Правозахисники та волонтери вважають, що державні органи неналежно проводять ДНК-ідентифікації тіл загиблих військових. Це суттєво гальмує процес розшуку та ідентифікацію зниклих без вісті.
Про це йдеться в матеріалі РБК-Україна "Довге відлуння війни: що заважає пошуку зниклих без вести на Донбасі".
За словами голови Харківської правозахисної групи Євгена Захарова, родичі зниклих громадян перестали довіряти держорганам після випадків недбалості з ДНК-тестами.
"Часто помилялися, плутали тіла загиблих. Це не спеціально, це була просто недбалість. Була історія, що в одній військовій частині просто всіх (загиблих - ред.) переплутали. І була велика проблема: що з цим робити? Одні родичі просто хочуть поховати тіла своїх дітей, а інші - вже поховали того, кого вважали своїм сином, і пам'ятник поставили і вже нічого не хочуть", - пояснив Захаров.
У Міністерстві оборони такі звинувачення називають наклепом.
"Це наклеп. Вони просто не хочуть визнавати тіла загиблих своїми родичами. Це маніпуляції з їх боку і меркантильний підхід", - заявив представник Міноборони, підполковник Михайло Котелевський.
Він додав, що з моменту зникнення військового в зоні бойових дій і до його знаходження родичі отримують замість нього виплати в розмірі 27-30 тисяч гривень. Якщо боєць визнаний загиблим, сім'ї військових отримують лише разову допомогу близько 12,7 тисячі гривень.
Також повідомлялося, що на Донбасі зниклими безвісти залишаються близько 70 військових.
Крім цього повідомлялося, що в Мін'юсті заявили про відсутність коштів на створення Єдиного реєстру зниклих без вести.