Відповідний закон парламент ухвалив у другому читанні
Верховна рада легалізувала гральний бізнес. Парламент схвалив у другому читанні відповідний законопроект №2285-д.
Про це повідомляє РБК-Україна.
За проект проголосували 248 парламентаріїв.
Закон вводить кримінальну відповідальність за організацію азартних ігор без ліцензії. Дозволяється розташовувати зали з ігровими автоматами тільки в готелях, які мають три, чотири або п’ять зірок. Закон також регулює і "класичні" лотереї.
При цьому резидентам держави-агресора буде заборонено мати гральний бізнес на території України.
Відповідно до закону, наземні казино в Києві можуть розміщуватися тільки в п'ятизіркових готелях з номерним фондом не менше 150 номерів (для регіонів вимоги за кількістю номерів нижче). У столиці в наземному казино можна розміщувати 10 ігрових столів (серед них 2 рулеточних) і 50 ігрових автоматів. Дозволено і проведення турнірів. При цьому площа казино повинна бути не менше 500 квадратних метрів і не менше 50 співробітників.
Спортивні ставки (букмекерські контори) можуть розміщуватися в 3-, 4- або п'ятизіркових готелях. Там повинно бути не менше 50 номерів, мінімальна площа для прийому ставок на спорт - 50 кв.м.
Зали ігрових автоматів у Києві зможуть розміщуватися в трьох-, чотирьох- або п'ятизіркових готелях - в приміщеннях площею не менше 300 кв.м. В рамках однієї ліцензії можна розмістити не більше 250 ігрових автоматів, але не менше 50 в одному залі.
У законі прописано і створення спеціальних гральних зон, які утворюються постановою Кабміну, якщо відповідають таким вимогам: площа готелю повинна становити понад 10 тисяч квадратних метрів, в ігровій зоні працює понад 200 співробітників.
Документ передбачає створення в Україні за рішенням Кабінету міністрів України спеціальних територіальних гральних зон (не більше п’яти).
Створюється Реєстр осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та участь в азартних іграх.
Вказано, що ставки в мережі Інтернет можливі лише в безготівковій формі за умови попередньої ідентифікації гравця, при цьому забороняється прийняття ставок електронними грошима, прийняття ставок у кредит, розстрочення платежу тощо. Забороняється і прийняття ставок у букмекерській діяльності на віртуальні події чи будь-які інші ігри, результат яких визначається генератором двох випадкових чисел.
Закон забороняє організацію закладів, у яких надається доступ до азартних ігор в мережі Інтернет, що, як очікується, унеможливить відкриття гральних закладів, замаскованих під Інтернет-клуби.
В Україні створять Державну систему онлайн-моніторингу для фіксації кожної фінансової операції з прийняття ставки, виплати виграшу.
Закон визначає спеціальний статус уповноваженого органу - Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей. У документі прописаний порядок конкурсного відбору, призначення та звільнення її членів, порядок прийняття ними рішень.
Розширено перелік підстав для позбавлення ліцензії організаторів азартних ігор, перелік правопорушень, за які можуть бути застосовані фінансові санкції (за використання грального обладнання без ліцензії, нефіксування у Держсистемі онлайн-моніторингу операцій з прийняття ставки, виплати виграшу.
Закон встановлює виключні підстави для анулювання ліцензії, а видачу та анулювання ліцензії схвалюють не менше 2/3 голосів уповноваженого органу.
Підкреслимо, до другого читання прибрали норму, яка не дозволяла розміщувати ігрові автомати (навіть у готелях) ближче, ніж 500 метрів до дошкільних закладів освіти, шкіл, дитячих розважальних центрів, хоча це положення було в першому читанні закону. Однак у підсумку нардепи повернули цю заборону.
Нацагентство з запобігання корупції дало раніше ряд рекомендацій по закону. НАЗК просило уточнити термінологію у законі і чітко визначити поняття "ліцензія", "відповідальна гра", "азартна гра".
Також агентство рекомендувало визначити вичерпний перелік видів госпдіяльності, які підлягають ліцензуванню, а також чітко визначити послідовність дій для отримання ліцензії та оплати її вартості (спочатку оплата, а потім - видача або навпаки).
Відомство просило чітко встановити, на якому праві організатору азартних ігор має належати ігрове обладнання (виключно на праві власності або на праві власності або користування).
У НАЗК звернули увагу на необхідність визначити кількість голосів членів Уповноваженого органу, необхідну для прийняття того чи іншого рішення (5 або 7). Також слід прописати процедуру оскарження рішення уповноваженого органу суб'єктами господарювання.
Крім того, відзначали в Нацагентстві, необхідно чітко визначити, що ліцензія у розумінні зазначеного закону - це право на здійснення виду господарської діяльності, а отже вона не може видаватися на одиницю грального обладнання. У цьому випадку доцільно замість ліцензії ввести дозвіл на одиницю грального обладнання.
Також НАЗК просило в законі прописати перелік підстав для визнання, у тому числі адміністрацією закладу, окремих осіб "небажаними" і розкрити в документі зміст зазначеного поняття.
Необхідно, на думку Нацагентства, переглянути доцільність створення п'яти окремих реєстрів по кожному виду азартних ігор, оскільки їх розробка і ведення спричинять істотні витрати з держбюджету.
Нагадаємо, Рада приступила до закону про гральний бізнес у другому читанні у вівторок, 30 червня.
Як писало РБК-Україна, в НАЗК попереджали, що прийняття цього закону в нинішньому вигляді призведе до багатомільйонних збитків держави.
Детальніше про те, як буде працювати гральний бізнес в Україні, читайте в матеріалі РБК-Україна.