Збільшуючи кількість перевірок на підприємствах, міліція і податківці домагаються нового Майдану
Поліпшень, на які так сподівався бізнес після перемоги Майдану, не відбулося. Хабарі, корупційні схеми, збір податків наперед і спроби «віджати» частку допомогою тиску з боку правоохоронних та перевіряючих органів присутні і нині. Причому під удар, в першу чергу, потрапляють великі підприємства, які забезпечують десятки тисяч робочих місць.
Стара нова історія
Формально кількість позапланових перевірок з ініціативи контролюючих органів почала скорочуватися ще при Президенті Вікторі Януковичі. За даними Федерації роботодавців України (ФРУ), в 2012 р. їх було 262 тис., а в 2013 - 207 тис. При цьому, перевірки, проведені за зверненням фізичних та юридичних осіб, почастішали - з 214 тис. до 276 тис.
За допомогою третіх осіб організовуються перевірки і сьогодні. Так, 15 квітня Громадська спілка «Українська Асоціація експортерів та імпортерів» відправила листа на ім'я голови МВС Арсена Авакова, в якому повідомлялося, що компанія «Кернел», нібито, незаконно змішує неякісне зерно при експорті, завозить засоби захисту рослин та інші хімікалії без дозволів та відповідних досліджень, відвантажує зернові без сертифікатів і т.д.
Завдяки цьому зверненню, сьогодні в різних регіонах України на підприємства, що входять до складу «Кернел», заведені 11 кримінальних справ.
Однак, в офіційній відповіді прес-служба Міндоходов повідомила РБК-Україна, що позапланові документальні перевірки названих підприємств а також їх обшуки не проводилися. «Слідчі податкової міліції не здійснюють ніякого тиску на зернотрейдерів: вони проводять досудове розслідування відповідно до вимог КПК України. А факти несплати податків зазначеними підприємствами були виявлені ще в минулому і позаминулому роках, і кримінальні провадження були розпочаті вже давно», - йдеться у відповіді.
«Правовий нігілізм, полягає в тому, що ще 9 квітня Радою був прийнятий закон, що скасовує сертифікацію зернових, а також отримання дозволу на ввезення засобів захисту рослин (обидва ці, нібито, правопорушення вказані в листі «Української Асоціації експортерів та імпортерів», - ред.)» , - пояснив аналітик Української аграрної асоціації (УАА ) Мар'ян Заблоцький.
За його словами, наявність цієї сертифікації для аграріїв була таким же доказом корупції, як і для всієї України - Межигір'я. Видача документів приносила нечувані гроші корумпованим чиновникам. Тому різні профільні асоціації більше року вели боротьбу за їх скасування. «ВР проголосувала за таке рішення. Але тепер зацікавлені особи всіма способами тиснуть на аграріїв, які виступають проти даних дозвільних документів», - сказав Заблоцький.
Кадрові питання
Згідно з дослідженням настроїв інвесторів, проведеним Європейською Бізнес Асоціацією (ЄБА), у першому кварталі 2014 р. індекс інвестиційної привабливості зріс з 1,81 бала до 2,72 балів, і став найвищим з 2011 р. В ЄБА це, в першу чергу, пов'язують з надіями інвесторів на позитивні зміни після осінньо-зимових поді, що відбулися в Україні.
«Проте, в контексті боротьби з корупцією результату ми не бачимо. І , незважаючи на те, що Асоціацією був переданий пакет конкретних пропозицій щодо зміни регуляторних актів, норми яких дають лазівку для зростання корупції та хабарництва, зокрема, у сфері охорони навколишнього середовища, ніяких зрушень в кращу сторону не відбулося. І відповідь кроків чиновників, спрямованих на викорінення та мінімізацію цього деструктивного явища, ми поки не спостерігаємо», - зазначила виконавчий директор ЄБА Анна Дерев'янко.
Однією з головних причин гальмування процесу експерти називають кадрове питання. У відповіді, отриманому РБК-Україна від Міндоходов, сказано, що «були замінені всі керівники слідчих територіальних управлінь фінансових розслідувань ГУ Міндоходов. Заступник міністра Міндоходов Володимир Хоменко особисто затверджував нових керівників , керуючись їх досвідом і професіоналізмом».
Відзначимо, що саме Володимира Хоменка в ряді публікацій в ЗМІ пов'язують з організацією останніх перевірок великих агропідприємств. Раніше, коли він займав пост начальника ГУ МВС у Криму, чиновника звинувачували в отриманні хабарів і контролі компанії, що займалася обналу. Але, навіть незважаючи на те що достаток сім'ї функціонера був предметом окремого розслідування, в травні 2014 пройшли публікації про те, що Хоменко придбав у передмісті Ніцци віллу за 28 млн євро.
«Ми вже третій тиждень проводимо акцію прямої дії і вивчаємо ситуацію в Міндоходов. Про які нові підходи нової влади можна говорити, коли на посадах залишаються ті ж корупціонери?! Наприклад, ГУ Міндоходов в Шевченківському районі Києва очолила Вікторія Мальцева, яка раніше обіймала посаду директора департаменту обслуговування платників податків Міндоходов», - сказав директор Антирейдерського союзу підприємців Андрій Семидідько.
Аналогічна перетасування кадрів спостерігається і в МВС. «У прокуратурі та міліції були замінені тільки керівники вищої ланки: начальники та їхні заступники. Але як їх міняли? Відбулася ротація - когось перекинули в іншу область, а когось в інший департамент», - пояснив заступник глави громадської організації «Всеукраїнська люстрація», один із співавторів законопроекту про люстрацію Олександр Куліковський.
