Пост здав, пост прийняв: як у Порошенка готуються до передачі влади Зеленському

Володимир Зеленський звинуватив Верховну раду у затягуванні його інавгурації, вимагаючи призначити її на 19 травня. Він також незадоволений, що Петро Порошенко в останні тижні своєї каденції проводить масові кадрові ротації, користуючись зволіканням з інавгурацією. У команді чинного президента запевняють, що вони, навпаки, зацікавлені в тому, щоб якомога швидше передати владу. Але при цьому визнають, що деякий час президенту Зеленському доведеться миритися з кадрами, призначеними нинішнім главою держави. Детальніше – у матеріалі РБК-Україна.

Верховна рада вже на цьому тижні планує призначити дату інавгурації обраного президента Володимира Зеленського. Політик і його команда наполягають на тому, що церемонія повинна відбутися 19 травня. Про це він у черговий раз нагадав минулої п'ятниці, записавши відеозвернення.

Зеленський звинуватив депутатів у затягуванні інавгурації через боязні дострокових виборів. Його критика була спрямована і проти чинного президента Петра Порошенка, якому він дорікнув в "активних перестановках у вищому командуванні армії", спробах "пропхати свого голову Нацради з питань радіо і телебачення" і призначення суддів Верховного суду, "серед яких юрист "Рошен", судді Майдану і родичі пана Ківалова" (Сергій Ківалов, екс-голова ЦВК, - ред).

Зеленський закликав народних депутатів "зупинити ці політичні судоми кульгавої качки", оскільки "країні потрібна нормальна робота всіх інституцій". "Народ не повинен чекати, поки хтось наназначається перед довгою відпусткою", – сказав він.

Зберігаючи вплив

У відповідь на відеозвернення Зеленського в Адміністрації президента заявили, що призначення дня інавгурації – прерогатива Верховної ради. В АП нагадали, що до інавгурації Петро Порошенко "залишається чинним главою держави і несе відповідальність за ситуацію у країні".

Відеозвернення Зеленського у команді Порошенко сприйняли в багнети, запевняючи, що самі хочуть швидше передати владу, бо не мають наміру затягувати з датою інавгурації. "Тоді у нього буде мінімум відмовок і приводів для таких випадів, як в останньому відео. Після інавгурації він має призначати свої кадри, яких у нього немає. Всі між собою сваряться. Там різні групи людей, вони хочуть просунути своїх людей на посади. Група "Кварталу" старих призначати не хоче, розуміючи, що це обрушить їх рейтинг", – міркує один зі співрозмовників в оточенні Порошенка.

Вчора спікер Верховної ради Андрій Парубій сказав, що з днем інавгурації потрібно визначитися на цьому тижні. Але, на думку депутатів, опитаних РБК-Україна, у вівторок, 14 травня, парламент навряд чи встигне розглянути це питання. Адже всі постанови із запропонованими датами повинен ще проаналізувати регламентний комітет. А значить голосування за призначення інавгурації може відбутися у середу або у четвер, допускають парламентарі.

У "Блоці Петра Порошенко" вже заявили, що готові підтримати будь-яку з п'яти постанов з датою інавгурації, яка буде винесена на обговорення у парламент. "Ми будемо голосувати за будь-яку дату. Коли відбудеться ця передача влади, лежить у площині повноважень Верховної ради. Як тільки рішення буде прийнято, президент Порошенко готовий передати всі повноваження і всю інформацію", – заявила вчора представник президента в Раді Ірина Луценко. У той же час глава фракції БПП Артур Герасимов заявив, що відразу після рішення профільного комітету вони вирішать, за які саме постанови голосувати.

Непублічно в керівництві БПП визнають, що ультимативне відео Зеленського змусило багатьох у президентській фракції переглянути свою позицію. "До цього відео, принаймні, керівні особи президентської фракції БПП збиралися підтримувати запропоновану Зеленським дату інавгурації -19 травня. Зараз, після цього наїзду, багато хто у фракції вважає, що Зеленського потрібно поставити на місце. Адже тепер все буде виглядати так, що, голосуючи за 19 травня, ми злякалися і пішли у нього на поводу. Тому є ідея взагалі призначити на 18 травня або ж на 20 травня. 19-го - пам'ятна дата (День пам'яті жертв політичних репресій, - ред.), у цьому полягає об'єктивна проблема", – зазначає співрозмовник у керівництві фракції.

Однак учора на засіданні фракції БПП не всі депутати підтримали призначення інавгурації на 18 травня. Зокрема, Рефат Чубаров зазначив, що 18 травня - День депортації кримських татар. Тому у фракції заговорили про ще одну можливу дату - 17 травня.

Кадровий резерв

В останні тижні своєї каденції Порошенко дійсно провів ряд кадрових перестановок, зокрема, у силовому блоці. Минулого тижня він звільнив Сергія Наєва з посади командувача Операцією об'єднаних сил (ООС) на Донбасі, призначивши замість нього заступника начальника Генштабу Олександра Сирського. До речі, радник Зеленського з питань безпеки і оборони Іван Апаршин позитивно оцінив призначення Сирського у командування ООС. День потому Порошенко звільнив і командувача Національної гвардії України Юрія Аллерова.

