Рада прийняла за основу законопроект про енергоефективність будівель

Верховна Рада України підтримала за основу законопроект №4941-д "Про енергетичну ефективність будівель". Документ підтримали 244 нардепи, передає кореспондент РБК-Україна.

"В Україні відсутнє спеціальне законодавство в сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель. Технічний стан переважної більшості існуючих будівель та енергетичних систем не дозволяє забезпечувати адекватний рівень енергетичних характеристик будівель. Прийняття законопроекту забезпечить врегулювання правових та організаційних засад діяльності у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель", - наголошується у пояснювальній записці.

Так, метою законопроекту є визначення правових, економічних та організаційних засад діяльності у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель, створення умов для раціонального споживання в них енергетичних ресурсів.

У законопроекті, зокрема визначаються:

• основні засади державної політики та інформаційного забезпечення у сфері енергетичної ефективності будівель;
• організаційно-правові засади сертифікації енергетичної ефективності будівель;
• особливості здійснення обстеження систем опалення та кондиціонування будівель;
• основні енергоефективні заходи в будівлях та механізми їх фінансування;
• загальні засади професійної діяльності в сфері енергетичної ефективності будівель;
• нормативно-правові засади здійснення незалежного моніторингу сертифікатів енергетичної ефективності будівель та звітів про результати обстеження систем опалення та кондиціонування будівель;
• особливості розроблення національних планів щодо збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії;
• відповідальність за порушення законодавства у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель.

Зазначається, що згідно із законопроектом для об’єктів будівництва та існуючих будівель передбачається сертифікація енергетичної ефективності з метою визначення фактичних її показників, проведення оцінки відповідності зазначених показників установленим мінімальним вимогам до енергетичної ефективності будівель, розроблення рекомендацій щодо підвищення рівня енергетичної ефективності будівлі, що враховують місцеві кліматичні умови та є технічно і економічно обґрунтованими.

Строк дії сертифіката енергетичної ефективності будівлі встановлено з урахування обмежень, визначених пунктом 8 статті 11 Директиви 2010/31/ЄС  (не більше 10 років), а також зважаючи на проаналізований досвід імплементації Директиви країнами-членами ЄС. Так, аналіз звітів країн-членів ЄС показав, що в переважній більшості з них строк дії сертифікату енергетичної ефективності будівель становить саме 10 років. До таких країн належать, зокрема, Німеччина, Франція, Італія, Норвегія, Швеція, Угорщина, Латвія, Литва, Естонія тощо (всього біля 20 країн).

Законопроектом передбачено механізми залучення коштів на впровадження енергоефективних заходів та інструменти гарантування фінансування заходів із підвищення рівня енергетичної ефективності будівель (Фонд енергоефективності), які ґрунтуються на практиках країн-членів ЄС.

У підготовленій редакції до розгляду у повторному першому читанні додано нову статтю про права та обов’язки виконавців робіт (надавачів послуг) у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель; наведено більш чіткі формулювання термінів "відокремлена частина будівлі", "енергетична ефективність будівлі" та наведено новий термін "технічні (інженерні) системи будівлі"; уточнено перелік випадків, при яких обстеження та сертифікація енергетичної ефективності будівель є обов’язковими; додано зміни до закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в частині користування базою даних сертифікатів енергетичної ефективності будівель.

Нагадаємо, раніше ВР підтримала в другому читанні законопроект №4549 "Про внесення змін до закону" Про введення нових інвестиційних можливостей, забезпечення прав і законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації "(щодо механізму закупівлі енергосервісу)". За документ проголосували 228 парламентарів.