Переселенцям обмежили розмір відсотків за користування кредитами. Верховна рада ухвалила у другому читанні відповідний законопроект №2329.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на трансляцію засідання Ради.
"За" проголосували 339 нардепів.
Раніше в комітеті з прав людини, деокупацію і реінтеграції тимчасово окупованих територій наголошували, що в 2014 році прийняли ряд законодавчих актів, які звільняли постраждалих від військових дій на Донбасі і в Криму від нарахування пені та штрафів за прострочені кредити і позики.
Однак ці норми не враховували різні комісії та відсотки. Банки продовжують нараховувати інфляційні втрати, що відчутно збільшує борг. А сума відсотків у деяких видах договорів позики та кредиту нараховується до моменту погашення боргу, і її розмір не обмежений.
Це своєю чергою призвело до того, що виставлені кредиторами рахунки часто у декілька разів перевищують суму основного боргу.
Документ визначає, що загальна сума відсотків за кредитами та позиками не може бути більшою за ту суму, яку банк мав би отримати у разі своєчасного погашення кредиту.
За невиконання чи несвоєчасне виконання кредитних договорів не нараховуються штраф, пеня, інфляційні втрати та не застосовуються майнові санкції. А звільнення від штрафних санкцій та інших платежів не є підставою для відмови у наданні нового кредиту.
Кредитора зобов'язали перерахувати заборгованість за кредитним договором відповідно до цих норм протягом тижня з моменту звернення боржника-переселенця. Якщо ні - заборгованість вважається автоматично перерахованою.
Продаж або передання права вимоги за кредитним договором без згоди боржника забороняється, що не дозволить банкам залучати колекторські компанії. Однак норма чинна тільки у випадку, якщо не йдеться про неплатоспроможного кредитора або ж банк, який виводять з ринку.
Для кримчан, які виїхали з півострова, ці правила поширюються на договори, укладені до 20 лютого 2014 року. Для мешканців Донбасу, які залишили окуповані території або домівку у зоні проведення АТО - до 14 квітня 2014 року.
Важлива умова - до цих термінів у позичальника не було заборгованості й він своєчасно все сплачував, а після початку АТО здійснив хоча б один платіж.
Відповідальність за невиконання чи неналежне виконання договорів покладається на Росію як на державу-окупанта.
Нагадаємо, на початку квітня комітет з прав людини рекомендував прийняти в другому читанні законопроект №2329.
Як писало РБК-Україна, на початку лютого Рада прийняла документ за основу.