Ілюзії Путіна про швидке захоплення України остаточно провалилися. Російські війська вже кілька тижнів не можуть просунутися з тих позицій, які вони зайняли ще в перші дні вторгнення. Як Кремль може діяти далі – в матеріалі РБК-Україна.
План Путіна по бліцкригу в Україні зазнав краху. Кремлівським військам, всупереч лякаючим прогнозам, не вдалося прорватися до Києва ні за 48 годин, ні за 72 години, ні навіть за місяць. А постійний терор і обстріли мирних міст в прикордонних регіонах тільки посилюють опір окупантам.
Російське військово-політичне керівництво, готуючи свою "спецоперацію", явно прорахувалося як з настроями українців, так і з оцінкою нашої армії. Збройні сили, терроборона і навіть цивільні відчайдушно борються за кожен куточок країни: хто-зброєю, хто – коктейлями Молотова і мирними антиросійськими мітингами. На деяких напрямках наша армія поступово переходить в контрнаступ.
Про високу мотивацію українців у боротьбі за свою країну вже чув весь світ. А ось у російських військ з цим є явні проблеми. Бойовий дух кремлівських солдатів, побудований на протистоянні міфічним "нацистам", падає прискореними темпами. Кожен день "спецоперації" тільки скорочує кількість ресурсів, накопичених Росією.
Це перша маленька перемога України на поточному етапі війни. Але вона ні в якому разі не дає нам приводу розслаблятися. У Кремля ще вистачає ракет, які вони можуть випустити по мирних містах. Так само як достатньо живої сили і техніки, яких режим готовий відправити на забій.
До того ж кілька авторитетних ЗМІ з посиланням на західні розвідки написали, що через величезні втрати Путін змінює свою тактику з ведення війни проти України. Про це також говорять в Офісі президента і Генштабі. Але, як вважають опитані РБК-Україна експерти, Кремль навряд чи відмовився від своїх кінцевих цілей.
На початку минулого тижня Wall Street Journal з посиланням на думки високопоставлених чиновників США написало, що Путін нібито змістив свої пріоритети у війні і перейшов до плану "Б". Тепер Кремль спробує продавити Україну на здачу південних і східних регіонів, щоби розширити підконтрольні території на Донбасі і прокласти наземний коридор в окупований Крим.
Попутно російські війська продовжуватимуть обстріл міст, щоб змусити Київ відмовитися від прозахідного курсу і погодитися на нейтралітет. Якщо цей план зірветься, тоді росіяни хочуть закріпитися на зайнятих рубежах, повернутися до тактики облоги і продовжать війну.
Схожий сценарій описало видання Reuters, також посилаючись на джерела. Мовляв, Кремль сконцентрує свої сили на захопленні всієї території Донецької та Луганської областей, що в принципі збігається з останніми заявами РФ.
Радник керівника ОП і член переговорної групи Михайло Подоляк, у свою чергу, стверджує, що росіяни намагаються перевести війну в частково "затяжну фазу" через великі втрати. А начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов вважає, що Путін уже змінює головні оперативні напрямки на південь та схід України. Що по суті також підтверджується останніми заявами російського командування.
Керівництво Росії ніколи не визнає перед своєю аудиторією, що ізоляція і економічна стагнація, які стали платою за вторгнення, були даремними. Кремль запевняє внутрішнього споживача, що "спецоперація" йде "за планом". Так, в Міноборони РФ днями заявили, що перший етап її військової операції в основному завершено – нібито "бойовий потенціал Збройних сил України істотно знижений". І що тепер вони зосередяться на повному "звільненні" Донбасу. Водночас там не виключили можливість штурму Києва та інших облцентрів.
Всі плани і концепції російського командування базувалися на їх розвідувальній інформації про ситуацію і настрої в Україні, говорить директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь. Але на якомусь ланцюжку збору і передачі цієї інформації вона була спотворена. Як наслідок, це призвело до провалу планів Кремля, зазначив експерт. І, найімовірніше, ніякого плану "Б" заготовлено не було, додав співрозмовник.
Поки складно сказати, який сценарій вони виберуть далі, говорить військовий аналітик Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков. Зараз триває період так званої адаптації, зазначив експерт.
"Побачивши сильний опір і нездатність швидко просунутися бронетехнікою, вони частіше застосовують вогонь, тероризують населення, починають окопуватися на деяких ділянках. А про цілі і стратегії Росії поки що рано говорити. Їх може просто не бути", – зазначив він у розмові з РБК-Україна.
Експерт допустив, що основна увага росіян буде прикута до Києва або до зони ООС. Вони можуть спробувати вийти на адміністративні рубежі Донецької та Луганської областей, посиливши наступ з районів Волновахи та Ізюма. Тому що в інших регіонах поки що не видно будь-яких варіантів атаки, які можуть дати їм швидкий результат, вважає Бєлєсков.
"Якщо говорити про подальший розвиток подій, то, думаю, Росія ще деякий час буде вкидати в топку цієї війни максимум особового складу, живої сили та техніки. Водночас намагаючись здійснити прорив, оточити Маріуполь, Донбас, Одесу, Київ. Це основні напрямки, які вони будуть намагатися взяти, щоби продемонструвати хоча б якийсь успіх", – сказав РБК-Україна Михайло Самусь.
За його словами, Кремль зараз намагатиметься поповнити особовий склад. Для цього в Росії організують приховану часткову або повну мобілізацію. Так що особливої нестачі живої сили у них немає. Інша справа – техніка.
Незважаючи на те, що статистично у росіян числиться ще кілька тисяч танків, понад 10 тисяч броньованих машин, насправді, кістяк своєї армії вони вже знищили в Україні, вважає експерт.
