Профспілки і роботодавці погодилися піти на компроміс за чотирма позиціями Трудового кодексу
П'ять років обговорення проекту нового Трудового кодексу дозволили профспілкам та роботодавцям досягти компромісу по більшості позицій. Сторонам залишилося врегулювати всього десяток спірних норм, пише "Комерсант-Україна".
У розпорядженні видання опинилися основні зауваження Федерації роботодавців (ФРУ) до проекту Трудового кодексу, який вже чотири роки готується до другого читання. Нова редакція кодексу (трудові відносини поки регулюються КЗпП від 1971 року) була подана в парламент в 2007 році і через півроку прийнята за основу. Подальший розгляд проекту було відкладено через масові протести населення. Але 7 лютого голова держави, відкриваючи X сесію, доручив активізувати процес.
В результаті останніх нарад ФРУ з Федерацією профспілок (ФПУ) сторони погодилися піти на компроміс за чотирма позиціями. ФПУ схвалила пропозицію роботодавців не погоджувати з ними питання розірвання трудових договорів (обмежившись консультуванням), системи стимулювання та перегляду норм праці, тривалості робочого дня. Узгоджені терміни підписання підприємствами колективних договорів.
Представникам ФРУ вдалося переконати опонентів, що терміни підписання колективного договору повинні самостійно визначатися підприємством і працівниками, тоді як схвалений у першому читанні кодекс передбачав термін до 1 лютого.
Сторонам поки не вдається досягти згоди в питанні визначення розмірів штрафних санкцій за порушення термінів виплати зарплат. Парламент прийняв у першому читанні норму про введення пені в обсязі подвійної ставки НБУ за кожен день затримки виплати - 15%. Заступник голови ради ФРУ Олексій Мірошниченко наполягає на штраф у 120% ставки НБУ та визнання заборгованості не з першого дня, а після закінчення місяця. "А що повинен робити працівник, коли йому не виплачують зарплату? - обурюється заступник голови ФПУ Григорій Осовий. - Можливо, вихід із ситуації - взяти кредит. Але під 12% ніхто його не дасть, тому, пропонуючи розміри штрафів, ми орієнтуємося на реальні показники". На стадії переговорного процесу знаходиться і не врегульоване чинним КЗпП питання про можливість виплати зарплат страйкуючим працівникам в період страйку. Роботодавці вважають, що працівники стануть частіше страйкувати, а підприємства будуть нести збитки. Мірошниченко пропонує профспілкам використовувати міжнародний досвід і створити страйковий фонд, який наповнюється за рахунок членських внесків співробітників.
Спірним виявилася і вимога профспілок зобов'язати роботодавців надавати кандидатам мотивовану відмову в прийомі на роботу. Представники бізнесу оцінюють це як спробу обмежити їх право проводити самостійну кадрову політику. Немає поки і домовленості про скорочення пільг і соцгарантій - запропоновано не поширювати їх на всіх співробітників з сімейними зобов'язаннями, а тільки на одного члена сім'ї. "Потрібно, щоб виплату отримували не обоє, а один", - пояснив Мірошниченко. У проекті кодексу такі преференції прописані на період відпустки, відрядження, але не тільки названої категорії громадян, а й ветеранам праці і війни, дружинам військовослужбовців, особам, які пройшли строкову або альтернативну службу. Серед неузгоджених норм - надання найманим працівникам права керувати підприємством, перехід від мінімальної зарплати до мінімального доходу, створення єдиного контролюючого органу замість семи.
Мірошниченко зазначає, що кодекс готовий на 95%, а нові правки будуть неминучі навіть після його вступу в силу. За словами джерела видання в Міністерстві соціальної політики, в уряді також вважають, що документ доопрацьований майже на 100%. Переговори соціальних партнерів триватимуть весь наступний тиждень, щоб уже 22 лютого члени парламентського комітету з питань соціальної політики та праці розглянули документ, говорить глава комітету Василь Хара (Партія регіонів). Однак назвати дату голосування в сесійній залі він не зміг, а спікер Володимир Литвин на початку цього тижня і зовсім заявив, що депутати найближчим часом не планують розглядати проект Трудового кодексу. На думку Хари, працівники будуть захищені, оскільки враховано більшість зауважень, але все ж варто виключити з кодексу регулювання трудових відносини в сфері малого бізнесу.
