Хто допоможе Україні встати на ноги після війни і де брати на це гроші

Війна Росії в Україні буквально підкосила нашу економіку. Західні донори вже створили два фонди для її підтримки: МВФ – загальний фонд для відновлення всіх сфер економіки, а Європейське енергоспівтовариство – для енергетичної інфраструктури. Що заважає швидше наповнити фонди грошима і чи отримають до них доступ українські політики і чиновники – нижче у матеріалі РБК-Україна.

Активна фаза війни в Україні триває третій місяць. Загальні втрати економіки країни вже досягли 600 млрд доларів, підрахували в уряді. За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, збиток може досягти й 1 трлн доларів.

Падає ВВП і скорочуються надходження до бюджету. Але знижуються і витрати-Кабмін витрачає гроші тільки на військові потреби і соціальні виплати, заявив міністр фінансів Сергій Марченко.

Навіть у такій ситуації потреби бюджету в додаткових коштах становлять понад 5 млрд доларів на місяць. Цю цифру називають і в уряді України, і в Міжнародному валютному фонді. Рівень втрат і потреб буде збільшуватися в залежності від тривалості війни.

Є три основні шляхи отримання фінансової підтримки, які зараз розглядаються, каже радник президента Олег Устенко. На найближчі півроку, зазначив він, потрібно 50 млрд доларів.

"Президент звернувся до країн G-7 Про надання цих 50 млрд фінансування. Паралельно задіяний трек по запозиченню по бондах з нульовими купонами-це означає, що ти береш кредит, але не платиш за нього відсотки. Ще один трек-перерозподіл квот SDR в МВФ. Це не кредитні кошти, їх не потрібно повертати", - повідомив він.

Велика частина цієї фінансової допомоги буде акумулюватися у Фонді відновлення України, створеному при МВФ. Крім того, фонд може наповнюватися за рахунок російських активів, заморожених західними країнами, заявив Денис Шмигаль. В цілому на сьогоднішній день це близько 300 мільярдів доларів.

"Команда юристів з українського уряду вже працює з іноземними урядами, щоб забезпечити використання (цих активів – - ред.) для відновлення нашої країни після війни", - сказав прем'єр.

Гранти – у першу чергу

Гроші потрібні вже тут і зараз. І не стільки кредити, які Україна отримувала раніше від основних донорів – МВФ, Світового банку, США та ЄС, скільки неповоротні грантові кошти. Це розуміють не тільки в Україні, а й у міжнародних фінансових організаціях.

"Ми пропонуємо, щоб більша частина підтримки була надана у вигляді грантів. Існують різні види..., включаючи можливість надання учасниками МВФ своїх спеціальних прав запозичення (SDR)", – заявив 22 квітня директор Європейського департаменту МВФ Альфред Каммер.

Поки ж гранти не перевищують 10% від усієї наданої за два місяці фінансової підтримки. За останніми даними, за березень загальна сума кредитів, отриманих для покриття дефіциту бюджету, склала 3,3 млрд доларів.

Міністр фінансів Сергій Марченко на зустрічі з главою МВФ Кристаліною Георгієвою (Фото: flickr.com/photos/imfphoto)

На початку квітня МВФ відкрив спецрахунок для прямої фінансової допомоги Україні. Цей рахунок буде працювати паралельно з фондом відновлення, з якого гроші планується виділяти не тільки на післявоєнне відновлення, а й на поточні потреби країни – на забезпечення платіжного балансу, для покриття дефіциту бюджету і стабілізації економіки.

Правда, поки цей рахунок поки фактично порожній - є лише готовність Канади перевести на нього до 1 мільярда канадських доларів (близько 800 млн доларів США), а також обіцянки країн G-7. І якщо канцлер Німеччини Олаф Шольц спершу говорив про можливість виділити Великою сімкою до 50 млрд євро, то пізніше міністри фінансів G-7 заявили про 24 млрд зі збільшенням суми при необхідності.

МВФ пообіцяв забезпечити для України по 5 млрд доларів протягом трьох місяців. "Дозвольте мені підкреслити, що ці 5 млрд доларів призначені для підтримки функціонування економіки, а не для задоволення потреб України у відновленні, які будуть величезними", – зазначила глава МВФ Кристаліна Георгієва.

Багато обіцянок – мало грошей

Україна розраховує на гроші, як від фінансових організацій, так і від окремих країн. В уряді України і в Нацбанку кажуть, що виділення коштів потребуватиме часу для виконання всіх процедур, передбачених законодавством країн-донорів.

"Багато обіцянок. Але для того, щоб перевести їх в реальну фінансову підтримку, безумовно, величезна домашня робота повинна бути виконана нашими партнерами в різних країнах, а також міжнародними фінансовими інститутами та українською владою", - заявив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук в інтерв'ю Bloomberg.

Немає поки конкретних результатів і з ініціативи уряду України Про виділення розвиненими країнами-членами МВФ SDR, отриманих при розподілі допомоги Фонду для підтримки економік, постраждалих від COVID-19. РБК-Україна ще в березні порахувало, що країнам, з якими Україна вже провела переговори з цього питання, виділено більше 250 млрд доларів, якими вони не скористалися.

