Президент Володимир Зеленський заявив, що судові процеси в Україні переведуть в електронний формат. Коли запрацює "суд у смартфоні" і як в цьому допоможе штучний інтелект – нижче в матеріалі РБК-Україна.
Українська судова система перебуває в глибокій кризі. Сферу правосуддя збурюють політичні скандали, факти корупції, недовіра громадян, а також перманентний дефіцит кадрів і грошей. Остання проблема в недавній час постала особливо гостро - в багатьох "храмах правосуддя" закінчились гроші навіть на марки і конверти для відправки повісток.
На цьому фоні влада заявляє про необхідність проведення кардинальної судової реформи. Щоправда, деякі напрямки цієї реформи виглядають достатньо незвично для українських реалій. До прикладу, президент Володимир Зеленський на початку березня відмітив, що судові процеси необхідно перевести в онлайн.
"Ми прагнемо і обов'язково створимо суд в смартфоні". Більшість бюрократичних процедур перейдуть в онлайн, що прискорить судовий процес, мінімізує корупцію і можливості для зловживання", – заявив глава держави.
Створення віртуального суду почалося ще за минулої влади. Однією з головних складових реформи було створення "електронного суду". Це ключовий елемент Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).
Система повинна була об'єднати питання електронного документообігу, збору та аналізу статистичної інформації, проведення і організації відеоконференцзв'язку в судах. Втім, протягом минулих чотирьох років повноцінно запустити ЄСІТС так і не вдалося. В першу чергу, через нестачу фінансування.
За даними Державної судової адміністрації – головного органу, який розпоряджається фінансами в системі правосуддя – грошей на повноцінний запуск "Електронного суду" катастрофічно не вистачає. В останні два роки бюджет на ЄСІТС взагалі не виділявся, а в 2021 році на цю систему направили лише 53 млн гривень при мінімально необхідних 183 млн.
"Водночас, впровадження елементів електронного судочинства в промислову експлуатацію може давати щорічну економію близько 170-200 млн гривень тільки на поштових витратах судів", – повідомила Державна судова адміністрація.
Зараз програма і мобільний додаток "Електронний суд" працюють без законодавчого регулювання і фактично в тестовому режимі. Тобто сторони процесу можуть нею скористатися, але не факт, що конкретний суддя прийме до розгляду направлені йому електронні документи.
Співрозмовник РБК-Україна в Офісі генпрокурора розповів, що серед правоохоронців "Електронний суд" поки не здобув популярності. Вони "для надійності" і "по-старому" воліють надсилати матеріали учасникам кримінального процесу в паперовому вигляді.
Втім, такі ж аргументи проти віртуального суду популярні і в адвокатському середовищі.
"У зв'язку з тим, що на сьогодні існує ряд негативних вражень колег від використання цієї системи, для душевного спокою, при взаємодії з судами з питань кримінального провадження ми віддаємо перевагу старим традиціям паперової переписки", – пояснив виданню адвокат Костянтин Кривенко.
Його колега Андрій Руденко говорить, що активно використовує систему "Електронного суду", попри всі її недоліки. При цьому його дивує те, як з програмою поводяться в самих судах. Наприклад, у його практиці був випадок, коли позовну заяву, подану в електронному вигляді, в суді відмовилися розглядати, роздрукували і в паперовому вигляді повернули юристу поштою.
Голова правового комітету Верховної ради Андрій Костін ("Слуга народу") визнає, що в роботі ЄСІТС є суттєві проблеми. За його словами, парламент вже вирішує це питання в міру своїх сил. Так, у грудні минулого року Рада в першому читанні підтримала законопроект, якій дозволяє поетапно запустити підсистеми "Електронного суду" та вирішити питання його фінансування. Депутат сподівається, що в другому читанні документ буде прийнятий навесні.
