Забіг з олігархом: чого Коломойський і ПриватБанк домагаються в судах

Надто великий, щоб впасти. Саме так говорили фінансові аналітики про ПриватБанк незадовго до його націоналізації в грудні 2016 року, тим самим виключаючи банкрутство та виведення банку з ринку. Подібний аргумент використовували в НБУ і Мінфіні, пояснюючи, чому держава була змушена рятувати банк, вливши в нього 155 млрд гривень.

Луснувший "Приват" загрожував би не тільки вкладникам, які могли втратити свої депозити, але і фінансовій стабільності країни в цілому. І хоча ПриватБанк вже майже три роки належить державі, його колишні власники – Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, не залишають спроб повернути собі фінустанову.

І якщо в кінці 2016 року у своєму листі до Кабміну бізнесмени просили про націоналізацію банку, тепер екс-акціонери наполягають, що угода була несправедливою. Час від часу вони, переважно Коломойський, заявляють про свої права на "Приват", нервуючи вкладників і дратуючи західних кредиторів, зокрема, МВФ.

У Фонді очікують, що влада продовжить домагатися від Коломойського і Боголюбова компенсації збитків за доведення банку до неплатоспроможності. І, зрозуміло, не підтримають рішення, спрямовані на повернення "Привату" колишнім власникам.

За останні кілька років юристи олігархів подали в українські суди ряд позовів, вимагаючи, серед іншого, визнати недійсним рішення НБУ, що дали привід визнати банк неплатоспроможним. Крім того, екс-акціонери хочуть розірвати договір про купівлю Мінфіном банку за 1 гривню у Фонду гарантування вкладів і, власне, повернути собі акції банку.

Коломойський в березні цього року говорив про те, що банк йому як такий не потрібен, але він хоче отримати компенсацію – як мінімум 2 млрд доларів. Саме стільки, за його словами, становив капітал банку на момент націоналізації.

В НБУ, втім, це неодноразово спростовували, запевняючи, що в банку був негативний капітал, і підтверджували це висновками незалежних експертів. Ключова проблема в банку, за версією НБУ, була в тому, що він кредитував пов'язаних з акціонерами компанії, які ці кредити не обслуговували.

З боку Коломойського вимога про компенсацію поки залишилося на рівні публічних заяв, і не є предметом судових позовів. Навпаки, нові власники та керівництво банку намагаються стягнути гроші з екс-власників, щоб відшкодувати витрати при націоналізації.

І якщо Коломойський і Ко вибудовують лінію нападу через українські суди, то ПриватБанк, вже будучи державним, судиться зі своїми колишніми власниками за кордоном. Наприклад, минулого тижня суд у Лондоні став на бік банку, дозволивши розглядати у британській юрисдикції позов про стягнення з екс-власників 3 млрд доларів. І поки цей процес буде тривати, продовжить діяти всесвітнє заморожування активів Коломойського і Боголюбова, через яке вони обмежені у видатках і угодах.

На думку керуючого партнера адвокатського об'єднання "Чудовський та партнери" Ігоря Чудовського, всі винесені українськими судами рішення у справах ПриватБанку теоретично можуть мати вплив на лондонський арбітраж. Але тільки в якості письмових доказів, допустимість і вагомість яких буде розглядатися нарівні з іншими доказами, зазначив Чудовський.

"Яке б не було винесено рішення в Україні, воно не стане преюдицією при розгляді справи в Лондоні. До речі, будь-який вердикт, винесений лондонським комерційним арбітражем, не є обов'язковим для виконання на території України, оскільки Україна не є членом Гаазької конвенції про визнання і виконання іноземних судових рішень у цивільних та комерційних справах", – пояснив юрист.

Він уточнив, що регламентом Лондонського суду міжнародного арбітражу не встановлені терміни розгляду спору, тому і ця справа може розглядатися скільки завгодно.

В Україні до останнього часу для ПриватБанку судові тяжби складалися не найкращим чином. Минулого четверга, 17 жовтня, повинні були відбутися дебати в Господарському суді Києва за позовом Коломойського і компанії Triantal Investments (володіла понад 16,5% акцій банку до націоналізації) про повернення їм акцій. Але за день до дебатів суддя призупинила розгляд справи.

