На порозі блекаута: чим Україні загрожує криза в енергетиці

Україна знаходиться у кроці від повномасштабної кризи на ринку електроенергетики, наслідки якої можуть призвести до збоїв в енергосистемі. На тлі падіння споживання е/е через теплу погоду та імпорту електроенергії з Білорусі та РФ українські енергокомпанії змушені скорочувати обсяги виробництва, а шахти зупиняти роботу.

Ще більше ситуацію посилив карантин, на період якого держава, по суті, дозволила населенню не платити за комунальні послуги, у тому числі і електрику. Через це у галузі очікують збільшення неплатежів за поставлену електроенергію. Чим викликана ця криза і якими можуть бути її наслідки – у матеріалі РБК-Україна.

Криза в енергетиці набирає обертів на тлі посилення карантину через коронавірус і падіння промислового виробництва. Тим не менш почалася ця криза задовго до епідемії коронавіруса.

Першими почали бити на сполох гірники ще наприкінці минулого року. Для цього у них було кілька причин. З відкриттям імпорту електроенергії з Росії та Білорусі українські теплоелектростанції змушені були працювати на мінімальному завантаженні. І у результаті вугілля стало нікуди дівати, що ланцюговою реакцією створило проблеми шахтам.

Через це вугільні підприємства не можуть реалізувати всю видобуту ними продукцію, накопичуючи борги. Сюди ж додалися проблеми зі зниженням промислового виробництва і аномально теплою зимою, через що скоротилося споживання енергоресурсів.

Офіційна статистика підтверджує, що споживання е/е за опалювальний сезон знизилося на 5,2% порівняно з попереднім. І на цьому тлі помітно зріс імпорт всіх енергоресурсів, зайнявши частку українських виробників. Як писало РБК-Україна, це сталося після того, як голова профільного комітету Ради Андрій Герус ("Слуга народу") вніс правку, яка зробила можливим постачання електроенергії з РФ і Білорусі.

З жовтня по березень включно обсяг імпорту з цих країн склав 914 млн кВт-год, тоді як роком раніше його взагалі не було. До речі, імпорт електроенергії з ЄС склав 2390 млн квтг. Також зросли поставки з-за кордону енергетичного вугілля і газу.

Крім цього, незважаючи на підвищення середньодобової температури на 2,6 градуса, українські ТЕЦ, які включаються в опалювальний сезон і виробляють попутно з теплової ще й електроенергію, запускалися у пріоритетному порядку. Вони працюють на дорогому газі, і у цьому сезоні спожили 1 млрд кубічних метрів імпортного газу.

Всі ці фактори призвели до рекордних і невиправдано високих запасів вугілля, який добули, але так і не викупили і не використали. Обсяг запасів перевищив 2,8 млн тонн, що майже у 2 рази більше, ніж у минулому році.

Не дивно, що у світлі цих проблем шахти змушені зупиняти свою роботу. Серед інших, в простій пішло найбільше об'єднання "ДТЕК "Добропіллявугілля" – приватна шахта, яка в минулі роки нарощувала видобуток і забезпечувала роботу 8 тисячам працівників. Крім цієї шахти, з 1 квітня також припиняють роботи з видобутку, збагачення вугілля та підготовки гірничих виробок шахта "Білозерська" і ЦЗФ "Жовтнева".

"Системна криза в енергетичній галузі України, спровокована ручним регулюванням енергоринку, безконтрольним імпортом електроенергії з Росії та Білорусі, а також відсутністю координації роботи галузі з боку Мінекоенерго, призвела до розбалансування енергосистеми України і неможливості стабільної роботи вугільних підприємств", – заявили у "ДТЕК Енерго".

Крім того, у Вугледарі Донецької області знеструмили шахту "Південнодонбаська №1" у зв'язку з непогашення заборгованості перед обленерго. Борг виник через те, що державна компанія "Центренерго" не розрахувалася з шахтою за поставлене вугілля.

Загальна заборгованість "Центренерго" за вугілля оцінюється в 2,5 млрд гривень, "Донбасенерго" – понад 1 млрд грн. І дуже ймовірно, що вже найближчим часом на простий відправиться ще ряд вугільних підприємств.

