вдвічі вище, ніж російського імпорту, то втрати вітчизняних товаровиробників можуть стати набагато більшими, ніж у російського бізнесу.
Втім, пасивність української влади досі пояснювалася небажанням виносити торгові суперечки з Росією на розгляд міжнародних інстанцій. Нова влада такого комплексу, очевидно, позбавлена, а значить - у разі обмежень з боку Росії може звернутися до органу СОТ з вирішення суперечок. "У нас є впевненість, що наші зауваження до російської продукції обґрунтовані, а наш експорт, навпаки - повністю відповідає стандартам Митного союзу. У такій ситуації ми можемо розраховувати на позитивний вердикт СОТ", - неофіційно зазначає високопоставлений український чиновник. Недоліком такого варіанта вирішення торгового спору є терміни - арбітраж СОТ займає не менше року. Однак, за словами чиновника, позитивний для України результат послабить позицію Росії у нових подібних суперечках, появу яких у найближчі роки в українському уряді вважають неминучою.