Ініціативи Ради Європи щодо реформування українського законодавства про адвокатуру на тих самих засадах, як і адвокатури інших країн "Східного Партнерства" не враховують різницю в поточному стані, історії розвитку і масштаби адвокатур в різних країнах.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на заяву глави Національної асоціації адвокатів України Лідії Ізовітової на засіданні РАУ.
Вона нагадала, що в рамках ініціативи Ради Європи з реформування адвокатури Україна потрапила в одну групу з Грузією, Вірменією, Молдовою. Однак, при формуванні цієї групи не було враховано, що в деяких з цих країн кількість адвокатів становить близько 1 тис., в той час як в Україні - їх майже 65 тис.
"Цей проект "Східного Партнерства" нерівнозначний, погодьтеся", - наголосила Лідія Ізовітова.
Разом з тим, опрацьовуючи висновки європейських експертів, представники української адвокатури намагалися дізнатися, які саме європейські стандарти будуть впроваджуватися в рамках запропонованого реформування.
"Що таке європейські стандарти? Нам говорять: європейські стандарти - це законодавство будь-якої європейської країни, Європейського Союзу, Ради Європи, тому що стандартів європейських однакових немає", - розповіла голова РАУ.
Лідія Ізовітова нагадала, що українська адвокатура у сучасному стані розбудовувалася на основі закону 2012 року, який враховує висновки "Венеційської комісії". При цьому Україна є членом Ради Європи з 1994 року, а НААУ була створена на основі резолюцією ПАСЄ 1995 року.
"Таким чином за 25 років ми маємо право сказати, що наше законодавство про адвокатуру України є європейським стандартом", - наголосила вона.
Лідія Ізовітова також звернула увагу на те, що окремі рекомендації, які були надані Україні в рамках цього проекту, не враховують діючі положення законодавства. Зокрема це стосується рекомендації щодо обмеження строків перебування на посадах в органах адвокатського самоврядування.
"Нам кажуть: в Україні немає обмежень щодо строку перебування на посадах в органах самоврядування. В нас окрема норма обмежень є (5 років, - ред.) Для всіх має бути так: до трьох років, але кількість разів - необмежена. А от для України - тільки один раз", - розповіла голова НААУ про рекомендації.
Інші рекомендації, за її словами, стосуються фінансування дисциплінарних палат за рахунок внесків, а не коштів, які надходять від складання іспитів, а також неприпустимості об’єднання дисциплінарних палат та кваліфікаційних палат в одній юридичній особі.
"При тому, що "Венеційська комісія" сказала Україні, що це можливо", - підкреслила Лідія Ізовітова.
Нагадаємо, раніше РБК-Україна писало, що президент Володимир Зеленський підписав указ № 231 "Про стратегію розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021-2023 роки". Стратегія визначає основні засади та напрями розвитку системи правосуддя.