Вимога щодо використання української обладнання при будівництві вітроелектростанцій необхідно зберегти, оскільки воно сприяє розвитку вітчизняного машинобудівного комплексу , створення нових робочих місць та збільшенню експортного потенціалу України. Таку думку висловив голова правління Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА) Андрій Конеченков.
"Позитивними результатами вимог щодо місцевої складової є створення нових робочих місць, впровадження і освоєння нових технологічних процесів, навчання на всіх рівнях фахівців з обслуговування та експлуатації вітроенергетичних установок, збільшення відрахувань до українського бюджету , можливість експорту даної технології в країни СНД", - сказав він.
В якості прикладу збільшення експортного потенціалу Конеченков навів проект виготовлення і постачання обладнання для першої вітроелектростанції в Казахстані, який в 2013 р. виграла українська компанія "Фурлендер Віндтехнолоджі" , що збирає вітрогенератори в Донецькій області.
Керівник УВЕА констатував, що подібні механізми існують у багатьох країнах, які почали активно розвивати вітроенергетику в останні роки. "У таких країнах як Бразилія, Південна Африка, Туреччина сьогодні справжній бум розвитку виробництва сучасних вітроагрегатів за ліцензіями світових виробників", - сказав він.
Коментуючи вимогу Євросоюзу про скасування правила місцевої складової в Україні, Конеченков зазначив, що європейські виробники розміщують свої виробництва в Китаї, Індії, Бразилії, Туреччини, Польщі та інших країнах.
Разом з тим, він вважає, що державі слід відкласти заплановане на 2014 р. жорсткість правила місцевої складової у вітроенергетиці. "У вітроенергетичному секторі потрібно залишити вимоги щодо місцевої складової на найближчі 2 роки на рівні 30 %", - сказав керівник УВЕА.
Парламент України ввів вимогу щодо використання українських матеріалів, обладнання та робіт при спорудженні електростанцій на ВДЕ в 2009 р. одночасно із затвердженням механізму "зелених» тарифів. Так зване правило місцевої складової покликане стимулювати іноземні компанії переносити в Україну вже працюють в інших країнах або створювати нові виробництва обладнання для відновлюваної енергетики.
C 1 липня 2013 р. претендувати на "зелений" тариф можуть тільки ті вітроелектростанції, в яких частка компонентів українського походження становить не менше 30%. З 1 липня 2014 вимога за ступенем локалізації має зрости до 50%.
Краматорська "Фурлендер Віндтехнолоджі" в 2011-2012 рр. на базі виробничих потужностей українських підприємств налагодила виробництво компонентів і збірку сучасних вітрогенераторів мегаватного класу за ліцензією німецької компанії Fuhrlaender. У проекті задіяні Краматорський завод важкого верстатобудування, Новокраматорський машинобудівний завод і низка інших підприємств.
У 2013 р. "Фурлендер Віндтехнолоджі" придбала у німецького дизайнерського бюро W2E (Wind - to - Energy) ліцензію на виробництво вітроустановок потужністю 2,05 МВт , 2,5 МВт і 3 МВт, а також виграла тендер на постачання , монтаж і обслуговування 22 вітрогенераторів загальною потужністю 45 МВт в Казахстан.
Раніше європейський комісар з торгівлі Карл де Гухт заявив, що Єврокомісія зажадала від України відмовитися від механізму підтримки національних виробників обладнання для відновлюваної енергетики з тим, щоб спростити доступ на український ринок іноземних компаній , що викликало занепокоєння серед вітчизняних виробників та інвесторів, які вже локалізували виробництва в Україні.