Розійшлися шляхи: як Зеленський провів через Раду "антиколомойський" закон

Верховна рада зняла останню перешкоду на шляху до співпраці з МВФ, заборонивши повернення збанкрутілих банків їх колишнім власникам. Новий транш Україна може отримати вже у кінці травня.

"Ціною" став публічний розрив відносин президента Володимира Зеленського та олігарха Ігоря Коломойського. Це може посилити напіврозпад монобільшості "Слуги народу" у Верховній раді. Тоді як долю Приватбанку, можливо, доведеться вирішувати Конституційному суду. Детальніше – у матеріалі РБК-Україна.

Пандемія COVID-19 підштовхнула українську економіку до глибокої кризи. Втриматися на плаву у владі розраховують за рахунок зовнішніх позик. А тому з початком карантину, коли став зрозумілим масштаб його наслідків, уряд прискорив переговори з Міжнародним валютним фондом про новий кредит.

Меморандум про співпрацю з Фондом може бути підписаний до кінця травня, заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль у ході позачергового засідання парламенту 13 травня. Після цього депутати під наглядом президента виконали останню принципову умову, яка відділяла країну від нової угоди з МВФ – підтримали банківський або так званий "антиколомойський" законопроект.

Законопроект про банки став своєрідним тестом для Володимира Зеленського, якого ще до виборів пов'язували воєдино з олігархом Ігорем Коломойським. Побоювання з цього приводу кулуарно озвучували і західні партнери, особливо на тлі перемог юристів Коломойського в українських судах, де олігарх намагається оскаржити законність націоналізації ПриватБанку. Тепер приводів для розмов про зв'язки Зеленського з опальним бізнесменом стало менше, так само як і шансів Коломойського повернути собі банк.

Але виступ проти колишнього бізнес-партнера послабив позиції президента у його ж фракції. Втім, ця "жертва" може себе не виправдати, адже багато співрозмовників видання вважають, що Конституційний суд у підсумку може скасувати прийнятий документ. З іншого боку, активно цей процес почнеться вже після того, як Україна отримає новий транш від МВФ і убезпечить себе від ще більшої кризи.

Поставили на запобіжник

Ухвалений парламентом закон повинен додатково захистити державу у судових суперечках навколо ПриватБанку. Його колишній співвласник Ігор Коломойський не залишає спроб повернути фінустанову. У МВФ побоюються, що повернення найбільшого банку в Україні олігарху може підірвати фінансову стабільність у країні. Західні партнери наполягли, щоб влада передбачила додатковий запобіжник від таких посягань.

Тепер суд не може повернути "луснувший" банк колишньому власникові, випливає з прийнятого документа. Але екс-акціонер може судитися, щоб отримати компенсацію. Якщо міжнародний аудитор виявить, що в банку на момент виведення з ринку залишався капітал, власник зможе грошима отримати відшкодування збитку. Також за екс-власником залишається право домагатися у суді компенсації упущеної вигоди і моральної шкоди.

"Уявіть, що у вас був нефарбований кіоск. Потім ви його продали, а на його місці новий власник побудував торговий центр. А потім ви говорите, що вас обдурили при продажу і вимагаєте повернути кіоск. Але це неможливо. Там вже торговий центр, на будівництво якого витратили чимало грошей. Тому закон передбачає, що вам не повернуть кіоск, а будуть повертати компенсацію за нього, якщо ви доведете, що вас обдурили", – пояснили у Нацбанку.

Ігор Коломойський вже не зможе повернути ПриватБанк (Фото: УНІАН)

Навколо банківського закону у Раді не вщухали пристрасті кілька місяців. Противники документа, частину яких прийнято вважати пов'язаними з олігархом, внесли до його другого читання понад 16,5 тисяч поправок. Багато з них слово в слово дублюють один одного, включаючи допущені орфографічні та інші помилки.

Щоб розблокувати прийняття законопроекту, Раді довелося змінити регламент і прописати спеціальну скорочену процедуру розгляду у другому читанні. Завдяки їй минулого тижня фінансовий комітет парламенту зумів урізати таблицю до 241 поправки.

