Вже цієї зими кияни можуть обрати нового мера столиці. Поки що, згідно з соціологічними дослідженнями, другий тур практично не залишає шансу Віталію Кличку залишитися на посаді столичного градоначальника. І мабуть, не безпідставно. У вересні Кабмін прийняв рішення про звільнення Кличка з посади голови КМДА, яке президент Володимир Зеленський досі не підписав. На початку жовтня в першому читанні Верховна рада прийняла новий закон "Про столицю", який остаточно розділить повноваження голови Київради і голови КМДА. Чому Кличко фактично втратив мерське крісло – в матеріалі для РБК-Україна.
Кабінет міністрів прийняв рішення про звільнення Віталія Кличка з посади голови Київської міської державної адміністрації ще 4 вересня. Однак президент Володимир Зеленський відповідний указ про зняття з Кличком повноважень глави КМДА не підписав.
Все це час не вщухає обговорення дати можливих дострокових виборів до Київради. В оточенні президента звучала дата 8 грудня. Проте пізніше в інтерв'ю журналістам перший заступник глави парламентської фракції "Слуга народу" Олександр Корнієнко заявив, що влада не встигає здійснити перезавантаження влади в Києві, і що вибори в столиці можуть відбутися навесні одночасно з місцевими виборами по всій Україні.
Наступний хід Верховна рада зробила 3 жовтня, у першому читанні, прийнявши новий закон "Про столицю". Документ передбачає поділ повноважень голови Київради і КМДА, створення магістрату, відновлення районних рад. Кількість депутатів міськради пропонується скоротити до 80, тоді як зараз їх 120.
Крім боротьби законодавчої Кличка, щоб зберегти свої позиції, провів низку кадрових рокіровок. Двадцять третього вересня Кличко представив свого нового радника - Максима Бахматова. Раніше він був керуючим партнером інноваційного парку UNIT.Центр Василя Хмельницького, до того займався розвитком "Експоцентру України" (ВДНГ). Бахматова Кличко поставив на місце двох своїх заступників – Дмитра Давтяна і Олександра Спасибко. Наостанок звільнені чиновники не побоялися різко розкритикувати свого шефа, і спростували слова Кличка про те, що вони самі написали заяви про звільнення.
"Пан Кличко на пресконференції заявив, що я написав заяву про звільнення з посади заступника голови КМДА. З етичних міркувань не критикуватиму. Скажу лише, що заяву не писав, писати не збираюся, а про це довідався з новин", – написав тоді заступник голови КМДА Давтян.
На думку Давтяна, заяву, яка не відповідає дійсності, Віталій Кличко зробив під впливом "зовнішніх сил".
"Голова КМДА бореться за своє політичне майбутнє, і тут вже не до сентиментів чи чоловічої гідності. Шкода, що мер столиці нашої держави не зміг опиратися зовнішнім силам та поставив їхні інтереси вище самих киян. Мій вибір – й надалі працювати на благо киян!", – резюмував Давтян.
Ще однією такою спробою відбілити виглядало звернення до парламенту від 19 вересня з проханням розпустити Київраду і призначити дострокові вибори. Таким чином Кличко хотів і "умити руки", показавши людям прагнення звільнити непокірних депутатів, і показати також, що мер нібито не боїться перевиборів і контролює ситуацію в місті.
З останнім, щоправда, не вийшло, так як Кличко досі не може скликати сесію Київради - відсутній кворум. Демонстрація влади обернулася демонстрацією безсилля.
Гучною справою останніх місяців, яка і визначило градус взаємодії мера Києва і адміністрації Зеленського, став конфлікт між столичним градоначальником і главою ОП Андрієм Богданом. Богдан заявляв, що до нього зверталися адвокати одного з "смотрящих" по Києву і нібито пропонували 20 мільйонів доларів за те, щоб Кличко залишився керувати КМДА.
"До мене приходив один з адвокатів, який представився адвокатом одного з "смотрящих" Києва, який заважає пану Кличку ефективно управляти містом, і висловив таку пропозицію, що робота з місцевим бюджетом КГС і КМДА дозволяє отримати 40 млн доларів на рік. Він попросив не чіпати главу КМДА і запропонував цей бюджет розділити навпіл ", - заявляв Богдан.
Також глава офісу президента тоді заявив про звернення до правоохоронних органів за фактами корупції на будівництві трьох мостів.
"Є перелік фактів, які оприлюднили журналісти. Щодо будівництва Подільсько-Воскресенського моста вартістю 6 млрд гривень - виграла фірма-прокладка, яка перераховує гроші підряднику "Кузні на Рибальському", - сказав він.
Ще один факт стосується тендеру на реконструкцію Шулявського мосту, який виграла фірма, яка належить скандальному забудовнику Максиму Микитасю.
НАБУ відкрило кримінальне провадження проти Кличка. Державне бюро розслідувань у липні також відкрило розслідування щодо земельної махінації з орендою земельної ділянки на вул. Ямській, 23-Б, в Голосіївському районі Києва. Кличко сам визнав, що є фігурантом двох справ, які ведуть у ДБР, і зізнався, що проігнорував допити.
