Перше вересня – хвилюючий день для дитини, а ще більше для її батьків. Дитячий психолог Олександр Ейсмонт розповів, як можна допомогти дітям легше і швидше адаптуватися до шкільного життя.
Похід до першого класу може бути довгоочікуваним моментом – багато дітей із радістю уявляють себе за партою і просять якнайшвидше купити їм шкільне приладдя. Але набагато частіше 1 вересня стає стресом як для самих дітей, так і для їхніх батьків. Як дитина почуватиметься в школі, як порозуміється з однокласниками і вчителем, чи впорається з навчанням? Дитячий психолог Ейсмонт Олександр Вікторович стверджує, що це занепокоєння цілком нормальне, але все ж можна обійтися і без стресів.
Багато батьків переживають, як їхня дитина пристосується до шкільного життя, чи зможе зосередитися на заняттях, спілкуватися з ровесниками? Щоб уникнути хвилювань із цього приводу, Олександр Ейсмонт пропонує почати підготовку до школи хоча б за рік. Відвідування дошкільних установ допоможе дитині навчитися взаємодіяти з однолітками і дорослими, сприяючи більш легкій адаптації до шкільного життя.
Якщо дитина не відчуває особливого інтересу до майбутнього шкільного життя, потрібно постаратися його мотивувати.
«На жаль, на дітей 6–7 років рідко діють запевнення в тому, що там вони навчаться чомусь новому. Зате практично кожній дитині важливо відчути себе дорослою», – зазначає Олександр Ейсмонт.
Нагадуйте дитині, що вона вже не малюк із дитячого садка, а набуває статусу «дорослого». Багатьом дітям допомагає і суто матеріальна мотивація на кшталт «у тебе буде гарна форма і новий портфель», і це також цілком доречно.
«Дитина ще не знає, чому вона має ходити до школи, і будь-які аргументи хороші», – нагадує Ейсмонт Олександр Вікторович.
Для дитини починається абсолютно новий етап життя і необхідно заздалегідь допомогти їй звикнути до нових умов. В останні тижні перед школою важливо почати вибудовувати режим. Якщо малеча не звикла до ранніх підйомів, їй буде важко, тому Олександр Ейсмонт радить за 2–3 тижні до 1 вересня поступово привчати дитину лягати і вставати раніше.
Дуже корисно буде ще до початку занять сходити з дитиною до школи. Покажіть їй класи, їдальню, туалет (сором'язливі діти нерідко просто соромляться запитати про це).
«Заздалегідь познайомтеся і поспілкуйтеся з учителькою – на найближчі роки вона стане дуже важливою людиною у житті дитини, і краще, якщо між ними відразу буде встановлено довіру», – наголошує Олександр Ейсмонт.
«Насамперед варто зрозуміти, що ніхто не чекає від першокласника нічого надзвичайного, і абсолютно нормально, що дитина ще не вміє писати або розв'язувати рівняння», – каже Ейсмонт Олександр Вікторович.
Більш того, педагоги теж прекрасно розуміють, що шестирічним дітям важко довго утримувати увагу. Уроки в першому класі досить короткі, проходять в ігровій формі, а домашніх завдань і оцінок ще немає.
Важливо розуміти: якщо лаяти першокласника за помилки і погані результати, ви тільки відвернете його від навчання. Потрібно підтримувати в дитині відчуття впевненості в собі, дати зрозуміти, що вона може помилятися. Ейсмонт Олександр Вікторович визнає, що вчителі часто не мають можливості детально і доступно пояснити все кожному з 20–30 дітей у класі. Якщо потрібно, постарайтеся приділити час домашнім заняттям, запропонуйте дитині питати вас про те, що їй незрозуміло.