Водночас Костін закликає не плутати "електронний суд" та "суд в смартфоні", про який говорив президент. Перший – це фактично аналог електронного документообігу, а ось другий припускає розгляд справи без фізичної присутності сторін.
"Суд в смартфоні", він же суд онлайн у класичній моделі, застосовується лише в декількох країнах в кількох судах, передбачає відсутність як такого судового процесу в реальному режимі, тобто повністю весь процес відбувається в листуванні між сторонами і судом", – пояснив парламентарій у коментарі РБК-Україна.
У складних категоріях справ, коли, наприклад, необхідно заслухати свідків, онлайн-суд застосовувати не можна. Проте цей проект вже використовують в Канаді і зарекомендував він себе досить добре.
Відсутність "живого контакту" між сторонами процесу та судом дасть серйозний антикорупційний ефект, впевнений Костін. Крім того, алгоритми "суду в смартфоні" як в Канаді, налаштовані в першу чергу на те, щоб в максимальній кількості випадків досягати мирного врегулювання спору між позивачем і відповідачем.
"Я думаю, що нам цілком під силу зробити і власне програмне забезпечення таке і почати потроху впроваджувати ці процедури. Ми плануємо, щоб це з'явилося до кінця року", – заявив глава комітету.
У Міністерстві цифрової трансформації на запит РБК-Україна відзначили, що створення "віртуального суду" – достатньо складний проект, але робота в цьому напрямку вже ведеться. При цьому в міністерстві зазначили, що ключову роль у цьому процесі має відігравати Вища рада правосуддя (ВРП).
"Зараз нашими фахівцями вивчена поточна концепція побудови е-суду, вироблені відповідні пропозиції", – йдеться в коментарі Мінцифри.
У середині березня міністерство уклало з ВРП договір про співпрацю. Серед іншого він передбачає інтеграцію електронних судових сервісів в додаток "Дія".
Паралельно сторони розпочали роботу над ще більш амбітним проектом – впровадженням штучного інтелекту (ШІ) в судову систему України. Вища рада правосуддя в цілому підтримала ідею Мінцифри – запустити пілотний проект з використання ШІ в системі правосуддя.
За задумом цей експеримент буде запущений протягом 2022 року в одному з районних судів. Передбачається, що робот замість судді може розглядати не всі справи, а тільки нескладні, наприклад, про перевищення швидкості, порушення правил паркування тощо.
"Але треба забезпечити суди належним фінансуванням, зокрема у всіх судах нашої країни елементарно повинен якісно працювати інтернет", – зазначив заступник голови ВРП Олексій Маловацький.
Голова правового комітету Андрій Костін каже, що адвокати давно використовують спеціальні автоматизовані програми для аналізу документів в своїй роботі. Більш того, ШІ вже працює в судових системах США і Китаю, а в грудні 2018 року Європейська комісія з питань ефективності правосуддя прийняла Етичну хартію про використання штучного інтелекту в судових системах.
"Головне правило будь-якого юриста, як і лікаря, це "не нашкодь". Тому головне в рамках пілотного проекту зафіксувати, які можуть бути негативні наслідки, потім провести відповідну роботу, відрегулювати алгоритми, можливо, а я навіть впевнений, що треба буде прийняти не тільки законодавчі, але і ряд підзаконних актів для того, щоб ця система (штучного інтелекту, – ред.) могла бути застосована", – сказав парламентарій.
Головне, за його словами, визначити, до якого рівня можна дозволити ШІ допомагати українським правоохоронцям і судовій системі в їх роботі.
* * *
Українська влада, яка взяла курс на прискорену цифровізацію всіх сфер публічного життя в країні, говорить, що "суд у смартфоні" – це необхідний наступний етап. Примітно, що запустити це складний і ризикований процес планують не тільки для спрощення доступу громадян до правосуддя, як у всьому світі. Але і для вирішення специфічних завдань: боротьби з корупцією серед "слуг Феміди" і, банально, через відсутності паперу, марок і конвертів в українських судах.