Саме так був переведений на посаду заступника міністра внутрішніх справ Володимир Євдокимов, який до цього очолював УБОЗ в Луганській області, і, за неофіційною інформацією, разом з представниками криміналітету чинив тиск місцевих бізнесменів. Але це не завадило Арсену Авакову призначити земляка (Євдокимов народився у Харкові і з 1986 до 1994 рік працював в місцевій міліції) на такий відповідальний пост, який дозволяє сьогодні ініціювати перевірки великих компаній, зокрема, зернотрейдерів.
«За чотири роки правління Януковича була вибудувана вертикаль, де фактично всі люди є представниками« макіївської школи бізнесу». І поки вони залишаються при владі, зміни неможливі», - резюмував глава правління ГО «Центр боротьби з корупцією» Віталій Шабунін.
Розміри втрат
За словами заступника голови ФРУ Олексія Мірошниченка, за останній час число перевірок на підприємствах в цілому зросло. «Не змінилося ставлення влади до бізнесу. За великим рахунком, за 100 днів роботи уряду бізнес не отримав жодного позитивного сигналу. Чути лише: потрібні гроші , фіскальні заходи та інше. А те, що бізнес і так втрачає ринки збуту і несе курсові втрати, нікого не цікавить. Якщо його ще буде дотискати податкова, країну чекає катастрофа. Українці позбудуться робочих місць, а бюджет - податкових відрахувань», - сказав Мірошниченко.
За даними ФРУ, сама економіка проведення перевірок в Україні неефективна. Наприклад, один візит на підприємство в 2012 р. обходився державі в 11,6 тис. грн. При цьому, середній розмір надходжень від штрафів в розрахунку на одну перевірку складав всього 180 грн.
Неефективність доводить і інший показник. Торік сума накладених фінансових санкцій на підприємства сягнула майже 4 млрд грн, а реальні стягнення до бюджету не перевищили 269 млн грн. На практиці вийдуть, що лише 2-3% відкритих справ мають під собою підстави і вирішуються у суді на користь податкової. Інші 97-98% виграються компаніями. І головна проблема для бізнесу полягає не в тому, що він боїться перевірок або судових розглядів , а в тому , що в цей період блокується операційна діяльність підприємств, отже - ідуть зриви поставок і невиплата зарплат співробітникам.
«Якщо судити за загальнодоступним даними, то, наприклад, за період з 23 лютого по 15 травня 2014 р. українські суди всіх інстанцій розглянули більше 15 тис. судових справ з податкових питань, що становить близько 5% з більш, ніж 300 тис. судових рішень з податкових питань, внесених до Єдиного держреєстру судових рішень в періоді дії Податкового кодексу України (ПКУ), що приблизно відповідає загальному тренду за період дії ПКУ - 7-7,5 тис. судових рішень на місяць», - повідомив старший менеджер відділу податкового та юридичного консультування ТОВ «КПМГ-Україна» Віктор Шекера.
За його словами, безперечним «хітом» протягом вже декількох років є оспорювання податкового кредиту з ПДВ і витрат з податку на прибуток за нікчемними та/або такими, що не мають місце в дійсності господарськими операціями. І в цьому випадку платники, які можуть, в тому числі, документально, підтвердити факт здійснення господарської операції, як правило, можуть відстояти правильність свого податкового обліку. І навпаки.
Недалеке майбутнє
Експерти впевнені: якщо не буде прийнятий закон про люстрацію, і принципи взаємодії між чиновниками і бізнесом не змінюватимуться, на Україну очікує нової Майдан. На думку Андрія Семидідька, економічна ситуація в країні настільки погана, що у людей вже немає ні бажання, ні можливості боротися з податкової та МВС, вести судові розгляди і платити податки наперед.
«Якщо проти компанії відкривається кримінальна справа без достатніх на те причин або з порушеннями законодавства, довіра бізнесу до країни та її судової системи підривається, що деструктивно впливає на стан всього інвестклімату. Бізнес не може працювати без впевненості в тому, що він захищений, без сильної і прозорої судової системи. Ми сподіваємося, що уряд це розуміє, і зосередить зусилля на відновленні довіри бізнесу до судам», - сказала Анна Дерев'янко.
За словами керуючого директора, голови аналітичного департаменту Dragon Capital Андрія Беспятова, інвесторам дуже важливо розуміти правила гри. «Падіння ВВП саме по собі негативне, але не критичне, якщо є розуміння, що уряд робить правильні кроки для подолання кризи. Тобто, крім економічної стабілізації, для поліпшення інвестиційного клімату необхідні реформи, на які звертають увагу. Питання дерегуляції, реформи судової системи, боротьба з корупцією, податкова реформа та відсутність тиску на бізнес - завжди були важливими індикаторами для інвесторів», - підкреслив Беспятов.
Однак, зараз новою владою не прийнято жодного системного закону проти корупції. «Можна ще почекати місяць-другий, дати можливість замінити вертикаль і запустити системні процеси. Але, якщо за цей час змін не відбудеться, тоді сміливо можна робити висновок, що ці люди або не професійні, або корумповані. Я б на місці чиновників не перевіряв, чи буде восени Майдан», - резюмував Віталій Шабунін.
Роман Костальский