"Наєв був непоганим, але Сирський більш авторитетний, – пояснює джерело у команді Порошенка. – Ця ротація виходить з тієї логіки, що його буде складніше "збити", так як він користується великим авторитетом серед військовослужбовців. І знайти аргумент, щоб його прибрати буде дуже складно. А з звільненням Аллерова все простіше – він "злився" під Авакова".

На початку травня пішов з посади голова Нацради з телерадіомовлення Юрій Артеменко, п'ятирічний термін повноважень якого закінчувався у липні цього року. Замість цього він отримав від Порошенка посаду в Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації. На місце Артеменка Порошенко призначив Володимира Горковенка, який до цього часу очолював департамент інформаційної політики АП.

Закон не обмежує президента у питаннях призначення чотирьох членів Нацради, тоді як звільнити представника цього органу без його заяви до закінчення строку повноважень дуже складно. Тому, провівши таку ротацію, команда Порошенка, по суті, зберегла за собою вплив у Нацраді – органі, який здійснює контроль за дотриманням законодавства телеканалами та радіомовниками, підтвердили РБК-Україна джерела в АП.

"Є люди, які пропрацювали з нами п'ять років. І, якщо ті чи інші люди просять їх працевлаштувати, то чисто по-людськи ми також повинні їх послухати. Адже очевидно, що коли в АП прийде нова людина, вона буде формувати свою команду", – пояснює один із соратників Порошенко.

Люди в спадок

Володимир Зеленський як після перемоги на виборах, так і у ході виборчої кампанії неодноразово піддавав критиці кадрові призначення Порошенка і не приховував планів розставити нових людей на ключові посади.

"Лакмусовим папірцем, що визначає зміни в країні, стануть кадрові призначення, а саме – голови СБУ, генерального прокурора, міністра закордонних справ і міністра оборони, – раніше заявляв один з радників Зеленського Олександр Данилюк. – Це чотири призначення, які визначать вектор руху в майбутньому".

Призначення на посади, зазначені Данилюком, відносяться до компетенції глави держави. Про плани замінити генпрокурора Юрія Луценка обраний президент сказав ще 21 квітня після завершення голосування у другому турі. Втім, у цьому питанні Зеленський може виявитися заручником законодавства. Тим більше що, всупереч наміру "змінювати стару команду", призначені Порошенко керівники ГПУ, СБУ і міністерства оборони не поспішають покидати займані посади.

Генпрокурор Юрій Луценко заявив, що "не бачить ні юридичних, ні моральних підстав писати заяву про відставку". Правда, ще восени минулого року він планував залишити свою посаду після президентських виборів, щоб повернутися у політику.

Шестирічний термін повноважень у Луценка закінчується у травні 2022 року. Але, крім заяви за власним бажанням, у президента є кілька способів відправити генерального прокурора у відставку. По-перше, глава держави може запропонувати парламенту звільнити керівника ГПУ на підставі подання кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів або Вищої ради правосуддя. По-друге, Рада має право звільнити генпрокурора у разі несплати ним аліментів на утримання дитини. По-третє, якщо депутати висловлять йому недовіру. Причому в останньому випадку не вимагається участь президента.

Іншими словами, без заяви Юрія Луценка зняти його з посади буде проблематично. За інформацією РБК-Україна, рішення Луценка залишитися в кріслі погоджено з командою Порошенка.

"У нас з Луценком консенсус: він не пише заяви про відставку, а ми в БПП натомість забезпечуємо йому, щоб у Раді не було 226 голосів за його відставку", – сказало у розмові з виданням джерело в близькому оточенні Порошенка. Подібна ситуація і з головою СБУ Василем Грицаком, і з міністрами оборони й закордонних справ – звільнити їх і призначити нових людей Зеленський зможе тільки зі згоди парламенту.

"Грицак поки теж не збирається писати заяву. Тому немає правових підстав ініціювати у парламенті питання про його відставку. Єдине, що по прокуратурі ситуація простіше, оскільки там всіх заступників призначає сам генпрокурор. В СБУ заступників, керівників департаментів та керівників в областях призначає президент, але за поданням голови СБУ. А звільняє самостійно", – говорить один зі співрозмовників на Банковій.

Не збирається йти з посади і міністр оборони Степан Полторак. Він заявив, що буде виконувати свої функції, "поки йому довіряє президент, Верховна Рада і народ України". За словами Полторака, у нього поки не було розмов про його майбутнє з новообраним президентом.

Поки у відставку зібрався тільки міністр закордонних справ Павло Клімкін. Він вважає, що у нового президента повинна бути можливість вибирати, з ким йому працювати у сфері зовнішньої політики і оборони.

Щоправда, і у Порошенка не хочуть, щоб Клімкін залишався главою МЗС. "Зеленський пропонував йому залишитися, але він відмовився. Якщо залишається Клімкін, тоді ми поділяємо з командою Зеленського відповідальність за міжнародну політику. А ми хочемо, щоб він ставив свою людину і самостійно розгрібав це", – пояснив виданню один із соратників Порошенка.