Рада обмежила переселенцям розмір відсотків по кредитах: що передбачає закон

"За" проголосували 339 нардепів.

Раніше в комітеті з прав людини, деокупацію і реінтеграції тимчасово окупованих територій наголошували, що в 2014 році прийняли ряд законодавчих актів, які звільняли постраждалих від військових дій на Донбасі і в Криму від нарахування пені та штрафів за прострочені кредити і позики.

Однак ці норми не враховували різні комісії та відсотки. Банки продовжують нараховувати інфляційні втрати, що відчутно збільшує борг. А сума відсотків у деяких видах договорів позики та кредиту нараховується до моменту погашення боргу, і її розмір не обмежений.

Це своєю чергою призвело до того, що виставлені кредиторами рахунки часто у декілька разів перевищують суму основного боргу.

Що передбачає закон

Документ визначає, що загальна сума відсотків за кредитами та позиками не може бути більшою за ту суму, яку банк мав би отримати у разі своєчасного погашення кредиту.

За невиконання чи несвоєчасне виконання кредитних договорів не нараховуються штраф, пеня, інфляційні втрати та не застосовуються майнові санкції. А звільнення від штрафних санкцій та інших платежів не є підставою для відмови у наданні нового кредиту.

Кредитора зобов'язали перерахувати заборгованість за кредитним договором відповідно до цих норм протягом тижня з моменту звернення боржника-переселенця. Якщо ні - заборгованість вважається автоматично перерахованою.

Продаж або передання права вимоги за кредитним договором без згоди боржника забороняється, що не дозволить банкам залучати колекторські компанії. Однак норма чинна тільки у випадку, якщо не йдеться про неплатоспроможного кредитора або ж банк, який виводять з ринку.

Яких кредитів та позик стосується закон

Для кримчан, які виїхали з півострова, ці правила поширюються на договори, укладені до 20 лютого 2014 року. Для мешканців Донбасу, які залишили окуповані території або домівку у зоні проведення АТО - до 14 квітня 2014 року.

Важлива умова - до цих термінів у позичальника не було заборгованості й він своєчасно все сплачував, а після початку АТО здійснив хоча б один платіж.

Відповідальність за невиконання чи неналежне виконання договорів покладається на Росію як на державу-окупанта.