Порожня труба: чи загрожує Україні дефіцит дизельного палива

Після введення, а потім і підвищення мита на імпорт дизеля з РФ його постачання через трубопроводи стало невигідним для трейдерів. Враховуючи, що цей канал закривав третину потреб українського ринку в дизельному паливі, компанії були змушені шукати альтернативні маршрути доставки ДП. Як трейдери намагаються уникнути дефіциту і зростання цін – в матеріалі РБК-Україна.

Кабінет міністрів ще в липні у відповідь на російські економічні санкції ввів мито на російський дизель, який поставляється по трубопроводах. Загороджувальне мито склало 3,75%, і, по суті, призупинило поставки ДП нафтопродуктопроводом "ПрикарпатЗахідтранс". А підвищення мита до 4% з жовтня остаточно зробило імпорт по цьому каналу невигідним для трейдерів.

Навіщо Кабінет міністрів пішов на цей крок? Справа в тому, що дизельне паливо, яке постачається по трубопроводу, повністю виробляється на підприємствах "Роснєфті", підконтрольній російській державі компанії.

За неофіційною інформацією, транспортування ДП продуктопроводом контролюють компанії, пов'язані з народним депутатом від ОПЗЖ і кумом Володимира Путіна – Віктором Медведчуком. Його паливний бізнес останнім часом помітно розрісся, і за оцінками експертів у першому півріччі 2019 року охопив 44% ринку дизпалива в Україні.

Дизель досі відіграє важливу роль в нашій країні. Незважаючи на те, що українці продовжують переводити автомобілі на зріджені вуглеводневі гази (ЗВГ), цей процес відбувається в основному за рахунок скорочення частки бензинів. Крім того, враховуючи, що вся промислова і військова техніка працює на ДП, його роль цілком порівняна з бензинами, а то й перевищує їх.

В середньому внутрішній український ринок споживає близько 630 тисяч тонн дизпалива в місяць, з яких 230 тисяч тонн постачалися через "Прикарпатзахідтранс".

Припинення поставок по трубі, що закриває третину всіх потреб України в ДП, значна втрата. Імпортерам, які отримували до цього ресурс по "ПрикарпатЗахідтранс" – Wexler Group, ОККО, WOG, Glusco і "Альянс Енерго Трейд", довелося шукати альтернативні шляхи поставок. Сформований у попередні періоди запас палива дозволяв трейдерам переорієнтуватися на інші напрямки поставок. Але тут паливний бізнес зіткнувся з новими перешкодами.

Залізничний колапс

Компанії, які тотримували паливо по нафтопродуктопроводу, стали імпортувати ДП, використовуючи залізницю і морські поставки. Залізницею Україна приймає дизпаливо з Мозирського і Новополоцького НПЗ Білорусі, а також Мажейкяйського НПЗ литовської компанії Orlen Lietuva. З РФ поставки йдуть від приватних компаній "Руснєфть" Михайла Гуцерієва і "Лукойл" Вагіта Алекперова.

Додаткове паливо, що перевозиться залізницею, збільшило попит на вагони-цистерни. Але "Укрзалізниця" не впоралася з цим завданням. Проблеми з диспетчеризацією і оновленням рухомого і тягового складу УЗ призвели до затримок, які по ряду напрямків досягали 30 днів.

"З кінця серпня існує проблема, пов'язана з незадовільною роботою "Укрзалізниці" по відвантаженню ДП з білоруського напрямку. Природно, що це відбивається на вартості палива. Ситуація може стати критичною", – говорять в компанії SOCAR Energy.

Через простій вагонів трейдери змушені переходити на доставку палива автотранспортом, що збільшує їхні витрати. Кількість автоцистерн обмежена, так як перевізники не розраховували свій парк на різке збільшення обсягів транспортування. До того ж самі автоперевозки набагато дорожчі за залізничні.

Відчутних поліпшень в логістиці нафтопродуктів від "Укрзалізниці" не спостерігається і в жовтні. "Враховуючи збільшення термінів доставки нафтопродуктів в регіони залізницею, оператори мереж фіксують ознаки дефіциту ДП на окремих АЗС", – кажуть у прес-службі Нафтогазової асоціації України.

БлокПорт

Непроста ситуація з розмитненням дизеля склалася в морських портах. Енергетична митниця у вересні відмовилася оформити в порту "Південний" 27 тисяч тонн грецького дизпалива, вивантаженого у резервуари порту ще у серпні. Причина відмови – завищені показники сірки.

