Приєднання Криму викликає дедалі менше радості у громадян Росії, - опитування
Росіяни задумалися про негативні наслідки приєднання Криму до Росії, показує останнє опитування Левада-Центру. З весни у громадян зменшилося почуття радості із цього приводу, знизилося схвалення дій керівництва країни щодо приєднання півострова, зменшилася частка тих, хто готовий піти на скорочення особистих доходів заради фінансування нового регіону.
Згідно із серпневим опитуванням Левада-Центру, кількість росіян, у яких повернення Криму до складу Росії викликає радість, зменшилося за чотири місяці із 23 до 16%. Скоротилася й частка громадян, які на питання про почуття, що відчувають у зв'язку з поверненням Криму, кажуть про схвалення рішення керівництва Росії: тепер таких 40%, тоді як у березні було 47%. Почуття торжества справедливості і гордості за країну мають відповідно 30 і 37%, і ці пропорції залишилися незмінними з весни. Негативні емоції (несхвалення, протест, сором) збереглися у 9% опитаних.
З весни змінилися погляди респондентів на те, як у самій Україні сприймають відторгнення півострова: в Росії усвідомлюють зростаючу ворожість з боку сусідів. У серпні лише 9% відповіли, що громадяни сусідньої країни не відчувають негативних почуттів по відношенню до Росії. Наприкінці березня цей показник становив 17%. 23% опитаних упевнені в тому, що даний крок викликає в українців ненависть тільки до російського керівництва, 38% говорять про ненависть до Росії в цілому. У березні такий розклад прогнозували 18 і 24% відповідно.
При цьому думка про те, чиїм повинен бути Крим, істотно змінилася не на користь України. У її складі його бачать тільки 4% проти 14% в березні. За державну незалежність півострова висловилися 15% проти 11%. За входження до складу Росії - 73% проти 64%.
Проте з весни помітно знизилася готовність росіян скоротити свої доходи, щоб держава могла фінансувати приєднання півострова. Соціологи повідомляли респондентам, що приєднання Криму зажадає від Росії значних вкладень, які потягнуть за собою обмеження зростання зарплат і пенсій, скорочення соціальних програм, зростання цін. У березні лише 19% опитаних навідріз відмовилися особисто платити за дії російського керівництва. Зараз "абсолютно не готові" піти на особисті витрати 28%. Повною мірою або у значній мірі постраждати за Крим готові 17% (було 26%). На певні витрати згодні піти 33%, як і в березні.
Модальність суспільних настроїв не змінилася, вважає Олексій Гражданкін, заступник директора Левада-Центру. Приєднання Криму як і раніше оцінюють однозначно позитивно. На думку соціолога, опитування скоріше говорить про погіршення ставлення самих росіян до населення України, що пов'язано навіть не Кримом, а з ходом антитерористичної операції на південному сході країни.
Радість з приводу приєднання пройшла, але це не означає, що росіяни жалкують про нього, каже політолог В'ячеслав Ігрунов. За його прогнозом, з погіршенням ситуації на Донбасі підтримка цього рішення буде лише зростати, адже багато хто вважає, що події у Криму могли б піти за таким же сценарієм. У той же час інвестиції у кримську економіку та налагодження тамтешньої інфраструктури зміцнить позитивне ставлення до нього як до російської території, вважає експерт.
Політолог Ігор Бунін вважає, що ставлення росіян до Криму надалі залежатиме від імовірності повномасштабної війни з Україною. "Російське суспільство усвідомило, що для українців Крим став важкою втратою, - каже він. - Але одночасно всі віддають собі звіт в тому, що назад його ніхто не поверне. Люди розуміють, що сталося, але не хотіли б подальших наслідків".
Опитування Левада-Центру проведено 22-25 серпня за репрезентативною вибіркою серед 1600 осіб у 134 населених пунктах у 46 регіонах. Статистична похибка не перевищує 3,4%.
