Підвищили ставки: як Україна активізує переговори по Донбасу

Росія продовжує саботувати мирні переговори по Донбасу. Ситуація на фронті в останні тижні загострилася, аж до того, що терористи "Л/ДНР" привели сили в повну боєготовність. Росіяни в ТКГ звинувачують офіційний Київ у зриві переговорів, а в Кремлі нарікають, що позитивної динаміки у відносинах з українською владою немає. Як команда Зеленського намагається активізувати мирний процес – в матеріалі РБК-Україна.

Попри спроби українських дипломатів прискорити "мінський процес" і видиму підтримку західних партнерів, прогресу в Тристоронній контактній групі (ТКГ) не видно. Більш того російська сторона і "запрошені" з ОРДЛО звинувачують офіційний Київ у небажанні йти на діалог. Бойовики на Донбасі в цей час почали погрожувати, що пересунуть лінію фронту вглиб підконтрольної Україні території.

Наступна зустріч в "нормандському форматі" безпосередньо залежить від виконання домовленостей, досягнутих в Парижі в грудні минулого року. Але жоден з пунктів до кінця реалізувати так і не вдалося. Навпаки, надходять повідомлення, що терористи відбудовують позиції на одній з ділянок розведення і мінують новий КПВВ. Західні партнери кажуть, що не планують відмовлятися від санкцій, але і варіантів як примусити Росію до миру поки немає.

Травневе загострення

Три тижні тому пройшли перші переговори Тристоронньої контактної групи за участі оновленої української делегації. Як уже повідомляло РБК-Україна, тепер у "мінський процес" залучені двоє заступників міністрів і троє голів профільних комітетів Верховної ради.

Співрозмовник видання тоді пояснював, що Росія буде змушена підвищити своє представництво в ТКГ, інакше її звинуватять у небажанні спільними зусиллями добиватися миру на Донбасі. Проте росіяни не тільки не додали суб'єктності своїй делегації, але і перейшли до ще більш різкої риторики.

"У дипломатів є правило заміни послів не рідше одного разу на чотири роки. Мінським угодам – шість років. Зміна складу переговірників відбулася три-чотири тижні тому, зараз можна говорити, що ці зміни не подобаються тільки окремим представникам РФ", – сказала РБК-Україна голова комітету Верховної ради з соціальної політики Галина Третьякова, яка веде гуманітарний напрям в ТКГ.

Так представник Росії на Мінських переговорах Борис Гризлов заявив, що новоприбулі учасники "загострили обстановку", тому що "продемонстрували відкрите небажання взаємодіяти з представниками Донбасу"". Варто відзначити, що нічого нового в цій ситуації не сталося. Нова команда влади, як і попередня, наполягає, що прямі переговори з бойовиками неможливі.

Більш того, в той день стало відомо, що так звані "представники Донбасу" в ТКГ є громадянами Росії. У "Мінську" у них зберігається статус "запрошених". Україна шукає варіант, як залучити до переговорів своїх громадян з-поміж переселенців і жителів ОРДЛО, які не брали участь у бойових діях та роботі окупаційних адміністрацій.

"Протягом останнього часу представники Києва активно намагаються "видавлювати" представників "ДНР" і "ЛНР" з робочих груп і ТКГ... Партія, яка називає себе "Слугою народу", ризикує перетворитися в партію "слуг війни". Це – серйозний виклик і загроза для Мінського процесу", – додав Гризлов за підсумками засідання 14 травня.

З цього моменту прогрес у переговорах зупинився, принаймні в публічній їх частини, а от на фронті почалося загострення. На річницю інавгурації Володимира Зеленського, бойовики на Донбасі оголосили мобілізацію і висунули сили до передових позицій. Терористи "ЛНР" заявили, що українські війська обстріляли робітників, які ремонтували лінії електропередач. Представники ОБСЄ цю інформацію не підтвердили.

"Якщо по нас стріляють – ми будемо відповідати. Першими ми стріляти не будемо. Ми не стріляємо по українцям, ми відповідаємо бойовикам. Якщо та сторона просто припинить стріляти, згідно з нашими Мінськими домовленостями, домовленостями в Нормандії, все б закінчилося. Але вони не знають, що з ними тоді буде", – пояснив президент на прес-конференції 20 травня.