Перед голосуванням за "антиколомойський" законопроект у другому читанні в залі Ради з'явився Володимир Зеленський. Примітно, що цього разу він не збирав фракцію "Слуги народу" для окремої розмови. Співрозмовник у керівництві СН зазначив, що президент чітко окреслив свою позицію ще перед першим голосуванням за цей документ і з тих пір вона не змінилася.

"Упродовж моєї каденції і, найважливіше, протягом вашої каденції буде кілька важливих історичних законопроектів, які повинні об'єднувати Україну, об'єднувати всі партії. Я хотів би, щоб саме так сьогодні відбулося голосування. Я хотів би, щоб ви підтримали цей законопроект, який повинен захистити українську економіку. Як мінімум захистити і допомогти їй саме зараз", – заявив глава держави, виступаючи перед парламентом.

Проти банківського законопроекту знову активно виступила Юлія Тимошенко. За її словами, "Батьківщина" внесла до парламенту документ, яким передбачено, що ПриватБанк і будь-який інший банк не можна повернути екс-власникам, якщо вони не відшкодують державі, вкладникам і Нацбанку всі борги. Але нібито у Раді цей документ проігнорували. А замість цього беруть законопроект, який, за словами Тимошенко, "порушує 11 статей Конституції України".

"Можливо, Міжнародний валютний фонд і ляльководи з глобального простору не знають, але після прийняття цього закону його буде скасовано у Конституційному суді, тому що він глибоко неконституційний... Країною керують маріонетки, які не розуміють, що вони роблять, і оголошують перемогами явні поразки України", – заявила лідер "Батьківщини".

Вона додала, що за цим законом на Національний банк, який і далі буде впритул розстрілювати національні комерційні банки, не буде управи, тому що для нього рішення суду тепер не будуть законом". Голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев у відповідь нагадав їй, що суд може переглядати рішення НБУ, але тільки в частині компенсації, а не повернення банків.

"Є такий принцип, як рівність учасників судового процесу, а у нас з'являється "супервідповідач" – Національний банк, який отримує ряд прав, які значно більше ніж всі права всіх позивачів у цій країні. Тому що суди, згідно цього закону, зобов'язані керуватися висновками НБУ при розгляді справ. Це називається "супервідповідач", це називається виведення Нацбанку з-під юрисдикції українських судів", – заявив депутат "Батьківщини" Сергій Власенко.

У самому Нацбанку відзначили, що прийнятий документ не передбачає розширення його повноважень. Він запроваджує таке поняття як "професійне судження" – тобто оцінка НБУ подій, обставин і осіб, яка базується на його знаннях і досвіді. Регулятор додав, що така функція є в інших європейських центробанків, вона зафіксована в Євродирективі CRD IV.

Рік назад в одному з інтерв'ю Ігор Коломойський назвав Юлію Тимошенко своїм "другом" і зазначив, що буде допомагати їй на парламентських виборах, зробивши прийнятні ціни на політичну рекламу на підконтрольному йому каналі "1+1". Крім дружніх стосунків з олігархом у лідера "Батьківщини" може бути і інший мотив активно боротися з банківським законопроектом.

Справа у тому, що під його дію також підпадає банк "Велес", який з кінця 2015 року перебуває у стані ліквідації. У НБУ тоді заявили, що це фінустанова намагалася вивести за кордон 460 млн доларів за підробленими документами. Колишні акціонери банку намагаються скасувати його ліквідацію через суди.

Минулого тижня Печерський районний суд вирішив стягнути з Нацбанку 105 млн гривень на їх користь. "Велес" перебував під контролем нардепа від "Батьківщини" Костянтина Бондарєва. Журналісти Bihus.info встановили, що в 2017 році пов'язані з ним підприємства були головним офіційним донором політсили Юлії Тимошенко.