"Зараз вони будуть діставати з баз зберігання стару радянську техніку, але вона, вочевидь, в незадовільному стані. Тобто з кількох тисяч танків можна зробити кілька сотень танків, які зможуть виконувати завдання. Причому вони будуть не тими високотехнологічними, що вже знищені за допомогою західних технологій, а просто залізо, яке буде їхати і кудись стріляти", – сказав Самусь.
Військовий експерт Олег Жданов погоджується: ніякого плану "Б" У Кремля немає. Путін, імовірно, вимагатиме провести перегрупування сил, зібрати резерви і продовжити атаку за все тими ж напрямками, вважає співрозмовник.
"Плани у Кремля не помінялися. Ще в 2014 році вони створювали ці псевдореспубліки з метою продавити федералізацію України. Потім, якщо Україну змусять їх визнати, ці республіки звернуться до Росії, щоби там залишилися російські війська в якості гаранта їхньої безпеки. Просто тепер вони хочуть створити не дві такі республіки, а більше", – зазначив Жданов.
Тим самим Росія хоче домогтися ще однієї стратегічної мети – відрізати Україну від Чорного та Азовського моря. Однак поки окупантам не вдається організувати псевдореспубліки на тимчасово захоплених територіях Херсонської та Запорізької областей через опір місцевих жителів.
"Ці проукраїнські мітинги псують їм весь вигляд і потрібну картинку. Якщо їм вдасться придушити виступи нашого населення, тоді вони спробують привезти якусь масовку для мітингу під своїми прапорами і створити там якусь фейкову республіку. Але на сьогодні, як я розумію, більше стоїть завдання по просуванню вздовж Миколаївської області і на Одесу", – сказав Жданов.
Ще одна цікава заява останніх днів – оголошення ватажком псевдореспубліки "ЛНР" референдуму про входження до РФ. Якщо їм вдасться провести це рішення через фейковий плебісцит, а Росія підтримає його результати і включить "ЛНР" до свого складу, тоді Кремль може трактувати дії наших ЗСУ як напад на їхню територію. І такий розвиток подій також може вплинути на подальшу тактику та рішення Путіна.
У Кремля залишається не так вже й багато інструментів, щоби вивести війну зі стадії "зависання". Наші військові і частина експертів припускають, що Путін захоче втягнути в свою "спецоперацію" ще й Білорусь, якій відведуть завдання на Заході України. Незважаючи на те, що Олександр Лукашенко публічно заперечує можливість прямої участі у війні, Росія може спровокувати Мінськ, створивши casus belli.
Як вважає Олег Жданов, ймовірність нападу білоруської армії на Волинь зараз оцінюється як 50 на 50. Ці війська для Путіна – на сьогодні найбільший резерв, який він може кинути в бій прямо зараз, каже експерт. Але для самого Лукашенка указ про вторгнення в Україну загрожує внутрішньою дестабілізацією і втратою влади. Тому він буде робити все можливе, щоб уникнути такого сценарію, говорить співрозмовник.
"Єдине стратегічне завдання білоруської армії полягатиме в тому, щоби відсікти поставки західної допомоги, яка йде в Україну. Напрямок наступу – Луцьк - Львів. Я дуже сумніваюся, що у них вийде хоча б до Луцька дійти. Тому що ми також готові їх там зустріти з самого початку війни, ми це очікували", – сказав Жданов.
Білоруська армія може трохи "зіпсувати" нам обстановку на полі бою, оскільки в разі їх вторгнення на Волинь відкриється ще одна лінія фронту. Михайло Самусь вважає, що ймовірність вступу Лукашенка у війну залишається високою. Хоча він і намагається всіляко зберегти статус-кво, що дозволяє йому втримувати владу.
Війська Білорусі налічують не більше 50 тисяч осіб. З них – максимум 25 тисяч бойового особового складу. На територію України може зайти не більше 5-10 тисяч осіб – вони навряд чи зуміють домогтися будь-якого успіху, уточнив Самусь. І тим самим Путін ризикує ще більше, штовхаючи Лукашенка на війну. Якщо в Білорусі почнуться масові протести, йому буде точно не до кремлівської "спецоперації".
"Якщо уявити, що Білорусь виключається з цієї кампанії, тоді для Путіна настають дуже важкі часи. Для України тоді скорочується фронт приблизно на 40%. Якщо виключити північний фронт, тоді ми отримаємо вивільнення великої кількості сил, які можуть бути використані для контрнаступу проти Росії на всіх інших напрямках", – пояснив Самусь.
Ось тільки Путін поки не налаштований програвати, вважає експерт. І якщо від США не піде більш жорсткої позиції, а справи російської армії йтимуть зовсім погано, військово-політичне керівництво РФ може почати шантаж або прямі удари тактичною ядерною зброєю. Від неї не настільки катастрофічний результат, як від стратегічної.
За даними The New York Times, влада США вже сформувала спеціальну команду, яка опрацьовує сценарії відповіді на можливе застосування Москвою зброї масового ураження. А НАТО вирішило надати Україні обладнання, яке допоможе захиститися від хімічних, біологічних, радіологічних і ядерних загроз. Потрібно зазначити, що це найбільш екстремальний сценарій, але і списувати його повністю з рахунків також не можна.
В принципі обидві сторони декларують готовність рухатися шляхом переговорів для завершення війни. Перемовини завжди передбачають компроміси з обох сторін, згоди з яких поки не проглядається. Однак кожен знищений ворожий танк, літак чи ракета тільки підсилюють переговорні позиції нашої влади. А кожен день введення війни під тиском міжнародних економічних санкцій може зробити Кремль більш поступливим у своїх вимогах.