Протести у Франції: головне

Макрон пообіцяв демонстрантам підвищити "мінімалку" і знизити податки

Після двотижневих протестів у Франції, які переросли в масштабні зіткнення з поліцією, президент Еммануель Макрон оголосив надзвичайний стан в країні і пішов на поступки демонстрантам. За оцінками фінансистів, обіцянки Макрона обійдуться бюджету країни в 8-10 млрд доларів.

Детальніше про ситуацію у Франції - в матеріалі РБК-Україна.

Надзвичайний стан у Франції

Через два тижні після початку масових акцій протестів в Парижі, президент Франції Еммануель Макрон порушив мовчанку й звернувся до демонстрантів.

У понеділок, 10 грудня, під час телевізійного звернення Макрон оголосив у країні надзвичайний економічний і соціальний стан. Президент Франції заявив, що розуміє обурення людей, але засуджує агресивні дії протестуючих проти поліції.

Макрон пообіцяв демонстрантам:

- підвищити мінімальну зарплату на €100 на місяць, а оплату за понаднормові години не обкладати податками;

- працюючі французи отримають в кінці року премію;

- літнім і малозабезпеченим людям будуть податкові послаблення. Зокрема, пенсіонерам з доходом менше 2000 євро на місяць скасують підвищення податку.

Міністр фінансів Бруно Ле Мер заявив, що протести у Франції стали катастрофою для економіки Франції. За оцінками фінансистів, обіцянки Макрона обійдуться бюджету країни в 8-10 млрд доларів.

Критика Макрона

Групи демонстрантів по всій країні виступили з критикою промови Макрона, розцінивши її "блефом і показухою для ЗМІ". Протестуючі мають намір відновити акції.

Вже через годину після виступу Макрона автомобільна магістраль А9, яка з'єднує Францію з Іспанією, була повністю заблокована. Акції також відновилися на північному заході в районі Ле-Мана.

Перед цим, учасники протестів оприлюднили маніфест до французького уряду. Вони зажадали: вихід країни з ЄС і НАТО; підвищення мінімальних зарплат і пенсії на 40%; скасування податків, які перевищують 25% від майнового стану громадянина; створення нових вакансій; заборони пластикового посуду і ін.

З чого все почалося

Антиурядові акції в Парижі почалися 17 листопада після рішення уряду підвищити податок на дизельне паливо і бензин. Тоді на акції вийшло понад 80 тисяч осіб, а протестний рух отримав назву "жовтих жилетів" (демонстранти були одягнені в флуоресцентні жилети, які автомобілісти зобов'язані возити в машинах).

У листопаді на акціях "жовтих жилетах" було заарештовано 35 осіб, ще 22 людини - взяли під варту.

На початку грудня ситуація почала виходити з-під контролю. Протести переросли в погроми по всій країні. Мітингувальники кидали каміння, перекривали дороги, перевертали і підпалювали машини.

Демонстранти також розмалювали стіни Тріумфальної арки і пошкодили її статуї. Під час протестів загинули чотири людини.

Міська влада заявила, що 2 грудня в ході зіткнень з демонстрантами в центрі Парижа було затримано щонайменше 260 осіб.

8 грудня в Париж були стягнуті бронетранспортери і близько 90 тисяч правоохоронців. Поліція застосувала проти протестувальників сльозогінний газ і світлошумові гранати, намагаючись витіснити їх з бічної вулиці до Єлисейського палацу.

По країні було затримано близько 700 осіб, з них 575 в Парижі.