На порозі газової кризи. Як Росія шантажує ЄС і чого чекати Україні

Росія штовхає Європу в газову кризу. Москва йде ва-банк, чинячи тиск на країни ЄС. Чи вдасться Кремлю дотиснути Євросоюз і домогтися зняття санкцій або ж його план провалиться – нижче в матеріалі РБК-Україна.

Росія вже третій місяць поступово і цілеспрямовано посилює енергетичні проблеми в Євросоюзі і Україні. Москва, скорочуючи поставки газу, намагається змусити Європу змінити позицію щодо війни в Україні, піти на поступки і пом'якшити санкції, якщо не зовсім їх скасувати.

І це при тому, що сама РФ, зменшивши обсяги експорту, продовжує отримувати надприбутки від продажу енергоресурсів через високі ціни на світовому ринку. Доходи російських компаній від продажу нафти і газу в Європу з березня збільшилися вдвічі і практично покривають втрати Москви від введення санкцій.

Шантаж Росії частково вдається – Європа йде на деякі поступки. У травні більшість європейських компаній прийняли умови РФ платити за газ в рублях, хоча спочатку і в Єврокомісії, і в ряді країн ЄС назвали це неприйнятним. Адже така форма оплати фактично є обходом санкцій.

У підсумку, враховуючи безвихідність ситуації, умови Росії довелося прийняти. Адже Москва почала відключати від газу компанії, які відмовилися від нових умов, а альтернативи поставок газу не було. Першими відключили компанії Польщі та Болгарії. Але ці країни змогли швидко перейти на інших постачальників – дозволила інфраструктура та обсяги споживання.

У червні "Газпром " зробив другий крок шантажу – зупинив дві газотурбіни на "Північному потоці-1". Через це поставки газу в Європу скоротилися більш ніж наполовину – з 170 до 67 млн кубометрів на добу.

Офіційна причина - "Газпром" через санкції не може отримати з ремонту турбіни Siemens. До того ж до 28 червня перекритий "Турецький потік" для проведення профілактичних робіт. А днями з'явилася інформація, що "Газпром" у другій декаді липня має намір зупинити СП-1 на плановий ремонт. Не можна виключати, що терміни робіт можуть продовжити. І в такій ситуації без російського газу заповнити сховища в ЄС до жовтня на 80-90% не вийде.

Міністр економіки Німеччини Роберт Хабек вже назвав скорочення поставок по СП-1 економічною атакою Росії на Європу. "Ми знаходимося в стані газової кризи. Відтепер газ - це дефіцитний товар. Ціни вже сьогодні високі, і нам слід приготуватися до їх подальшого підвищення", - підкреслив Хабек.

Європа чекає перекриття газового вентиля

В ЄС очікують, що через деякий час поставки газу з РФ припиняться повністю. Щоб врятувати становище, в Європі почали активно шукати альтернативні варіанти.

Німеччина збирається розморозити вугільні електростанції і продовжити термін використання атомних АЕС, які планували закрити до кінця року. Про збільшення вугільної генерації заговорили в Австрії та Італії – країнах, які разом з Німеччиною більше за інших в ЄС залежать від поставок газу з Росії.

Крім того, доведеться скорочувати споживання газу і населенню, і промисловості Європи. У цьому випадку в ЄС побоюються суспільного невдоволення.

У Росії вже практично не приховують, що своїми діями намагаються домогтися запуску СП-2. "Ви знаєте," Північний потік-2", дві нитки знаходяться під тиском і газ можна сьогодні почати поставляти в Німеччину. Він не запущений, тому що не сертифікований", - заявив днями глава "Газпрому" Олексій Міллер.

СП-2 був заморожений ще восени минулого року. РБК-Україна детально писало про це в грудні.

Генеральний директор консалтингової компанії "Нафтогазбудінформатика" Леонід Уніговський вважає, то поставки газу по СП-1 і через Україну повністю припиняться вже в кінці осені. Тим самим Росія намагатиметься змусити Європу запустити СП-2.

"Розрахунок Росії на те, що німецький бюргер, французький обиватель, враховуючи, що в парламенті Франції 89 депутатів від Партії Марі Ле Пен, в Італії є серйозне лобі – почнуть сильно тиснути на уряд через підвищення ціни газу і проблем з опалювальним сезоном",- міркує співрозмовник.

На його думку, переважить або інформаційний вплив, в тому числі і за допомогою України, що війну треба зупиняти, використовуючи санкції і примушуючи виконувати Росію умови світової спільноти, або ж переможуть побоювання урядів країн Європи, через які політики підуть на ганебний крок, піддавшись шантажу і запустивши СП-2. При цьому, як вважає Уніговський, уряд Німеччини все ж встоїть, а тому газопровід не сертифікують і не запустять.

Директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко також сумнівається, що Німеччина поступиться Росії. Нещодавно Берлін пішов назустріч Москві, виділивши кредит в 10 млрд євро для порятунку від банкрутства колишньої "дочки" "Газпрому" Gazprom Germania. Але тиск РФ після цього не знизився.

"Я думаю, що більше кроків назустріч Німеччина робити не буде", - зазначив Харченко. Зараз, вважає він, головне завдання - збити ціни. Ринок енергоресурсів знаходиться в постійній напрузі і ціни реагують практично на кожну новину від "Газпрому".

Наприклад, після інформації про ремонт СП-1 в липні ціна газу на споті перевищила 1500 доларів за тисячу кубометрів. Допомогти знизити ціну газу і нафти, вважає Харченко, можуть США за рахунок збільшення поставок LNG і енергоресурсів з Венесуели, Іраку та Сирії.