Учасники ринку підтверджують високу якість грецького ДП, а перевищення сірки пояснюють перетримкою палива у сховищах. Здатний приймати 60 тисяч тонн дизпалива в місяць порт "Південний" у вересні виявився частково заблокованим і прийняв тільки 22 тисячі тонн.

Крім того, через загрозу силового захоплення два тижні не працювала Херсонська нафтоперевалка. Але вже на початку жовтня керівництво порту було змушене відновити прийом палива у зв'язку з підвищеним попитом на морські поставки та обмеженою можливістю порту "Південний". Очікується, що Херсонський порт зможе приймати до 60 тисяч тонн ДП на місяць.

Що стосується інших портів, то найбільші – порти Одеси та Миколаєва, значно збільшили прийом палива. Одеський – у дев'ять разів (з 4 до 37 тисяч тонн), Миколаївський – у 4,5 разів (з 5 до 22 тисяч тонн). У результаті імпорт ДП через морські порти у вересні виріс в два рази в порівнянні з серпнем, досягнувши 119 тисяч тонн, або 20% всього імпорту дизпалива в Україну.

Ціни зростають, але поки в опті

Поки трейдери шукали інші напрями імпорту, сформований раніше запас ДП вичерпався. Ситуація ускладнюється тим, що Мозирський НПЗ в жовтні зупинився на ремонт. Тому поставки з Білорусі істотно знизяться приблизно на 100 тисяч тонн.

На внутрішньому ринку склалася непроста ситуація. Якщо до серпня в Україні завжди був запас палива, то зараз кількість ДП на ринку відповідає лише рівню поточного споживання.

"У вересні по імпорту ми отримали навіть більше необхідного на 27 тисяч тонн. Але через те, що в серпні було сильне недовантаження, у жовтень ми увійшли без запасу ДП", – говорить директор "Консалтингової групи А-95" Сергій Куюн.

Незважаючи на проблемний стан ринку, ціни ДТ на АЗС поки не ростуть, головним чином, через високу торгову націнку. За розрахунками "Консалтингової групи А-95", зараз ціна літра дизпалива в оптовій партії становить 21-22 гривень/літр. Тоді як у роздробі вартість дизеля варіюється в межах 26-29 гривень/літр.

Та навіть якщо зростання оптової ціни буде змушувати торговця підняти ціну на 3-4 гривні, цього можна буде уникнути за рахунок існуючої торгової націнки, запевняє Сергій Куюн.

"Якщо зараз спостерігається зростання цін на 30-40 копійок за літр в мережах экономсегменту, зміцнення курсу гривні нівелює і це зростання", – уточнює Куюн. Тиск на ціни знизиться в разі поліпшення ситуації з логістикою нафтопродуктів всередині країни та як тільки налагодиться імпорт, каже експерт.

Ставка на внутрішнє зростання

Коли ринок працює тільки на рівні поточного споживання, будь-який непередбачений випадок може призвести до дефіциту палива і зростання цін. Незважаючи на те, що в листопаді Мозирський НПЗ знову запустять в роботу, потрібен буде час для його виходу на повну потужність. Тому в листопаді з постачанням ДП в Україну також буде напружено. Виключити виникнення дефіциту палива можна тільки за рахунок збільшення поставок по морю, а також зростання внутрішнього виробництва.

Фактично в Україні працює тільки два нафтопереробних заводи: Кременчуцький НПЗ і Шебелинський ГПЗ. Шебелинський завод повністю функціонує на українській сировині, і за поточними показниками може вийти на 100 тисяч тонн ДП за підсумками цього року.

Тоді як для того, щоб завантажити Кременчуцький завод, необхідно збільшити імпорт нафти. "Укртранснафта" вже уклала контракт з НПЗ на транспортування до 1,2 млн тонн нафти на рік, уточнили в компанії.

"Обсяг перекачування нафти для споживачів України (НПЗ) у вересні збільшився порівняно з аналогічним періодом минулого року на 46,4% – до 236 тисяч тонн, що є рекордним місячним показником транспортування нафти на НПЗ за останні 6 років", – заявили в "Укртранснафті". У планах Кременчуцького заводу вийти в жовтні на 300 тисяч тонн переробки нафти, що дасть 100 тисяч тонн дизпалива і закриє 17% споживання внутрішнього ринку.

Проблема з дефіцитом ДП змусила трейдерів діяти швидше. В результаті український ринок став більш гнучким за рахунок морських поставок і зростання внутрішньої переробки. І хоча Україна ще не відмовилася від російського палива, залежність від російської "Роснєфті" скоротилася з 300 тисяч тонн на місяць до 100 тисяч тонн.