В уряді розповіли про перспективу трибуналів та судів щодо Росію

Національні суди

Як пояснив міністр, першим форматом можна розглядати національні суди. Наприклад, український суд чи суд у Польщі, у Латвії чи Литві. Вони можуть винести вироки щодо окремих воєнних злочинців. Суди в Україні вже таке зробили кілька разів, вироки були винесені.

"Відповідно, це один із можливих механізмів: коли обвинуваченого доставляють у суд, як правило це військовополонений, який вчинив воєнний злочин, щодо нього справа розглядається і виноситься вирок. Іноді за окремими злочинами вирок може бути винесений заочно без доставляння відповідної особи до суду", - каже Малюська.

Гаазький трибунал

За його словами, другий механізм, який поки що не був використаний на практиці - це Міжнародний кримінальний суд у Гаазі (його в суспільстві називають часто Гаазьким трибуналом).

"Він, напевно, є найавторитетнішою інституцією, повноваження якої значно ширші, ніж суди окремих країн, тому що його юрисдикцію визнає величезна кількість країн. Відповідно, рішення чи арешт, про який він попросить, буде намагатися виконати більшість цивілізованих країн світу", - зазначає Малюська.

Втім, міністр підкреслив, що в Гаазі стосовно російських воєнних злочинців ані вироку, ані рішення про арешт з метою доставки підозрюваного до суду не було винесено.

В чому проблема

Глава Мін'юсту пояснює, процеси в Гаазькому суді триватимуть десятиліттями, скоріш за все. Особливо зважаючи на те, що строки давності по воєнним злочинам відсутні. Відповідно, вони мають нескінченну кількість часу з тим, щоб розглянути справи.

"Ключова перепона Міжнародного кримінального суду - що туди треба обов'язково доставити обвинуваченого. За відсутності обвинуваченого вироків він виносити не буде. Це другий важливий механізм, який вже створений, який працює, тому що слідчі і прокурори Міжнародного кримінального суду вже працюють на території України", - підкреслив Малюська.

Що з російськими топ-чиновниками

Він звернув увагу, що недолік і першого, і другого механізму - це те, що їхня ефективність щодо топових осіб Росії низька і національні суди не можуть притягнути до відповідальності Путіна, Лаврова чи Шойгу, тому що ті захищені імунітетом, а Міжнародний кримінальний суд міг би, але він не має можливості розглядати справи по обвинуваченню росіян у злочині агресії - злочині, довести вчинення якого Путіним та його оточенням вкрай легко.

"Відповідно, для того злочину, який точно вчинив Путін і його найближче оточення - це агресія, вторгнення в Україну - потрібно створити інший суд, який би мав можливість розглянути таку справу. От, власне, цим і займається наше Міністерство закордонних справ", - каже Малюська.

Тобто, Україна намагається переконати партнерів приєднатися до міжнародного договору, що передбачатиме створення такого окремого кримінального трибуналу, який би міг розглянути злочини топ-посадовців РФ.

"Це три механізми, які можуть винести вироки щодо російських військовослужбовців чи військово-політичного керівництва. Усі вони мають один великий недолік - щоби люди сіли в тюрму, їх треба якимось чином спіймати і доправити до цієї тюрми. А в ситуації з Міжнародним кримінальним судом - і в суд відправити, щоби вони там на лавці підсудних посиділи, послухали справу і взяли в ній участь", - пояснює міністр.

Зміна режиму - альтернативний варіант

Глава Мін'юсту пояснює, всі міжнародні кримінальні трибунали, які функціонували до цього, завжди працювали тоді, коли відбулась зміна режиму або коли країна програла у війні, але поки що на даному етапі в Росії це не спостерігається.

"Відповідно, ризик, що ці вироки або провадження на певний час зависнуть у повітрі, є. На певних перших етапах це буде як фактор, який не дозволятиме окремим особам, які отримали вироки або щодо яких є арешти, подорожувати, відвідувати інші країни. Ну і плюс це буде певний удар по репутації. Але удар по репутації - питання не надто вагоме, тому що репутації у росіян і так уже немає", - підкреслює Малюська.

Тому, як підсумовує міністр, найефективніше все це запрацює після зміни режиму або поразки Росії у війні.

"Тотальної поразки - не просто виведення військ чи розбиття військ на території України. Це ключові фактори, які перешкоджають тому, щоби правосуддя виграло в цій війні проти брутальної сили, яку застосовують росіяни", - резюмував він.