Про корупцію в стінах мерії розповідали і самі депутати. Депутат Київради Ілля Сагайдак публічно заявив про те, що Служба безпеки розслідує ряд злочинів, скоєних столичними чиновниками:
"Кличко на камеру продовжує заявляти, що всі звинувачення в корупції в стінах мерії та КМДА - чутки і вигадки журналістів. Я поцікавився у СБУ про те, як воно насправді. Ось відповідь від Головного управління СБУ в Києві та Київській області. Досудові розслідування ведуться по ряду кримінальних проваджень щодо зловживань службовим становищем посадовими особами КМДА, щодо розкрадання бюджетних коштів, незаконного виділення землі тощо", - писав він на своїй сторінці в Facebook.
На думку киян, загальний стан Києва за час правління Кличка погіршився, що і викликало високий запит на оновлення влади. І за всі роки перебування Кличка у владі у жителів столиці накопичилося до нього чимало претензій. Наприклад, за останні 5 років в Києві не відкрилося жодної нової станції підземки. Тільки в 2019 році почалося будівництво метро на Виноградар.
Також каденція Віталія Кличка запам'яталася киянам численними "втомленими мостами". При чому, навіть нові мости. Тут досить згадати історію з велопешеходным мостом між аркою Дружби народів та Володимирською гіркою – так званим "мостом Кличка", який дуже часто потрапляє в епіцентр скандалу. То на "мосту Кличка" тріснуло бокове скло, яке було захистом і певною страховкою після перил, то в скляних вставках споруди оселилися мухи, то тріщини пішли по огорожі мосту.
Пригадаємо ситуацію з Шулявським шляхопроводом – у 2017 році у нього обвалилася частина дорожнього полотна. Саме інфраструктурні провали – це те, що найчастіше пригадують меру в негативній конотації.
З самих недавніх випадків – відкриття відреставрованої лінії швидкісного трамвая на Борщагівці. Там вже на наступний день після відкриття зійшов з рейок трамвай. Також користувачі транспорту помітили вкрай низька якість ремонту.
І таких випадків у столиці відбулося багато. Це і несправні зливові каналізації на щойно відремонтованих локаціях, і безперервні скандали навколо незаконного будівництва. Ще один масштабний провал нинішньої столичної влади – впровадження електронного квитка. Анонсували нововведення ще кілька років тому. Тестотвую експлуатацію почали восени 2018 року. Запуск проекту то і справа переносили, і тільки через рік – з 25 жовтня 2019 система, можливо, запрацює повноцінно.
Відповідно до даних соціологічного опитування "Фонду Інноваційних Проектів", рейтинг нинішнього мера Києва Віталія Кличка впав до рекордно низького рівня з того часу, як його обрали на посаду очільника столиці.
Згідно з результатами дослідження, аж 77,6% респондентів зазначили, що за роки роки мерства Віталія Кличка життя людей не покращилося, а 67,4% – що Київ став брудним містом "з горами сміття, реклами та занедбаними парками".
Найбільш важливими проблемами міста респонденти вважають погану якість питної води в кранах (44,6%), незадовільну якість роботи київської влади (34,1%), велику кількість автомобілів на тротуарах (33,3%), поганий стан рухомого складу громадського транспорту (31,2%).
Щодо особистих проблем, то як найбільш вагомі вказані погана якість питної води в кранах (29,3%), незадовільна якість київської влади (20,6%), автомобілі на тротуарах (16,5%), збільшення кількості заторів (15,5%) та поганий стан громадського транспорту (14,9%).
Крім того, на разі Кличко, схоже "націлився" і на особливе місце для кожного українця - Алею Небесної Сотні. За словами екс-директора Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятровича, Кличко наполягає на тому, щоб знову відкрити для транспорту Алею Героїв Небесної Сотні.
"Сподівання людей на те, що ми збережемо цю вулицю в такому вигляді, як вона є, насправді є марними… Алея Героїв Небесної Сотні, на жаль, знову може бути відкрита для проїзду. Ми знаємо, що дуже серйозний тиск, зокрема - і на нас, чинився з боку київської влади, для того, щоб її відкрити, знову зробити її проїзною… З боку Віталія Кличка, безпосередньо. Київ зацікавлений в тому, щоб цю вулицю відкрити", - сказав Володимир В’ятрович.
При цьому він наголосив, що в разі, якщо вулицю справді відкриють, то поступово вивітриться і пам’ять про загибель Небесної Сотні.
Не останню роль у майбутньому Кличка відіграє колосальний політичний, медійний і навіть адміністративний ресурс в руках нинішньої влади. Кличко, у якого не залишилося жодного політичного союзника, ні своєї опори в міськраді, протиставити їй нічого не зможе. Результати соціологічних вимірів показують, що Кличко при наявності нормальної альтернативи мерське крісло втратить.