Робота без гарантій та фіксованого часу: Рада ввела нову форму трудових договорів

Законом (проект №5161) встановлюється, що обов’язок працівника виконувати роботу виникає виключно за умови надання доступної роботи, без гарантій того, що така робота буде надаватися постійно.

Документом передбачено, що роботодавець не може забороняти працівникові виконувати роботу за іншим трудовим договором у іншого роботодавця.

Трудовий договір з нефіксованим робочим часом має містити спосіб та строк повідомлення працівника про наявність роботи, спосіб та строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи, інтервали, в які від працівника можуть вимагати працювати (базові години та дні).

Заробітна плата виплачується працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, за фактично відпрацьований час.

"Використання трудового договору з нефіксованим робочим часом посилює мобільність працівника, дає більшу свободу вибору у реалізації права на працю, а також створює зручний законодавчий механізм легалізації праці фрілансерів, які надають перевагу виконанню короткострокових проектів та не обмежуються виконанням робіт у одного замовника", - йдеться в пояснювальній записці до проекту.

Трудовий договір із нефіксованим робочим часом за своєю юридичною природою є аналогом іноземного zero hours contract, який на сьогодні широко застосовується у Великобританії, Бельгії, Нідерландах, Угорщині тощо. Кількість трудових договорів із нефіксованим робочим часом у одного роботодавця не може перевищувати 10%в загальної кількості трудових договорів, стороною яких є цей роботодавець, зазначають автори проекту.