Плани на майбутнє

Після недовгого обговорення парламенту вдалося ухвалити "антиколомойський" закон 270 голосами "за". Ще тиждень тому голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія стверджував, що монобільшість може прийняти цей документ своїми силами. Але у вівторок СН дала за нього тільки 200 голосів, очікувано допомогли "Голос" і "Європейська солідарність", підстрахували депутатська група "Довіра" та позафракційні. Кнопку "за" натиснули також троє депутатів з групи "За майбутнє", частину якої пов'язують з Коломойським.

"200 людей – приблизно стільки у фракції людей, хто готовий підтримувати ініціативи президента і на кого він зараз може розраховувати. Когось ще не було з якихось важливих причин. Але інші або вже долучилися до неформальних груп впливу, або не хочуть голосувати за якісь резонансні законопроекти. Вони кажуть, що, мовляв, у них є якісь свої політичні амбіції і вони не хочуть, щоб потім хтось міг їм у чомусь дорікнути", – пояснив співрозмовник РБК-Україна у монобільшості.

Інше джерело у керівництві СН зазначило, що виключати "бунтівників" з фракції ніхто не планує. За його словами, самостійний вихід групи мажоритарників, які орієнтуються на Коломойського, не розвалить монобільшість, але поки цей сценарій не розглядається. Мовляв, "відносини напружені, але до розлучення ще далеко".

"Потрібно розуміти, хто ці 40 людей, які не проголосували. Під закон про банки підтягнули абсолютно всіх: близьких, типу Дубинського та дніпропетровських мажоритарників, і "двоюрідних", наприклад, Богдана Яременка і Олександра Ткаченка, які голосують за землю і за всі важливі закони. Що вони вийдуть із фракції? Ні", – запевнив співрозмовник.

ПриватБанк залишиться державним навіть, якщо суд визнає незаконність його націоналізації (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

У "Слузі народу" прогнозують, що прихильники Коломойського і противники банківського документа не стануть сидіти склавши руки і спробують оскаржити його у Конституційному суді. В інтерв'ю РБК-Україна спікер Ради Дмитро Разумков зазначив, що такі заяви вже звучать від інших фракцій і груп не з монобільшості.

"Вони, ймовірно, будуть збирати підписи і звернуться до Конституційного суду. Питання у тому, скільки часу на це піде. Бачите, закон про люстрацію розглядається шість років", – зазначив виданню народний депутат зі "Слуги народу" Олександр Качура.

Нардеп визнає, що у банківському законопроекті є дискусійні норми. Але більшість співрозмовників РБК-Україна у депутатському корпусі вважають, що відповідність прийнятого документа Основному закону, якщо буде потрібно, повинен визначити Конституційний суд. Тоді як Рада була зобов'язана "підставити плече" президенту і прем'єру у переговорах з МВФ.

Тепер банківський закон повинен пройти технічну експертизу, а Рада – відхилити постанови про скасування результатів голосування. Джерела видання прогнозують, що це відбудеться вже в наступний вівторок, 19 травня. Потім документ підпише президент і МВФ зможе остаточно затвердити нову програму фіндопомоги.

На початку травня у Фонді запропонували Україні фінансову допомогу по короткостроковій 18-месячній програмі кредитування Stand-by, хоча раніше йшлося про трирічну програму EFF. Свою роль у цьому могли зіграти затримки з ухваленням земельної реформи і "антиколомойського" закону на тлі турбулентності, в яку потрапила світова економіка через пандемію коронавірусу і глобального карантину. Крім того, причиною могли стати спроби змінити законодавство, щоб звільнити директора НАБУ Артема Ситника.

За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, нова програма дозволить отримати 5 млрд доларів, з яких 3,5 млрд доларів підуть до держбюджету 2020 року. Перезавантаження роботи з МВФ відкриє шлях до позик та від інших кредиторів – Євросоюзу і Світового банку. У Мінфіні очікують, що перший транш від МВФ може надійти вже до кінця травня. Його обсяг становитиме 1,75 мільярда доларів, розповів міністр фінансів Сергій Марченко.

Паралельно триватимуть спроби оскаржити банківський закон у Конституційному суді. Але навіть якщо це і станеться, то вже після того, як країна отримає необхідну фіндопомогу для стабілізації своєї економіки під час кризи.