Проект закону № 3091 "Про державний екологічний контроль" може стати інструментом тиску, порушує міжнародні договори України та призвести до зловживань посадовими особами. Тому він не може бути ухвалений у поточному вигляді і має бути допрацьований.
Про це йдеться у листі до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, який підписали представники "Укрметалургпрому", "Федерації металургів України", Асоціації "Укрцемент", НПА "Укркокс", Української асоціації виробників феросплавів та іншої електрометалургійної продукції "УкрФА", Союзу хіміків України та АПСП "Скло України".
Як сказано у листі, проектом Закону пропонується зменшити граничну частоту проведення планових перевірок. Максимальна частка планових заходів становитиме 1 раз на рік, крім того, передбачено можливість скорочення строку (періоду) здійснення наступної планової перевірки. А оскільки у проекті не зафіксовані часові рамки такого скорочення, то наступна планова перевірка може відбутися і через 1 тиждень. Ця норма, на переконання бізнесу, надає можливість упереджено скорочувати строк здійснення повторної планової перевірки контролюючим органом.
"Також проект передбачає потенційну можливість проведення позапланових перевірок у вихідні, неробочі, святкові дні та/або у нічний час - у разі, якщо підприємство здійснює господарську діяльність із порушенням правил внутрішнього трудового розпорядку. Але ніякого порядку встановлення такого порушення у проекті немає. Відповідно, інспектори органів екологічного контролю матимуть повноваження самостійно робити такі висновки, що може призвести до зловживань у сфері перевірок", - вказують промисловці.
Подібні відхилення від уніфікованих вимог створюють дисбаланс інтересів держави, громадян та суб’єктів господарювання під час здійснення державного екологічного контролю. А положення проекту наділяють Державну екологічну інспекцію надто широкими повноваженнями по нагляду і контролю, що може стати інструментом тиску на суб’єктів, на яких поширюється екологічний контроль.
Крім того, проєкт пропонує надати право інспекторам накладати на підприємства штрафи без застосування судового порядку. При чому сума штрафу може складати від 30 тис. грн до 1,8 млн грн, і навіть до 5,4 млн грн (у разі систематичного вчинення правопорушення).
"Цікавий нюанс: найбільший розмір штрафу накладається у разі недопущення органу екологічного контролю до перевірки. Водночас положення щодо недопуску виписані так, що підприємство зобов’язане пустити інспектора, навіть якщо він не пред’являє належні документи", - наголошують промисловці.
Державній екологічній інспекції проєкт надає повноваження значно ширші, аніж природоохоронний контроль. Так, інспектори можуть зупиняти, оглядати, а також тимчасово вилучати будь-які транспортні засоби (в тому числі судна, кораблі), які можуть, на їхню думку, бути причетні до порушення природоохоронного законодавства, що порушує міжнародні договори України.
"Такі положення сприятимуть виникненню потенційного конфлікту інтересів між представниками місцевої влади та відповідними суб’єктами, що підлягають екологічному контролю. Таке залучення є недоцільним з огляду на їх можливу упередженість та "заполітизованість" рішень стосовно окремих підприємств", - резюмують промисловці та просять прем’єра не допустити прийняття проекту № 3091 та сприяти його доопрацюванню в контексті наданих зауважень.
Нагадаємо, раніше Європейська бізнес асоціація також закликала нардепів не голосувати за законопроєкт №3091, адже він потребує значного доопрацювання.
На переконання ЄБА, Державна екологічна інспекція повинна бути союзником бізнесу у справі захисту навколишнього середовища. Наразі ж єдина мета інспекції - це перевірка і санкціонування підприємств, що тягне за собою тиск на бізнес і створює корупційні ризики.
Своєю чергою президент, Професійної асоціації екологів України Людмила Циганок заявила, що ухвалення законопроекту про державний екологічний контроль №3091 та впровадження його норм призведе до зупинки вітчизняної промисловості.