У Раді розповіли про втрати "оборонки" та пріоритети для відновлення

"Те, що були придбані ті чи інші види озброєння - це питання більше треба адресувати військовим, чому був такий вибір", - розповів він.

Він не заперечує, що це було предметом розмов і гарячих дискусій на засіданнях комітету, коли розглядалося державне оборонне замовлення.

"Ми завжди докопувалися, чи дійсно нам потрібно те чи інше озброєння, наполягали, щоб військові нам повністю показали, що це відповідає військовій стратегії, як ми розвиватимемо види або види Збройних сил та інших військових формувань", - пояснює голова комітету.

Завітневич навів приклад, що деякі військові навіть сприймали "натовські стандарти" як закупівлю автоматів натовського калібру.

"Але ми їх завжди виправляли і говорили, що не достатньо просто купити гвинтівку М15 або AR15 калібром 5,56. "Натовський стандарт" - це, перш за все, злагодження наших військових підрозділів з країнами-партнерами", - розповідає він.

Голова комітету зазначає, що щороку була проблема з обсягом коштів, які виділяла держава на військові потреби.

"Ми долучалися до роботи в РНБО та Кабінеті міністрів, пояснювали, чому потрібно більше грошей, але відсоток на відновлення чи ремонт техніки та озброєння постійно зменшувався. Також ми сварилися з нашими військовими, щоб вони навчилися планувати та закуповувати те, що запланували", - додає Завітневич.

За його словами, з виконанням ДОЗ також була значна проблема, яка стосувалася відмови від постачання.

"Ми дуже часто запрошували на засідання комітету експортерів та постачальників, вони нам казали: ну, вибачте, ми вже це продали. Доходило до того, що ДОЗ змінювався на 10-15-20%, деякі види озброєнь з нього виключали зовсім. Але прогрес за ці роки був, нам удалося набагато зменшити цей відсоток", - пояснює він.

За словами Завітневича, держава найближчим часом планує займатись і забезпеченням військових бронезахистом, медициною, дронами, хоча наразі ці позиції закривають волонтери.

"Давайте будемо об'єктивними, неможливо завезти оперативно 100-200 тисяч бронежилетів. У нас є виробники в Україні, але вони в перші ж дні опинилися під обстрілами, а хтось під окупацією. Тому вони не могли почати працювати у 2-3 зміни та покривати цей дефіцит", - каже він.

Завітневич не приховує, що із цим забезпеченням йде явна затримка.

"Сміливо можна говорити, що ми не встигаємо, це відверта правда і тут нема чого ховати. Усі знають кількість мобілізованих, резервістів і на скільки ми збільшили Збройні сили. Не могли ми мати стільки засобів захисту, зброї та навіть форми. У нас стратегічні запаси були, але не в тій кількості, яка потрібна для повноцінної повномасштабної війни", - пояснює він.

До того ж, за його словами, треба було вирішити ще одне складне питання - це логістика, доставка, вона також була ускладнена.

"Є приклади, коли підрозділ їхало з місць постійної дислокації на "передок" чи на злагодження, а деякі види захисту наздоганяли наших військовослужбовців. Але такого волаючого, щоб на "нулі" людей залишали без захисту, таких випадків не було. Через волонтерів наші військові отримують також дрони та інші корисні речі для тієї ж розвідки, якими вже навчилися користуватися на рівні взводу чи роти, але є нюанс у законодавстві, не все Міноборони поки що може закуповувати, будемо це виправляти, про що і до повномасштабної війни говорили. вже багато спростили у плані постановки на озброєння", - каже голова комітету.