На наступному засіданні ТКГ конструктиву в переговорах не додалося. Гризлов знову заявив, що до "київської делегації є серйозні питання", хоча, як виявилося, у відеоконференції він участі навіть не брав.

"Що стосується переговорів в цілому, то українська делегація не зірвала їх, а проявила свою принциповість і не піддалася на деякі психологічно провокативні спроби", – розповів РБК-Україна голова комітету Верховної ради з питань зовнішньої політики Олександр Мережко, який бере участь в Мінських переговорах.

Поле для компромісу

"Куратор" українського напрямку в Кремлі – заступник глави АП Дмитро Козак, 13 травня зустрівся в Берліні з помічником канцлера ФРН Ангели Меркель. Німці візит майже не коментували. Зате сам російський чиновник заявив, що на переговорах були досягнуті певні угоди про подальші кроки по врегулюванню ситуації на Донбасі.

В Україні ця новина була сприйнята неоднозначно, з оглядкою на негласне правило: "Нічого про Україну без України". Козак також зазначив, що консультації дадуть додатковий імпульс "нормандському формату" і Тристоронній контактній групі. Глава МЗС Дмитро Кулеба тоді запевнив, що ніякі рішення без участі України в Берліні не приймалися.

У німецькій столиці 2 червня побувала українська делегація на чолі з керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком – візаві Козака у "неформальній частині" переговорів по Донбасу. Перед цим Ангела Меркель ще раз підтвердила, що без прогресу в "мінському процесі" про ослаблення санкцій проти Росії мова йти не може. Судячи з подій останніх тижнів, говорити про прогрес поки не доводиться.

За підсумками зустрічі з міністром оборони Німеччини Єрмак знову наполіг, що базовий пункт для розведення сил на Донбасі і розмінування – це повне припинення вогню. Однак ОБСЄ стверджує, що обстріли на лінії фронту останнім часом почастішали. Більш того, спостерігачі зафіксували, що бойовики відбудовують позиції на ділянці розведення біля Петровського. У штабі ООС кажуть, що вони також мінують території навколо КПВВ "Золоте".

Поки єдиний трек, по якому вдалося домогтися значних результатів – це звільнення утримуваних осіб. Після зустрічі "нормандської четвірки" додому повернулися вже 96 українців. Але і тут, за словами Єрмака, подальший прогрес впирається в те, що "та сторона" не допускає до місць утримання заручників Червоний Хрест. Без цього неможливо встановити точні списки полонених і завершити обмін "всіх на всіх".

Але навіть вирішення цих завдань не знімає останнього питання, на якому повинна закінчитися війна – місцеві вибори в ОРДЛО. Заступник голови української делегації в ТКГ Олександр Мережко говорить, що головна дискусія точиться навколо особливого статусу Донбасу. Українська сторона послідовно відкидає ідею про його закріплення в Конституції. Також мова йде про контроль над кордоном, виведення іноземних військ, безпеку та інші пункти, без яких провести вибори не можна.

"Ми пропонуємо Росії дуже просте рішення, щоб ми ніколи не перетнули нашу "червону лінію" – суверенний контроль над кордоном. І замість ми готові вести переговори про особливий статус цих регіонів у межах України, але без права накладати вето на будь-які загальнонаціональні рішення", – заявив Дмитро Кулеба.

Мережко вважає, що всі народні депутати, незалежно від фракцій і політичних уподобань, готові обговорювати документи, передбачені Мінськими домовленостями.

"Але тут необхідно, щоб російська сторона займала конструктивну і реалістичну позицію і дотримувалася всіх зобов'язань, покладених на неї як в межах Мінських домовленостей, так і в межах комюніке Нормандського саміту", – уточнив глава комітету Ради з зовнішньої політики.

Тим часом прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков сказав, що Кремль "не може похвалитися позитивною динамікою в розвитку діалогу на вищому рівні" з Україною. Можливо, діалогу посприяють наслідки коронакризи і гніт санкцій.