Профільний комітет Верховної ради розробив законопроект про податки (2713-д), в якому пропонується виключити оподаткування виграшів в азартних іграх, якщо приз понад 8 мінімальних зарплат (зараз 48 тисяч гривень). Також документ виключає норму про потрійну вартість ліцензії для компаній і запроваджує податок на прибуток, крім податку на прибуток підприємства.
Про це йдеться в матеріалі РБК-Україна "Невелика гра. Як працює азартний бізнес в Україні після легалізації".
Влітку минулого року фінансовий комітет Ради вже затвердив редакцію законопроекту про оподаткування азартних ігор, яку рекомендував винести на голосування в зал. Документ пропонував встановити нульову ставку для грального бізнесу до 2024 року і знижену 5% ставку для букмекерської діяльності. Всі виграші звільнялися від оподаткування.
Все це депутати хотіли компенсувати за рахунок потрійної вартості ліцензій, яку бізнес мав сплачувати до тих пір, поки не запрацює онлайн-моніторинг.
Але зрештою профільний комітет вирішив все це переписати й оформити новий законопроект про податки (2713-д). У ньому депутати, по-перше, запропонували виключити оподаткування виграшів, якщо приз понад 8 мінімальних зарплат (зараз 48 тисяч гривень).
По-друге, документ виключає норму про потрійну вартість ліцензії для компаній. По-третє, крім податку на прибуток підприємства, вони повинні сплачувати ще й податок на дохід (на валовий гральний дохід). Мова йде про GGR - різницю між ставками та виграшами.
Ставку цього податку пропонується зробити єдиною для всіх видів грального бізнесу - 10% від валового грального доходу. Але, таким чином, ставка податку для букмекерів і казино знизиться з 18% до 10% від валового доходу. А для операторів лотерей - з 30% до 10%. Одностайності з цього приводу в комітеті немає.
"Особисто я таке рішення не підтримав і проголосував проти. Вважаю неправильним, що ми настільки знижуємо податки на гральний бізнес. Зокрема, на лотереї. По суті, податок складе 3-5% від лотерейного квитка. Це занадто мало і несправедливо, на мій погляд", - пояснив член фінансового комітету Мар'ян Заблоцький (СН).
За словами голови цього комітету Данила Гетманцева (СН), механізм єдиної ставки оподаткування - навпаки, простий і прозорий. Цієї позиції дотримується і голова КРАІЛ (Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей) Іван Рудий. Занадто високі ставки можуть просто "задушити" гральний бізнес і відбити будь-яке бажання працювати легально, пояснив Гетманцев.
"Ми не винаходимо велосипед - ми робимо так, як в інших країнах світу. Там такий податок теж є. Ми зробили його простим - це єдина ставка для всіх видів грального бізнесу. Хоча були лобісти, які навіть на комітеті вимагали для будь-яких видів ігор збільшити, а інших, навпаки, звільнити. Але ми не пішли на це", - сказав виданню глава фінансового комітету.
За його словами, обсяг ставки в законопроекті можна ще обговорити й переглянути до другого читання. Але він наполягає, що вона повинна бути для різних видів грального бізнесу однаковою.
Втім, такі "поступки" можуть не влаштувати багатьох мажоритарників, вважає Заблоцький. Річ у тому, що виплати субвенції "соцеконому" на округи прив'язані до надходжень від грального бізнесу.
Рада збиралася розглянути цей документ на останньому пленарному тижні. Але ані в четвер, ані в п'ятницю минулого тижня він так і не потрапив в зал. Коли парламент візьметься за нього, у профільному комітеті поки не можуть відповісти.
Нагадаємо, минулого літа Верховна рада легалізувала гральний бізнес.
У лютому 2021 року в Україні видали першу ліцензію для онлайн-казино.