"Причина призупинення, наскільки я знаю, – до розгляду іншої судової справи, яка не розглядається в господарському суді Києва, але розглядається в Україні в іншому суді", – сказав журналістам в. о. голови Госпсуду Києва Петро Паламар.

При цьому, як пояснив РБК-Україна інформований співрозмовник, знайомий з деталями цього процесу, сторони очікували, що після дебатів суддя прийме рішення. "Про припинення справи не йшлося, це дещо нас здивувало. Але, ймовірно, суддя вирішила не поспішати і не брати на себе відповідальність", – припустив співрозмовник.

Юридичний радник ПриватБанку Андрій Пожидаєв пояснив журналістам, що банк і раніше наполягав на необхідності призупинити справу до рішення в адмінсудах.

Що ж стосується "іншої судової справи", про яку згадав Паламар, мова йде про апеляцію на рішення Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК). У квітні цей суд буквально за кілька днів до другого туру виборів президента прийняв рішення про незаконність націоналізації ПриватБанку.

Наприкінці травня Нацбанк оскаржив це рішення, і справу передали на розгляд в Шостий апеляційний адмінсуд. Однак провадження поки не відкрито, і коли це станеться – невідомо. Отже, незрозуміло, коли до розгляду справи повернеться і Госпсуд.

Цікаво, що Госпсуд кілька разів переносив засідання по справі ПриватБанку, і, за великим рахунком, міг не дотягувати до дебатів, призначаючи їх на 17 жовтня, а ще раніше призупинити розгляд, пославшись на необхідність дочекатися рішення по апеляції. Чому таке рішення суд прийняв тільки зараз – сказати складно. Але пауза сама по собі анітрохи не виглядає дивною, враховуючи резонанс навколо спору між Коломойським і ПриватБанком.

Ще навесні рішення Окружного адмінсуду на користь екс-власників багато хто пов'язував з початком зміни влади. Мовляв, суд, розуміючи, що в кріслі президента Петра Порошенка змінить бізнес-партнер Ігоря Коломойського, вирішив проявити лояльність до нової влади. Володимир Зеленський, до речі, довгий час вкрай обережно коментував питання "Привату", по суті, уникаючи конкретики.

На прес-марафоні Зеленський сказав, що у нього не було розмов з Коломойським щодо ПриватБанку і що він займає у цьому питанні "державницьку позицію". Президент визнав проблему з прийняттям чесних рішень у судах, але сказав, що на суди не впливає і суддям не дзвонить.

Проблемна ситуація з ПриватБанком є одним з найбільших ризиків, що перешкоджають новій програмі МВФ для України. Без Фонду країні буде вкрай непросто залучати позики від інших кредиторів, особливо в наступний рік великих зовнішніх виплат за позиками.

Саме для Зеленського і нової влади в цілому зараз невигідно будь-яке рішення суду по ПриватБанку, яке задовольнить Коломойського. Глава держави буде першим, на кого поллється критика у підтримці одіозного олігарха, не кажучи вже про те, як це буде сприйнято західними партнерами.

Як це може бути – показала історія з матеріалом Financial Times, яке місяць тому з посиланням на прем'єр-міністра Олексія Гончарука написало, що влада шукає компроміс з Коломойським щодо ПриватБанку. Стаття була опублікована як раз під час візиту до Києва місії МВФ. Незадовго до публікації FT Гончарук був зафіксований на фото за одним столом з президентом і Коломойським, що стало приводом для пліток і домислів, в тому числі і з приводу переговорів щодо ПриватБанку.

В Кабміні, то чи спростовуючи це, то виправдовуючись, сказали, що уважно вивчають ситуацію навколо банку, але ні з ким не домовляються. Тільки навряд чи ця відповідь задовольнила експертів МВФ, які залишили Київ без конкретики про нову програму. Глава НБУ Яків Смолій заявив в п'ятницю у Вашингтоні, що питання Приватбанку не стоїть на переговорах з МВФ, але це питання потребує вирішення.