Раді рекомендують ухвалити закон про воєнних злочинців

Документом передбачається надати можливість українському суду ефективно переслідувати людей, які вчинили воєнні злочини

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує Верховній раді прийняти законопроект №9438 про воєнних злочинців щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права. Про це повідомляє РБК-Україна, посилаючись на інформаційне управління Апарату ВР.

Проект рекомендується прийняти за основу.

Документом пропонується криміналізувати так звані основні злочини за міжнародним правом (геноцид, агресія, злочини проти людяності та воєнні злочини); забезпечити виконання міжнародних зобов’язань щодо запобігання безкарності зазначених злочинів; удосконалити правовий режим кримінальної відповідальності за катування у максимальній відповідності з вимогами сучасного міжнародного права.

Зокрема, планується передбачити, що "громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які вчинили агресію (стаття 437), злочини проти людяності (стаття 4371), воєнні злочини (статті 438-4386) або геноцид (стаття 442), підлягають кримінальній відповідальності на підставі цього Кодексу незалежно від місця вчинення злочину".

Законопроектом також визначаються норми про особливості кримінальної відповідальності за катування, агресію, геноцид, злочини проти людяності та воєнні злочини.

Так, проектом пропонується удосконалити положення щодо відповідальності за катування, передбачити особливості кримінальної відповідальності за злочини проти основ міжнародного права тощо.

"Члени Комітету підтримали законопроект, прийняття якого дозволить привести законодавство України про кримінальну відповідальність у відповідність до положень міжнародного права в частині відповідальності за основні злочини за міжнародним правом та катування", - сказано у повідомленні.

Нагадаємо, раніше прокуратура АР Крим направила до Міжнародного кримінального суду в Гаазі докази використання Російською Федерацією цивільного населення в якості "живих щитів" під час анексії півострова.

Як писало РБК-Україна раніше, глава ДБР Роман Труба у грудні 2018-го заявив, що у перші місяці роботи Державного бюро розслідувань буде велике навантаження на слідчих з військових злочинів.