Залученням лоукост-компаній в Україну повинна займатися місцева влада. Про це пише журналіст Михайло Дикаленко у статті "Великим міжнародним лоукост-компаніям український ринок не цікавий" на українських ЗМІ.
Автор вказує, що, за інформацією Державіаслужби, в Україні налічується 17 аеропортів, які мають право приймати міжнародні рейси – зі злітно-посадковими смугами відповідного рівня і зонами митного контролю.
З них, як зазначається у статті, тільки аеропорт "Бориспіль" можна вважати відносно завантаженим і успішним підприємством. Зокрема, за даними автора, в першому півріччі 2016 р. "Бориспіль" отримав прибуток у 665 млн грн (до оподаткування), що в 3 рази вище, ніж у 2015 р. При цьому кількість пасажирів, які скористалися послугами аеропорту, за 6 місяців нинішнього року зросла на 14% (до 3,64 млн люд.), порівняно з аналогічним періодом 2015 р.
Тобто, зазначає Дикаленко, темп зростання пасажиропотоку в аеропорту вищий, ніж середній ринковий показник (у першому півріччі сумарний пасажиропотік через аеропорти країни виріс на 12,8% - з 4,7 млн люд. до 5,3 млн люд.). Частка аеропорту "Бориспіль" в структурі розподілу пасажиропотоку за українським аеропортам становить 68% в той час, як частка "Одеси" – 8,9%, "Київ" ("Жуляни") – 8,8%, "Львова" – 5,3%.
У зв'язку з цим автор висловлює думку, що зацікавленими у розвитку пасажиропотоків, вкладення в інфраструктуру регіону та пожвавлення торгівлі повинні бути саме органи місцевого самоврядування.
Журналіст вважає, що одним із способів досягнення цього може стати залучення в "повітряні ворота" регіонів, які простоюють, бюджетних авіаперевізників, які і самі прагнуть використовувати другорядні аеропорти для скорочення витрат.
"Лоукост-перевезення можуть стати якірним бізнесом у регіоні, де почне розвиватися туризм, ресторанний і готельний бізнес, будівництво доріг, мале підприємництво і, в кінцевому рахунку, принести в економіку регіону досить великі гроші. Але для цього регіон повинен визначитися: чи готовий він до цього", – цитує видання керівника "Борисполя" Євгена Дихне.
Разом з тим, зазначає автор, для великих аеропортів пасажироутворюючими завжди були класичні авіакомпанії – саме мережеві компанії формують разом з аеропортами транзитні хаби за рахунок широкої географії польотів і організації зручних стикувальних рейсів. Наприклад, німецька Lufthansa є такою для аеропортів у Франкфурті та Мюнхені, голландська KLM – для Амстердама, австрійська Austrian Airlines – для Відня, МАУ – для аеропорту "Бориспіль".
У той же час, експерт у сфері транспорту Олександр Кава застерігає від небезпек надання лоукост-компаній преференцій на державному рівні: за будь-які преференції повинен хтось заплатити, а інші авіакомпанії на повних підставах почнуть вимагати аналогічних знижок і для себе.