П'ять років після трагедії: як в Одесі згадували загиблих 2 травня
В Одесі вшанували пам'ять загиблих у 2014 році (Владислав Красінський, РБК-Україна)
Одеса 2 травня згадувала загиблих у ході протистоянь п'ятирічної давності. Марш футбольних фанатів у цей день в 2014 році закінчився боями між проукраїнськими активістами та прихильниками Антимайдану. У районі центру міста загинуло 6 осіб, а у результаті сутичок на Куликовому полі і пожежі в Будинку профспілок – ще 42. Кожен рік у цей день одесити і гості міста приходять на місця масових вбивств, щоб вшанувати пам'ять загиблих. Про що говорили і як згадували ці трагічні події в Одесі – у репортажі РБК-Україна.
Опівдні 2 травня група людей з державними і червоно-чорними прапорами на вулиці Дерибасівській помітно виділялася з натовпу туристів і відпочиваючих одеситів. На розі з Соборною площею вони схилили голови перед портретами перших загиблих у ході боїв п'ятирічної давнини. Перехожі здивовано розглядали сотню чоловіків і жінок, затихлих на хвилину, незважаючи на веселу музику з навколишніх закладів.
– Завдяки цим двом хлопцям і багатьом іншим сьогодні в Одесі немає війни. Ми не знаємо, що таке "Гради", які стріляють по мирному місту. Наше завдання не допустити війну ні в Одесу, ні в Київ, ні на Західну Україну, – почав проповідь перед присутніми капелан.
Зі своїми колегами – священиками інших конфесій – він відслужив панахиду за загиблими, подякувавши їм за мир, який досі панує у місті.
– Їм випала честь бути тими, хто не дарма прожив життя. Тому що загинути за ближнього свого – це найвища благодать. Але ми повинні продовжувати боротися, – додав інший священик.
– Конфлікту в Одесі немає, хоча політики намагаються його створити. Більшість одеситів нейтральні, вони живуть своїм життям без ідеологічних орієнтирів. Щодо другого травня, мене радує, що тоді з'явилася загальна свідомість. Люди, яких ми ніколи не бачили на Майдані, вийшли на вулиці і запобігли створення тут Одеської народної республіки, – каже вона.
Варя не виключає, що Росія знову спробує взяти під контроль регіон, але впевнена, що люди знову вийдуть захищати своє місто, якщо знадобиться. Разом з тим вона впевнена, що від нинішньої одеської влади особливого патріотизму очікувати не доводиться.
– У Труханова російське громадянство (російський паспорт анульовано судом РФ у 2017 році, - ред.), він підіграє проросійським силам і тільки чекає моменту, щоб знову надіти пілотку і пов'язати георгіївську стрічку, – додає активістка.
Поки біля Соборної площі згадували загиблих майданівців, на Куликовому полі зібралися люди, щоб вшанувати пам'ять жертв пожежі в Будинку профспілок. Периметр парку ще з ночі обгородили залізними сітками і кордонами силовиків. Потрапити до імпровізованому меморіалу можна було тільки після подвійного огляду, пройшовши металошукачі. На території постійно чергували кілька сотень поліцейських і бійців Нацгвардії.
Фото: Владислав Красінський, РБК-Україна
П'ять років тому тут був табір Антимайдану. Після сутичок у центрі міста і перших смертей сюди направилися проукраїнські активісти. Їх опоненти залишили наметове містечко і забарикадувалися у Будинку профспілок, де пізніше у пожежі загинуло 42 людини. Розслідування цієї трагедії та причини займання досі не завершено.
Через п'ять років вранці сюди приїхали народні депутати Вадим Новинський, Михайло Добкін та Євген Мураєв. Кожен рік прибуття екс-"регіоналів" супроводжувалося сутичками їх охорони і поліції з проукраїнськими активістами. Але на цей раз обійшлося без ексцесів.
– Другого травня в Одесі сталося масове вбивство одеситів. Їх хотіли змусити любити Україну не по-одеськи, а якось по-іншому, але вони на це не пішли, – озвучив свою версію подій Новинський після покладання квітів.
Коли політики з телекамерами пішли, на Куликове полі почали приходити звичайні громадяни. Силовики стежили, щоб на майдані не збиралося дуже багато людей, щоб уникнути провокацій. У минулі роки поліція отримувала повідомлення про мінування, після чого перед входом починалася тиснява і сутички з націоналістами. У цей раз поминальна акція пройшла практично мирно. Але настрої у натовпі присутніх було складно назвати миролюбними.
– Все вам згадаємо. Кров'ю умиїтесь, мерзоти, – говорив літній чоловік із паличкою, витираючи сльози засмальцьованою хусткою.
– Всіх убили, в особливо жорстокій формі. Не забудемо, не пробачимо, – обіцяла жінка своїй подрузі перед горою квітів біля входу у Будинок профспілок.
