Серед найбільш значущих центробанків більше не залишилося незалежних від політики інститутів, - всі вони перетворилися на складову частину політичної системи та втратили довіру до себе. Таку думку в інтерв'ю Handelsblatt висловив голова та співвласник найстарішого приватного банку Швейцарії Wegelin&Co. Конрад Хуммлер.
«Ми переживаємо ефект зривання масок з грошової системи, яка давно покинула стежку чесноти. Гроші повинні бути відображенням реального життя, вони повинні полегшувати товарообмін або ж збереження активів. Боюся, що ми опинилися в ситуації, коли гроші перетворилися просто в якусь самостійну категорію, повністю відірвану від реальної дійсності. Серед найбільш значущих центробанків більше не залишилося незалежних від політики інститутів, - всі вони перетворилися на складову частину політичної системи. У результаті вони втратили щось дуже важливе: довіру до себе. А це для грошей - основний фундамент. Якщо немає впевненості в тому, що ця банкнота, або рахунок в банку, або вартість держоблігації дозволить вам завтра, післязавтра або через рік оплатити буханець хліба, рахунок від лікаря або квартплату, то гроші перетворюються в ніщо», - зазначив банкір.
За словами експерта, «відхід грошей від дійсності» стався в 1987 р., коли Алан Грінспен очолив ФРС США. «З тих пір почалося ні з чим не порівнянне нарощування грошової маси. З тих пір американський Центробанк намагається зняти кожен суттєвий шок реальної економіки шляхом зниження процентної ставки або включенням друкарського верстата. Все це було солодкою отрутою і призвело до серйозних наслідків - до утворення бульбашок на фінансових ринках і до інфляції», - заявив Хуммлер.
Глава банку також висловив думку, що виходом з ситуації, що склалася з державними боргами, є списання боргів. «На мій погляд, криза провокується обставинами політичного характеру: під час фінансової кризи банкам було дозволено звалювати свої боргові проблеми на плечі держави, що, в свою чергу, загострило і проблему державної надмірної заборгованості. Одночасно під тиском політиків центробанки почали скуповувати державні зобов'язання. Покупка держоблігацій перетворила їх на частину загальної проблеми держборгу. Ринок лише виправляє ці порушення. Тим часом інвестори прийшли зараз до думки, що в багатьох випадках повернення позикових коштів та відсотків по них стало малоймовірною або ж взагалі нездійсненною справою. Не можна, щоб інвесторів щоразу щадили, а всі ризики брали б на себе великі колективи. Такий підхід мав місце і відносно банків, і щодо Греції. Пакет заходів фінансової допомоги став пакетом порятунку не для Греції, а для інвесторів. Санація повинна стати обопільним справою і боржників, і інвесторів. Конкретно ж це означає, що без прощення боргів в тій чи іншій формі не обійтися», - вважає експерт.