Заповнення сховищ і конфлікт з Вітренко

Зростання цін на газ, безумовно, ускладнює його закупівлю і Україною. Зараз НАК "Нафтогаз України" практично не імпортує ресурс через високу ціну і брак коштів на закупівлю. Але до жовтня за рішенням уряду в сховищах необхідно накопичити 19 млрд кубометрів – ця цифра враховує максимальні ризики в процесі підготовки і проходження опалювального сезону.

Цей план включають в себе 10 млрд кубів вже наявних в ПСГ (на початок червня), плюс 4 млрд кубів власного видобутку з червня по вересень і 5 млрд кубометрів, які ще належить імпортувати. Враховуючи округлення цифр, імпорт може бути ближче до 6 млрд кубометрів. У НАК не згодні з таким обсягом, вважаючи, що він завищений. Раніше в компанії говорили про можливість закупівлі до 3 млрд кубометрів газу з імпорту.

За інформацією РБК-Україна, минулого тижня на нараді у прем'єра виник конфлікт між Денисом Шмигалем і Юрієм Вітренко саме з приводу обсягів закачування газу в ПСГ. Це підтвердили кілька джерел, які були свідками публічного спілкування прем'єра і глави НАК.

"Була серйозна перепалка з вживанням неприємних виразів главою НАК. Він відмовлявся складати графік закачування, наполягаючи, що стільки газу не потрібно", – заявив один зі співрозмовників.

Вітренко вважає, що 19 млрд кубометрів газу – це занадто багато. На зиму, навіть із запасом, буде достатньо і 15 млрд.про це, за інформацією видання, він заявив на нараді в досить некоректній формі, чим і викликав обурення прем'єра, і підтвердив на прес-конференції.

"Якщо уряд хоче забезпечити рівень 19 млрд кубометрів газу, тоді, особливо враховуючи графік, коли це треба робити, – це вже завдання уряду забезпечити необхідне фінансування для закупівлі такого обсягу імпортного газу", – заявив Вітренко під час спілкування з журналістами.

"Нафтогаз" сподівається отримати від уряду 226 млрд гривень в поточному році, в тому числі, і для закупівлі газу. "Газу вистачає тим, хто платить ринкову ціну", – підсумував Вітренко.

У цю суму входить компенсація боргів облгазів і газзбутів на 76 млрд гривень, а також різниці ціни газу за спеціальними зобов'язаннями для потреб населення – 150 млрд гривень. Кошти мають виділятися зі спецфонду за рахунок надходжень іноземних донорів. Саме таке формулювання прописана в проекті закону, який ще не прийняла Рада.

Глава НАК розраховує, що гроші в спецфонд надійдуть за рахунок "енергетичного" ленд-лізу від донорів США. Тобто, як варіант, НАК хоче отримати газ у тимчасове користування на два роки, а потім повернути його.

"Оскільки ленд-ліз принаймні гіпотетично означає, що вам дають у тимчасове користування зброю і ви повинні потім повернути, ми сказали, що в такій ситуації ми можемо говорити про те, що ми повернемо ці обсяги газу, наприклад за два роки. Також враховуючи, що ми беремо газ про запас і він не буде спожитий, також якимось чином ми зможемо потім його віддавати", - повідомив Вітренко на прес – конференції, додавши, що це один з варіантів, який обговорюється із західними партнерами.

Поки донори не підтвердили свою згоду виділяти гроші на газ. Але якщо фінансування "Нафтогазу" зі спецфонду буде зафіксовано в законі, то компанія отримає підстави в перспективі вимагати виконання цієї норми. Або ж невиконання рішення уряду про закачування газу може бути виправдане невиконанням закону про фінансування.

Частково НАК самостійно зможе забезпечити кошти на імпорт невеликого обсягу газу за рахунок кредитів, у тому числі від ЄБРР. Банк вже прийняв рішення про виділення 300 млн доларів для компанії. Поки надійшло 50 млн як компенсація втрат видобутку.

За словами Вітренка, кредит може бути істотно збільшений. Але джерела видання на банківському ринку говорять, що поки переговори з цього питання не велися. Зараз загальний кредитний пакет від ЄБРР становить 1 млрд доларів, включаючи 300 млн на газ.

Крім того, за словами Вітренка, НАК хоче залучити частину коштів від реалізації активів "Укртранснафти", що на сьогоднішній день, за словами джерел, виглядає досить проблематичним.

Вже в наступному опалювальному сезоні проблема може бути навіть не з фізичною наявністю газу або вугілля, якого в Україні достатньо, а з можливістю їх використовувати. Якщо в результаті російських атак будуть пошкоджені або знищені генеруючі потужності, то запаси вугілля і газу ніякої ролі не зіграють, вважає директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.

Але якщо "Енергоатом" буде готовий працювати всіма наявними блоками, то без електрики Україна не залишиться. Навіть з урахуванням ризиків, пов'язаних із захопленням Запорізької АЕС, яка може "випасти" з енергосистеми в будь-який момент.

"У поганому сценарії: якщо розіб'ють вугільну генерацію і перекриють газ, то при нормальній роботі "Енергоатому" (станціями на контрольованій території) ми проходимо наступний опалювальний сезон", - заявив Харченко.

Балансувати електричну генерацію, на його думку, Україна зможе за рахунок імпорту електроенергії з ЄС.