Хто кому винен

Ще одна проблема, про яку говорять у галузі – ручне держуправління, яке призвело до колапсу ринку. З 1 липня в Україні, згідно із законом, запрацював новий ринок електроенергії. Щоб не зростала ціна електроенергії для промислових споживачів (зокрема, феросплавних заводів), влада запровадила неринковий інструмент штучного стримування вартості на постійній основі.

В останньому кварталі 2019 ціна на ринку на добу вперед, найбільш активному і дорогому сегменті ринку, впала до 120 копійок за кВт-год. І як результат – теплова генерація закінчила останнє півріччя зі збитками понад 3,1 млрд гривень.

Як зазначив екс-заступник міністра енергетики та вугільної промисловості України, експерт энергетичеких ринків Сергій Чех, дешевою е\е забезпечуються феросплавні і трубопрокатні підприємства.

"Якщо б ці заводи розташовувалися у Білорусі, то їм би довелося заплатити за неї (електроенергію, - ред.) у два рази дорожче, ніж в Україні. У європейській частині Росії ціна на електроенергію також значно дорожче", – упевнений Чех.

І на цьому тлі державний "Енергоатом", що виробляє більше половини всієї е/е в країні, змушений субсидувати населення, віддаючи 90% свого виробітку за дуже низькою ціною. Минулого тижня у компанії заявили, що ДП "Гарантований покупець" винен їй за електроенергію 5 млрд гривень. Ще 0,5 млрд гривень ДП необхідно виплатити "Укргідроенерго". Крім того, вже понад 1 млрд гривень держпідприємство заборгувало компаніям з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ).

Через брак коштів "Енергоатом" вже не може забезпечити виплату зарплати і безпеку найбільш складної і небезпечної генерації, натякнули у компанії. Тому там змушені обмежувати ДП "Гарантований покупець" на 40% відпуску електроенергії, яка необхідна для забезпечення найдешевшою в Європі е/е для населення.

ДП в свою чергу заявляє про катастрофічну заборгованості перед ним з боку "Укренерго", яка до кінця березня становила 5,7 млрд гривень. "Зараз накопичуються повністю або частково невиконані фінансові зобов'язання оператора системи передачі (ОСП) НЕК "Укренерго" за послуги по забезпеченню збільшення частки виробництва електроенергії з альтрнативних джерел, надані "Гарантованим покупцем" за три місяці поточного року", – заявили у компанії.

У Міністерстві енергетики та захисту навколишнього середовища за часів міністра Олексія Оржеля стверджували, що вся проблема боргів через високі "зелені тарифи", за яким ВДЕ продають е/е. Втім, за оцінками галузевих експертів, навіть якщо держава піде на примусове скорочення "зеленого тарифу" та нарветься тим самим на міжнародні арбітражі з боку інвесторів, це всього лише на короткий термін вирішить не більше 10-15% проблем "Гарантованого покупця".

Гасити пожежі бензином

У розпал кризи в енергетиці і початку карантину влада заявила, що не буде відключати населення від комунальних послуг за несплату. Це ж стосується і електроенергії. Іншими словами, на період карантину українцям дозволили просто не платити за послуги ЖКГ і е/е без будь-яких санкцій і штрафів.

У галузі припускають, що за підсумками березня криза неплатежів може скласти 30-50%, що майже гарантовано призведе до дефолту постачальників і розподільників електроенергії. Це означає, що роздрібний ринок може зупинитися, а це вже пряма загроза блекауту – аварійного стану в енергосистемі. Якщо продовжать карантин, а разом з ним і пільги з оплати послуг ЖКГ, про критичні наслідки для енергетики можна тільки здогадуватися.

Що цікаво, весь цей період наростаючої кризи ні профільне міністерство, ані комітет з ПЕК в особі його голови Андрія Геруса так і не виступили з ініціативами, як вийти з цієї гнітючої ситуації.

Крім того, проблема ускладнюється ще й тим, що майже всі ключові для галузі держструктури знаходяться без офіційних керівників. Досі немає міністра енергетики, не проведено конкурс на посаду глави "Укренерго", не призначений глава "Енергоатома". При цьому Андрій Герус, як негласний куратор енергетики від влади, повністю усунувся від проблем, і досі не зробив публічної заяви з приводу наростаючого колапсу.