Збиток від війни в Україні становить сотні мільярдів доларів (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Україна не розраховує на всю суму. За словами міністра фінансів Сергія Марченка, достатньо і 10% від неї. "Якщо ви направите хоча б 10% з них в Україну, це буде мати для нас велике значення", – сказав він 20 квітня на сесії G20 в США. Однак відповіді поки немає.

За словами Ніколайчука, у деяких країн є обмеження можливостей з передачі SDR, пов'язані з внутрішніми процедурами-зокрема, з необхідністю згоди на це парламентів.

Хто буде керувати фондом – велике питання

Фонд буде акумулювати практично всю фінансову допомогу, що виділяється і на кредити для бізнесу, і на створення нових підприємств, а також гранти. Крім того, з нього кошти йтимуть і на поточні потреби держбюджету.

Голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев вважає, що контроль повинен бути у донорів. "Нічого в цьому поганого немає. Навпаки, навіть добре", - заявив він, навівши в приклад План Маршала, який був спрямований на відновлення Європи після Другої світової війни.

"Америка до 1960 року контролювала використання кожної копійки з фонду, який був виділений для західної Німеччини. І це добре вплинуло на саму західну Німеччину, тому що гроші використовувалися вкрай ефективно. Якщо те ж саме буде в даному випадку, а ми будемо наполягати на цьому, ми будемо теж зі свого боку пропонувати таку конструкцію, то дай Бог, Україна буде досить швидко і ефективно відновлена", – заявив депутат. За неофіційною інформацією, донори-той же МВФ, також виступають за такий варіант.

При цьому радник глави офісу президента Тимофій Милованов наполягає, що функції по тому, як розпоряджатися грошима, повинні бути в України. "Це не означає, що "безконтрольно". Є аудит, правоохоронні органи, українські та міжнародні, є звітність, є багато правильних інструментів контролю", – вважає Милованов.

Пропозиції віддати фонд під контроль іноземців, на його думку, є "комплексом меньшовартості".

Фонд підтримки енергетики. Поки один учасник

Європейське енергоспівтовариство (ЄЕС) на початку квітня вирішило створити окремий фонд відновлення енергетики України. Цю ініціативу підтримали і в Євросоюзі. Комісар з енергетики Єврокомісії Кадрі Сімсон закликала партнерів по ЄС робити свої внески, які будуть використані на відновлення зруйнованої інфраструктури та закупівлю енергоносіїв.

Поки цей фонд наповнюється досить повільно. Першим донором 25 квітня стала Данія, але сума її внеску не розголошується. За інформацією Енергоспівтовариства, гроші будуть спрямовані на відновлення електро- і газомереж. Коштами фонду в даному випадку будуть управляти донори.

Як стало відомо РБК-Україна, запуск Фонду поки гальмується, незважаючи на те, що влада країн-партнерів і міжнародні організації виявляють інтерес до участі в ньому. Одна з причин-тривалі бюрократичні процедури в українському уряді.

У Міненерго підтвердили, що така проблема була, але на сьогоднішній день процедури вже спрощені. Крім того, за інформацією видання, підтвердженою документально, в Енергоспівтоваристві є побоювання потенційної небезпеки нецільового використання коштів. Тому там звертають увагу на необхідність посилити контроль за всіма процесами, в тому числі, за кадровими призначеннями для роботи з фондом.

Ще один фактор, який турбує європейських партнерів – можливість скасування в Україні ринкової моделі на ринку електроенергії та повернення старої - з "єдиним покупцем". Якщо зміна ринку буде проведена, то це негативно відіб'ється на участі України в Єдиній енергосистемі Європи, вважають в ЄЕС.

У Міненерго не коментують ймовірність повернення старої моделі. Але при цьому стверджують, що є прихильниками діючої.

Джерела видання в уряді підтвердили, що варіант повернення "єдиного покупця" дійсно обговорюється як альтернатива кредитам, але це не має ніякого відношення до запуску фонду підтримки.

Міністр енергетики Герман Галущенко (Фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

Ініціатива розглядається як тимчасовий захід на період війни, щоб збалансувати фінансові потоки компаній в умовах зниження споживання і рівня оплати за електроенергію. Після збільшення експорту е/е в Європу, що стане можливим протягом наступних кількох місяців, можна буде повернутися до діючої ринкової моделі ринку.

Міністр енергетики Герман Галущенко 11 квітня підтвердив, що зміна моделі ринку небажана. "Це не складно реалізувати. Однак відновлення нормального європейського ринку після нашої перемоги потребує часу і великих зусиль", - заявив він.

Також в ЄЕС продовжують бачити небезпеку втручання держави в систему корпоративного управління компаній енергетичного сектора. Зокрема, мова йде про оператора ГТС України, МДУ і "Укренерго". В Енергоспівтоваристві рекомендують утриматися від кадрових перестановок, і спільно вирішити питання з корпоративного управління, якщо вони є, вже після війни.

***

Кожен день війни - це мінус 100-120 млн доларів з економіки країни. Будь-які розбіжності і зайві бюрократичні процедури лише погіршують і так складну економічну ситуацію. Якщо запуск фондів для реального фінансування України буде затягуватися або фінансування буде непрозорим, то ініціатива допомоги буде дискредитована, а донори з часом переглянуть своє ставлення до України.