Урядовий законопроект про НКРЕКП потребує доопрацювання, - юрист

Проект закону про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг вимагає (НКРЕКП) доопрацювання. Таку думку висловив РБК-Україна старший юрист компанії "Лавринович і Партнери" Дмитро Савчук.

"Проект потребує доопрацювання в частині систематизування повноважень НКРЕКП, так і техніки його викладу - деякі статті законопроекту дублюються. Крім того, необхідно провести громадські обговорення кількох новел законопроекту", - сказав юрист. За його словами, мова йде про сплату ліцензіатами внесків на регулювання для фінансування НКРЕКП і про відсутність необхідності реєструвати рішення комісії.

Савчук зазначив, що Конституція і закон "Про центральні органи виконавчої влади" не передбачають такого поняття, як "постійно діючий незалежний колегіальний орган, про що йдеться в законопроекті. Він додав, що створення комісії є компетенцією уряду, а не президента. "Законом "Про поновлення дії окремих положень Конституції України" від 21.02.2014 припинені повноваження президента по створенню органів виконавчої влади, в тому числі національних комісій регулювання природних монополій.

Згідно з чинною Конституцією, цими повноваженнями, включаючи призначення керівників органів виконавчої влади, які не входять в уряд, наділений Кабінет Міністрів України", - сказав юрист. Він упевнений, що в разі прийняття закону в запропонованій редакції в частині повноважень президента створювати НКРЭКУ і призначати її членів існують значний ризик звернення в Конституційний суд для визнання положень закону неконституційними.

У "Лавринович і Партнери" вважають, що в урядовому варіанті законопроекту найбільший вплив на роботу комісії у Президента. Серед інших зауважень юрист назвав і нечіткі вимоги до кваліфікації членів НКРЕКП. "Наприклад, досвід роботи на керівних посадах не прив'язаний до сфер регулювання НКРЭКУ, що дає можливість призначати осіб, далеких від питань енергетики, так і комунальних послуг", - сказав він.

Також є невідповідності в порядку нарахування зарплат членам комісії. "Згідно ст. 33 закону "Про державну службу", умови оплати праці державних службовців, розміри їх окладів і доплат визначаються КМУ. Отже, самостійне визначення НКРЭКУ умов оплати праці для своїх членів і співробітників апарату не відповідає закону "Про державну службу" і не логічно з погляду побудови державного апарату, так як створює привілеї окремим держслужбовцям", - пояснив Савчук.

Юрист також вважає, що нечітко виписана норма про проведення відкритих слухань лише з суспільно важливих питань. "Формулювання "важливе суспільне значення" не конкретна, суб'єктивна і дає можливість для її вільного тлумачення, вигідного в тій чи іншій ситуації. У зв'язку з цим вважаємо необхідним конкретизувати перелік питань, що мають "важливе суспільне значення" або визначити сфери, яких стосуються такі питання", - сказав він.