Більшість людей прийшли помолитися за загиблих, вони запалювали лампадки, залишали букети і залишали площу. Однак були й такі, хто старанно шукав можливості висловити мимовільним слухачами свої міркування про те, що відбувається у країні і про трагедію 2 травня. Особливо активні оратори кидалися на журналістів з вимогою розповісти “їх правду".
– По радіо сказали, що півсотні людей задихнулися від чадного газу і згоріли у Будинку профспілок. А хіба не викидали з вікон, не добивали вагітну жінку, чоловікові руки не рубали сокирою? Жодна сволота правди не розкаже, – наполегливо твердила одна з жінок кореспонденту РБК-Україна.
Поруч на лавках сиділи бабусі і ділилися доморослою аналітикою з усіма бажаючими взяти участь у розмові.
Фото: Владислав Красінський, РБК-Україна
– Хочу я вам сказати одне: вся Москва завалена "рошеном". Виходить, у президента бізнес з окупантами. Все це ігри. Вдень моляться, а вночі з чортом водяться, – пояснила одна з них.
– Якщо б у Путіна шматок бізнесу був би тут, він давно згорів би. Вони ж тут палять все підряд, – додала її сусідка по лавці.
– Зеленський правильно Порошенкові сказав, що підпалили магазин "рошен" і вже через 20 хвилин знайшли винного. А у нас п'ять років не можуть знайти!, – обурювалася ще одна жінка.
У розмову устряла незнайома присутнім пенсіонерка і негайно почала розпинати українських політиків за те, що вони не служать своєму народові.
– А як же ваша Юлька, за яку ви всі голосували?
– Хто голосував?
– Ви голосували. Ук-ра-їн-ці!, – карбуючи кожен склад, заохочувала співрозмовниця.
– Ми не українці, ми – одесити!, – злобно відповідали бабусі.
Ближче до обіду на периметр увійшла група чоловіків у характерному одязі з рунами і коловратами. Журналістам вони сказали, що стежать за ситуацією, щоб оперативно протидіяти можливим провокаціям. Вже незабаром між ними і "куликовцями" почалася словесна перепалка.
– Не звертайте уваги на них. Ж***ю до них!
– Скоти! Шо ви прийшли сюди зі свастиками? Діти ваші здохнуть у вас на очах!
– Бендеровские біси – геть з Одеси!
Під такі вигуки націоналістів зустріли затяті "куликовці". Лайку перекривали звуки "Лакримози" Моцарта і "Місячної сонати" Бетховена з великих колонок, встановлених у вікнах Будинку профспілок. Іноді невлад починала грати джазова композиція Summertime.
– Недобитки фашистські, мало вас вбивали!, – це, мабуть, одна з найбільш цензурних фраз, сказаних на адресу проукраїнських активістів.
Літня жінка у червоній кепці кинулася до них і почала тріскати кулі манікюрними ножицями з криком "Шо, обісрався?". Поліція вивела її за периметр, почувши у відповідь крики "Будьте прокляті!".
Фото: Владислав Красінський, РБК-Україна
У розпал словесного конфлікту "куликовці" почали скандувати "Фашизм не пройде! Одеса – місто-герой". У відповідь отримали заряд "Слава Україні! Героям слава! Слава нації! Смерть ворогам!". Люди, що проходили повз з квітами, не соромлячись, поливали їх добірною лайкою.
До сутички так і не дійшло завдяки старанням поліції комунікації. Та й взагалі у цей день силовики працювали досить ефективно, намагаючись попереджувати конфлікти. Приміром, під Будинком профспілок був затриманий чоловік з написом "Севастополь" і російським прапором.
Коли на Куликове поле дісталися родичі загиблих, почалася панахида. Всім охочим роздавали горезвісні чорні кулі. Деякі з них лопалися на сонці, викликаючи нервову реакцію в оточуючих.
– Вони стріляють по кулях! Поліція, зробіть що-небудь, – закричала одна з літніх жінок.
Після панахиди масове зібрання на Куликовому полі фактично закінчилося. Рідкісні одесити продовжували нести квіти і лампадки під Будинок профспілок. У цей час за кілька кілометрів у парку Шевченка зібралися активісти з "Національного корпусу". Вони прийшли, щоб нагадати тим, хто сумнівається, що Одесу є кому захистити від проросійських сил.
Націоналісти пройшли маршем по центру міста до Грецької площі, де п'ять років тому велися запеклі бої. Туристи і одесити з подивом стежили за подіями, переважно з крісел кафе і ресторанів. Музику із закладів перекривало скандування "Мир в Одесі – наша справа! Вільна Одеса – вільна держава!".
– У цей день ми зупинили "російську весну", ми сказали "ні" коллаборантам і окупантам. Мир в Одесі – це заслуга тих, хто бився п'ять років тому на цих вулицях. Росія хоче реваншу, але ми не дамо принести хаос в наш дім. Одеса – це Україна!
Центральну вулицю на кілька хвилин заповнив дим від десятків фаєрів. І місто продовжило жити своїм мирним життям.
