Україна наближається до екватора карантину. В уряді і команді президента говорять про те, що вже у кінці квітня-початку травня влада почне поступово запускати економіку, але в основному це поки стосується малого і середнього бізнесу. Удар по економіці, який завдали епідемія і карантин, може виявитися дуже хворобливим, щоб країна вистояла вже після того, як інфекція відступить. І тому для загальної економічної і соціальної стабільності уряду слід сконцентруватися на підтримці ключових експортних галузей, використавши вже наявний промисловий потенціал. Є конкретний набір кроків – від податкових до тарифних, які дозволять великому бізнесу вистояти і утримати решту економіки. Детальніше – у матеріалі РБК-Україна.
Криза після епідемії коронавірусу не омине жодну економіку у світі. У Кабінеті міністрів, враховуючи обставини, що змінилися, змушені були на початку квітня переглянути макроекономічний прогноз, в якому чиновники погіршили свої очікування.
Падіння ВВП складе майже 5%, а інфляція прискориться до 11,6%, випливає з затвердженого урядом прогнозу. Щоб криза не виявилася глибшою, ніж та, до якої вже готується влада, цілі галузі очікують від держави конкретних кроків вже зараз.
Цього тижня Кабмін створив раду економічного розвитку, покликавши туди провідних економістів. Як ніхто інші, експерти та фінансові консультанти уряду повинні розуміти важливість проактивної державної політики в економіці і підтримки промисловості. Саме це зараз відбувається у всьому світі: уряди дають пільги і преференції ключовими галузями, вливаючи в них мільярди або знижуючи податковий тягар.
Зусилля уряду в Україні зараз варто спрямувати саме на ті галузі, які вже мають конкурентні переваги чи зможуть набути їх у недалекому майбутньому. Безумовно, необхідно прагнути до створення високотехнологічної економіки, тим більше, що певний заділ для цього вже є. Наприклад, це стосується індустрій авіа- і ракетобудування, точного машинобудування, виробництва складної оптичної техніки, фармацевтики та біотехнологій.
Але саме зараз, в умовах нової світової економічної кризи, важливо зосередитися на підтримці тих галузей, в яких Україна зараз має конкурентні переваги у світі. Це і вирощування сільгосппродукції, і видобуток гірничорудної сировини і виробництво металопродукції.
Без підтримки цих експортних галузей економіка країни впаде у найближчий час, що загрожує зниженням доходів громадян і підривом рейтингів влади. Адже у перерахованих індустріях зайняті мільйони працівників, а ще мільйони працюють у сферах, суміжних з агропромисловим та гірничо-металургійним комплексами.
Що роблять інші країни? Багато з них пішли шляхом прямої бюджетної підтримки. США включили друкарський верстат, вирішивши влити в економіку 2,2 трлн доларів. Подібним чином діє влада Японії, Польщі, Німеччини. Інші країни зважилися на політику нульових і близьконульових облікових ставок, щоб знизити вартість позик, стимулювати кредитування і тим самим пожвавити економічну активність.
Україна у цьому плані має досить обмежені можливості. По-перше, уряд поки може дозволити тільки збільшити дефіцит держбюджету на 200 млрд гривень – до 6% ВВП. І то за умови, що вдасться домовитися з МВФ про нову кредитну програму. В іншому випадку країна не зможе займати багато для покриття своїх витрат на турбулентних зовнішніх фінансових ринках.
Що ж стосується активізації кредитування, цей варіант в уряді дійсно розглядають. Але збираються зосередитися на підтримці малого і середнього бізнесу, який, втім, навряд чи потягне обслуговування все ще високих ставок за позиками. Чи стане НБУ далі знижувати облікову ставку – тепер велике питання, враховуючи, що політика дешевих грошей може спровокувати додатковий ріст цін.
Куди кращим і ефективнішим для бізнесу став би пакет непрямих заходів від держави. Наприклад, це може бути автоматичне повернення ПДВ без тривалих документальних перевірок. Або, скажімо, продовження звільнення підприємств від податку на землю. Поки ця норма діє з 1 березня по 30 квітня.
Конкуренція на світових ринках на тлі падаючої економіки тільки загостриться. І тому дуже до речі будуть будь-які заходи з боку уряду, які дозволять знизити собівартість продукції українських експортерів, зробивши їх більш конкурентоспроможними.
У цьому сенсі для бізнесу дуже важливим є питання логістики. І тому у нинішній кризовій ситуації для забезпечення безперебійної доставки вантажів необхідно знизити тарифи на вантажні залізничні перевезення.
Враховуючи, що у 2019 році падіння цін у промисловості України склало 7,4%, відповідно, справедливим буде зниження тарифів на вантажні залізничні перевезення на 7-10%. Крім того, не варто забувати, що вагони "Укрзалізниці" дуже часто зношені і явно не коштують тих грошей, які за свої послуги просить залізничний монополіст.
Також необхідно переглянути транспортні збори і в українських портах. Портові збори в Україні одні з найвищих серед країн Чорноморського регіону, через що українські підприємства втрачають на рік близько 100 млн доларів. В Українській асоціації виробників феросплавів та іншої електрометалургійної продукції (УкрФА) впевнені, що збори економічно не обґрунтовані і тому їх необхідно знижувати.
Важливо розуміти, що завищені залізничні тарифи на вантажоперевезення і надмірно високі портові збори шкодять експортерам АПК і ГМК, на яких припадає дві третини експорту з України. За даними Держстату, за підсумками 2019 року майже п'яту частина (19,2%) всього експорту становили зернові, дещо менше (17,4%) – чорні метали.
Чому ці галузі так важливі? Не тільки робочими місцями і сплатою податків. Вони формують левову частку припливу іноземної валюти в країну, тим самим забезпечуючи пропозицію доларів і євро для імпортерів. Це дуже важливо в аспекті стримування девальвації гривні. Тим більше що до кінця року Україні необхідно заплатити разом з відсотками близько 6,5 млрд доларів за зовнішніми боргами і 2,4 млрд доларів за номінованими в інвалюті внутрішніми держоблігаціями.
Без забезпечення стабільної і комфортної роботи експортерів, які дають країні валюту, виплата цих боргів без девальвації гривні неможлива. І хоча золотовалютні резерви Національного банку перебувають поки що на досить комфортному рівні, вони вже починають танути через активний продаж доларів для стримування курсу НБУ.
До того ж треба розуміти, що у цьому році через карантинні обмеження в ЄС для України помітно "просяде" таке джерело валютних надходжень, як перекази від трудових мігрантів (близько 12 млрд доларів у 2019 році). Це ще одне підтвердження того, що без нового припливу валюти від ключових експортних галузей країна не зможе обійтися.